Пам'ятки Києва

Літературно-меморіальний музей-квартира Павла Тичини відкритий в 1980 році в будинку, в якому видатний поет і державний діяч жив у Києві з 1944 по 1967 рік. Саме у цей період він працював міністром освіти, потім був головою Верховної Ради УРСР. Квартира Тичини розташовувалася на другому поверсі, проте музей спочатку розміщувався на першому, і лише в 1990 році, до 110-річчя поета, музею передали його меморіальну квартиру №3.

Експозиція музею розгорнута в п'яти кімнатах квартири, в яких максимально збережена автентичність інтер'єрів та обстановки, що створює ефект "присутності господаря". Основну частину експозиції складають меморіальні речі Павла Тичини, які передала музеєві його дружина Лідія Петрівна. У робочому кабінеті зберігаються його книги, музичні інструменти, художня колекція та особисті малюнки. Дуже затишними є спальня господарів та кімната тещі Павла Григоровича – Катерини Кузьмівни Папарук. Меморіальна бібліотека Павла Григоровича налічує понад 20 тисяч предметів друкованої продукції. В експозиції вітальні відображено побут української творчої інтелігенції середини ХХ століття. Саме тут музей проводить різні творчі акції. Сувенірна крамничка пропонує книжки Павла Тичини, сувенірну продукцію з логотипом музею.

Музей видатного українського скульптора, кінорежисера і драматурга, народного артиста України Івана Кавалерідзе відкрився 1993 року в будинку на Андріївському узвозі в Києві, в якому митець у 1911 році працював над проектом пам’ятника княгині Ользі. Фонди музею налічують близько 3,5 тисяч експонатів. В експозиції представлені проєкти пам’ятників, станкові скульптури, в яких скульптор звертається до образу Тараса Шевченка, Григорія Сковороди, Льва Толстого, Федора Шаляпіна, Амвросія Бучми, Лесі Українки, Миколи Амосова та інших видатних особистостей. Також в музеї експонуються матеріали, які висвітлюють життєвий та творчий шлях Івана Кавалерідзе. Оглядова екскурсія включає меморіальну кімнату митця, де експонуються меблі та його особисті речі. Відвідувачам демонструють цифрові копії кінофільмів Кавалерідзе.

Національний військово-історичний музей України розміщується у Будинку офіцерів на Печерську в Києві. Музей розповідає про розвиток військової справи упродовж багатьох століть: кіммерійсько-скіфський період, Київська Русь, козацька епоха, Перша світова війна, Національно-визвольна боротьба, Друга світова війна, Холодна війна, становлення збройних сил незалежної України. В основі експозиції – автентична зброя, яка використовувалась у різні історичні епохи на території сучасної України. Також музей проводить уроки патріотичного виховання, на яких можна самостійно розібрати та зібрати автоматичну вогнепальну зброю. В залах музею можна переглянути військову хроніку, документальне та художнє військово-історичне кіно.

Національний історико-меморіальний заповідник "Биківнянські могили" створено на місці масового поховання жертв політичних репресій 1937-41 років. У сталінські часи біля селища Биківня (зараз в межах Києва поблизу автостради Київ-Бровари) розташовувався об'єкт спеціального призначення НКВС, де таємно ховали розстріляних киян, польських офіцерів та інших жертв більшовицького терору. Зокрема, тут поспіхом поховали в'язнів київських в'язниць, яких розстріляли після нападу Німеччини на СРСР. За попередніми даними, опублікованими ще за радянських часів, під Биківнею поховано 6783 жертв репресій, але реальна кількість може бути в кілька разів більшою. Дослідження продовжуються і зараз. Біля входу на територію меморіалу "Биківнянські могили" встановлено пам'ятник жертвам репресій. Щороку в середині травня відбуваються поминальні заходи.

Національний музей Голодомору-геноциду в Києві зберігає пам'ять про жертви страшного злочину проти українського народу, організованого більшовицьким урядом у 1932—1933 роках шляхом створення штучного масового голоду в Україні. Заснований у 2008 році як Національний музей "Меморіал пам'яті жертв голодоморів в Україні", також мав назву Національний музей "Меморіал жертв Голодомору".

Меморіальний комплекс авторства народного художника України Анатолія Гайдамаки розташований на дніпровських кручах у Парку Вічної Слави на Печерську в Києві. Через символічний вхід повз дві скульптури янголів відвідувачі потрапляють на площу "Жорна долі" зі зворушливою скульптурою дівчинки з колосками в руках "Гірка пам’ять дитинства". Центром меморіалу є "Свіча пам’яті", оперезана хрестами, що нагадують крила вітряка, зі скульптурами лелек нагорі. Грані свічки прикрашені орнаментами з хрестів, що нагадують українську вишивку.

