Пам'ятки Києва

Київський океанаріум "Морська казка" на Дарниці відкрився в 2012 р. у приміщенні ТЦ "Дитячий світ". У першій галереї у формі затонулого дерев'яного корабля розмістилася експозиція коралового комплексу. До другої зали веде підводний тунель на глибині 2 м – все підводне життя відбувається на очах відвідувачів. В наступній залі можна побачити корали акропори, медуз, зграйки хризиптерів, риб-хірургів, а також акваріум з більш ніж 20 видами риб-клоунів. У наступній галереї мешкають риби-мислителі, кілька видів небезпечних мурен, морські коники, зелена морська черепаха. Однією з перлин океанаріуму є відкритий басейн із морськими зірками та скатами, яких можна токатися руками. Шоу "Годування акул" проводиться у вівторок і п'ятницю о 15:00.

Парк "Україна в мініатюрі" - це виставка макетів найвідоміших пам'яток України просто неба. Зібрана в парковій зоні на березі Дніпра, на території Гідропарку. Виставка відкрилася в 2006 році як парк "Київ у мініатюрі". На площі 1,8 га під зібрано близько 50 макетів відомих київських будівель, монументів і споруд у масштабі 1:33. Усі макети виготовлені із сучасного синтетичного матеріалу, проте вимагають регулярного догляду через вплив довкілля. На даний момент "населення" міні-Києва складає майже 1000 фігурок мешканців. Тут є свій Хрещатик та Майдан Незалежності, а міні-Дніпро перетинають чотири мости: Північний, Пішохідний, Метро, ​​Південний. У парках та скверах міні-міста розташовані пам'ятники діячам культури, політики та мистецтв України, а в аеропорту приземлилося п'ять літаків із різних країн світу. Останнім часом експозиція поповнилася макетами найвідоміших пам'яток інших міст України. Серед них знамениті кримські палаци, Чернівецький університет, Качанівський палацово-парковий комплекс, стадіон "Донбас Арена" та ін. Парк "Україна у мініатюрі" працює цілий рік.

"Пінчук Арт Центр" (PinchukArtCentre) – це міжнародний центр сучасного мистецтва, відкрита платформа для художників, мистецтва та суспільства. Створений одним із найбільших українських бізнесменів та меценатів В. Пінчуком у 2006 р. Галерея Пінчука розташована у старовинному архітектурному ансамблі київського Бессарабського кварталу, який було відреставровано на початку ХХІ ст. Архітектурний проєкт та дизайн внутрішнього простору арт-центру був розроблений французьким архітектором Ф. Кіамбаретта. Центр розміщується на 6 поверхах та поєднує виставкові зали на 4-х поверхах, зал video-lounge та кафе на 6-му поверсі, а також адміністративну частину. Основні напрямки діяльності: колекціонування, виставки, проєкти, комунікація, освіта, публікація, дослідження. Окрім масштабних проєктів, арт-центр проводить короткострокові виставки в рамках мистецького простору PAC-UA, призначеного для демонстрації виключно нових робіт українських художників. На шостому поверсі "Пінчук Арт Центру" розташоване оформлене у винятково білих тонах SkyArtCafe, яке пропонує креативні вегетаріанські страви.

Коштовний літопис України у ювелірних виробах із дорогоцінних металів та коштовного каміння від епохи бронзи й античності до сучасності пропонує для ознайомлення Скарбниця Національного музею історії України. Це музей українських історичних коштовностей, що є філією Національного музею історії України. Розташовується в Ковнірівському корпусі Києво-Печерської лаври – пам'ятці архітектури доби українського бароко, зведеній у середині XVII століття за проєктом київського архітектора Стефана Ковніра.

Скарбниця заснована у 1963 році як Золота комора Державного історичного музею. Основою експозиції стала колекція золотих прикрас, знайдених археологом Олексієм Тереножкіним у 1954 році під час розкопок скіфського кургану IV ст. до н.е. в Мелітополі. Близько 1500 експонатів різних епох надійшли з колекції київського мецената Богдана Ханенка. З творчістю українського, російського та західноєвропейського золотарства знайомлять ювелірні прикраси, посуд, предмети церковного призначення, виконані талановитими майстрами в стилях бароко, рококо та класицизму. Також представлена унікальна колекція єврейського церемоніального срібла.