Музейні функції виконує Зала пам’яті. Тут представлено 19 томів "Національної Книги пам'яті жертв Голодомору", меморіальні речі жертв трагедії, архівні документи, фотографії, свідчення очевидців та карти проєкту "Цифровий атлас Голодомору". На інтерактивних тачскрінах можна ознайомитися з результати десятирічних досліджень істориків про місця масових поховань жертв Голодомору. Відвідувачам пропонують переглянути сучасне відео в техніці 3D маппінгу, скористатися аудіогідом 34 мовами, тактильними макетами.

Триває будівництво другої черги меморіалу, де розміститься основна музейна частина комплексу.

За оцінками проєкту "Inclusive Travels in Ukraine: доступність музеїв України", цей ражаючий меморіал пам'яті жертв штучного голоду 1932-1933 років є одним із найбільш інклюзивних музеїв України.

Найбільшою скарбницею українських старожитностей всіх часів є Національний музей історії України (НМІУ), що розташований в історичному серці Києва, на валах Київського дитинця. Музей заснований в 1899 році, офіційно відкритий в 1904 році як Київський художньо-промисловий і науковий музей. Початково розміщувався у збудованому архітектором Владиславом Городецьким музейному приміщенні, яке зараз займає Національний художній музей. Перший музейний відділ археології очолював першовідкривач трипільської та черняхівської культур, видатний український археолог Вікентій Хвойка. Після Другої світової війни історичний музей переїхав до нинішньої будівлі в стилі класицизму, яку було збудовано на Старокиївській горі в 1937-1939 роках для художньої школи.

Сьогодні за кількістю і значенням колекцій Національний музей історії України є одним із провідних музеїв України. Його фондові зібрання нараховують близько 850 тисяч експонатів. Це світового значення археологічні та нумізматичні колекції, етнографічні зібрання, колекції зброї, пам’яток декоративно-ужиткового мистецтва, рукописів, стародруків, творів живопису та графіки, реліквії українського національно-визвольного руху ХХ століття. Вони розміщуються в 33 залах і відображають історію України від найдавніших часів до сьогодення.

Зокрема, можна побачити загадкові біноклеподібні трипільські посудини, антропоморфного ідола ямної культури, залізний скіфський меч з золотим руків'ям з Більського городища. Діорама "Київ Х-ХІІІ століть" дає наочне уявлення про середньовічне місто. Вражає розкішшю парадна царська карета імператриці Єлизавети Петрівни, яку вона подарувала київському митрополитові Рафаїлу Заборовському. Гордістю Національного музею історії України є голографічна виставка "Золота скарбниця України", де можна детально роздивитися голограму знаменитої золотої скіфської пекторалі. Найбільша в Україні нумізматична колекція музею налічує 120 тисяч одиниць.

Крім класичних екскурсій, Національний музей історії України пропонує авторські тематичні екскурсії, театралізовані екскурсії з глибоким зануренням в атмосферу епохи, інтерактивні дитячі екскурсії та квести. Музейна крамниця пропонує історичні видання, поштівки, сувенірні тарілки, магніти тощо. Кожен останній понеділок місяця вхід до музею безкоштовний.

Історію української літератури з XI століття до наших днів представляє Національний музей літератури України в Києві. Він відкрився у 1986 році в історичному приміщенні Колегії Павла Галагана, де розміщувався один із найкращих приватних навчальних закладів дореволюційного Києва. Будівля в стилі пізнього класицизму зведена в 1871 році за проєктом архітектора Олександра Шілле на замовлення громадського діяча і мецената Григорія Галагана, який рано втратив свого єдиного сина Павла. Особливою вишуканістю вирізнявся інтер'єр двоярусної бібліотеки червоного дерева роботи італійських майстрів, що зберігся до наших днів майже повністю. Нині у бібліотеці розгорнуто експозицію про історію навчального, який називали "школою академіків". Зокрема, тут працював видатний український письменник Іван Франко, який у травні 1886 року вінчався з Ольгою Хоружинською у домовій церкві Святого Павла при колегії.