Зараз фонди музею налічують понад 56 тисяч предметів археології та ужиткового мистецтва з золота, срібла і коштовного каміння. Експозиція в дев'яти залах побудована за історико-хронологічним принципом. Гордістю музею є найбільша за обсягом колекція скіфського золота, зокрема славетна золота пектораль IV ст. до н.е. з розкопок кургану Товста Могила. також представлені пам’ятки ювелірного мистецтва доби раннього середньовіччя, Давньої Русі, українського ювелірного мистецтва XVI – першої чверті XX століть.

Крім оглядової екскурсії експозицією, відвідувачам Cкарбниці Національного музею історії України також пропонують театралізовану екскурсію "Таємниці степових курганів".

Прекрасний 19-купольний собор Святої Софії в Києві – найдавніший архітектурний пам'ятник Русі, один з найбільших християнських храмів свого часу, об'єкт світової культурної спадщини ЮНЕСКО. Храмовий комплекс Софійського монастиря розташований в історичному центрі Києва, на Старокиївській горі, в межах Міста князя Ярослава.

Згідно з останніми дослідженнями, Софійський собор заклав київський князь Володимир Великий в 1011 році, а побудований він був не пізніше 1018 року. Раніше вважалося, що собор зведений в 1037 році на честь перемоги Ярослава Мудрого над печенігами, що зазначено в "Повісті временних літ". Грандіозна на ті часи споруда з дуже складною структурою побудували візантійські майстри за зразком собору Св. Софії в Константинополі. Нинішній стиль українського бароко храм отримав за часів гетьмана Івана Мазепи внаслідок ініційованої митрополитом Петром Могилою реконструкції, проведеної в XVII столітті італійським архітектором Октавіано Манчіні. В інтер'єрах збереглися безцінні давньоруські мозаїки і фрески, серед яких культовий мозаїчний образ Богоматері Оранти.

Софійський собор був головним храмом Київської держави, під його склепіннями відбувалися урочисті посадження на великокняжий престол, церковні собори і прийоми. У храмі поховані князь Ярослав Мудрий, його дружина Ірина (Інгігерда) і син Всеволод з сім'єю, князь Володимир Мономах, багато київських митрополитів. Цінним джерелом історичних відомостей є численні стародавні графіті, які можна вважати неофіційним літописом Софійського собору і всієї Руси-України ХІ-ХVIII століть.

Сьогодні Національний заповідник "Софія Київська" об'єднує 77 пам'яток архітектури. Навколо собору розташовані монастирські споруди XVII-XVIII століть: будинок митрополита, братський корпус, бурса, трапезна, пекарня, келії і готель. Комплекс оточений стіною з воротами Заборовського і південною в'їзною вежею. Дзвіниця, що виконує роль головної брами, відкрита для відвідування. На площі перед дзвіницею знаходиться могила патріарха УПЦ КП Володимира, похованого біля входу в Софію в "чорний вівторок"18 липня 1995 року після жорстокого зіткнення віруючих з міліцією. Також перед входом встановлена тактильна модель собору з рельєфними табличками. Територія заповідника стає доступнішою, створюється інклюзивний інформаційний центр.

Окремими об'єктами заповідника є Золоті ворота, Андріївська церква та Кирилівська церква в Києві, Судацька фортеця в Криму.

"Хатою на Пріорці" називають Меморіальний будинок-музей Тараса Шевченка на Пріорці у Києві, відділ Національного музею Шевченка. Поет жив тут деякий час у 1859 році, під час свого останнього перебування у Києві, чекаючи на дозвіл на виїзд до Петербурга. В експозиції музею відтворено побут київської околиці другої половини ХІХ ст. Більшість речей, які експонуються в будинку, було передано мешканцями Пріорки, нащадками тих людей, які особисто зустрічалися із Шевченком. Неподалік будинку досі росте 400-річний дуб, під яким, за спогадами сучасників, любив сидіти поет.

Центр сучасного мистецтва М17 займає 2 поверхи, його площа – 1600 кв.м. Арт-центр надає підтримку та продюсування українського сучасного мистецтва (contemporary art). У залах проводяться виставки молодих та провідних художників України.

Центр української культури та мистецтв у Києві створено у 2005 р. з метою відродження національних звичаїв та традицій. Дітей тут навчають техніці та культурі вишивання, ткацтва, розпису та інших видів декоративно-ужиткового мистецтва, а також знайомлять зі старовинними звичаями та обрядами. З 2011 р. Центр української культури та мистецтв має власну будівлю на Подолі, де розміщено галерею традиційного українського мистецтва, проводяться виставки та різноманітні акції.