11 стилізованих залів відповідають історичним епохам української літератури і знайомлять відвідувачів з літературним процесом на українських землях з найдавніших часів до сучасності. Представлено понад 5 тисяч цінних експонатів, серед яких – унікальні стародруки, рукописи, прижиттєві видання творів Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Пантелеймона Куліша, Миколи Костомарова, Івана Франка, Михайла Драгоманова, рукописи Лесі Українки, Михайла Старицького, Павла Тичини, Максима Рильського, Василя Симоненка, особисті речі Панаса Мирного, Івана Нечуя-Левицького, Марка Вовчка, Олеся Гончара, Уласа Самчука, журнали і альманахи XIX-ХХ століть, твори відомих художників, документальні матеріали. Неодмінну цікавість відвідувачів викликає Сокиринецький вертеп з маєтку Григорія Галагана – скринька с пересувним ляльковим театром.

Національний музей медицини України створено у Києві в 1973 році на базі Анатомічного театру Київського університету. Будівлю музею збудовано за проєктом відомого архітектора А. Беретті в 1853 р. Експозиція демонструє розвиток медицини в Україні з найдавніших часів до наших днів. Окрім традиційних стендів із фотографіями, книгами, медичними інструментами та препаратами, представлені оригінальні інтер'єри з портретними фігурами відомих вчених та лікарів, а також діорами, присвячені найбільш видатним подіям в Українській медицині. В експозиції музею широко представлені також твори українського образотворчого мистецтва на цю тему. Музей медицини України вважається одним із найбільших та оригінальних музеїв медичного профілю не лише в Україні, а й у всій Європі.

Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків у Києві презентує світове мистецтво Європи, Азії та Давнього світу в Україні. В основу експозиції покладене художнє зібрання родини Ханенків – видатних українських підприємців, колекціонерів та благодійників XIX-XX століть. Музей розташовується у їх родинному особняку, зведеному наприкінці XIX століття у стилі історизму з використанням художніх рис готики, ренесансу, бароко, рококо.

Музей Ханенків репрезентує близько 4 тисяч років розвитку мистецтва в різних куточках світу, більше 1000 творів у постійній експозиції. Західноєвропейське мистецтво XIV-XVIII століть представляють роботи таких майстрів, таких як Франсуа Буше, Пітер Пауль Рубенс, Жак-Луї Давід, Джованні Белліні та ін. Серед них два шедеври іспанського живопису – "Натюрморт з млином для шоколаду" Хуана Сурбарана і "Портрет інфанти Маргарити" Дієго Веласкеса. Самі Ханенки найбільше цінували картину "Венера посвячує вакханку в таємниці кохання", яку приписували Тіціанові, але сучасні дослідники дійшли висновку, що це лише наслідування майстрові невідомого художника-венеціанця XVII століття.

Музей також має величезну колекцію мистецтва країн Близького і Далекого Сходу: японські нецке, китайська порцеляна, персидські килими і тибетські бронзові скульптури. Представлена невелика збірка артефактів з країн Південної Америки та Африки.

Відчути український національний колорит і все різноманіття природи та етнічних культур різних областей України дає можливість Національний музей народної архітектури та побуту України. Найбільший в країні скансен (музей просто неба) площею 133 га заснований у 1969 році на південній околиці Києва, на рельєфній території старовинного приміського села Пирогів, від якого отримав неформальну назву.

Серед різноманітних ландшафтів, що нагадують і пасторальні пагорби Наддніпрянщини, і круті Карпатські гори, і густі поліські ліси, і сухі південні степи, розкидані характерні для цих регіонів хутори з автентичними дерев'яними будівлями ХVIII-ХХ століть. Всі вони привезені з різних куточків країни: храми, житлові будинки, господарські споруди. Загалом понад 300 будівель.

Композиційним центром комплексу є група вітряків на пагорбі над Співочим полем. Пейзажну панораму доповнюють дерев'яні церкви, найстаріша з яких – Церква Св. Параскеви 1742 року з села Зарубинці на Черкащині. Ще давнішим може бути храм Святого Архистратига Михаїла – радіовуглецевий аналіз датує деякі його частини 1528 роком. У житлових будинках традиційних селянських дворів відтворено автентичні інтер'єри з етнографічними колекціями, що дають уявлення про типові заняття та побут різних етнографічних груп українців: буковинців, волинян, гуцулів, подолян, поліщуків, слобожан та ін.

Скуштувати найпопулярніших страв української кухні (борщ, куліш, вареники), приготованих за традиційними рецептами, можна в діючій корчмі або шинку. Також на центральній алеї працює фудкорт, що пропонує популярні страви вуличної кухні.

Під час традиційних народних свят (Масляна, Великдень, Зелені свята, Івана Купала, Покрова) в Національному музеї народної архітектури та побуту України влаштовують народні гуляння, концерти і вистави за учас

Провідним центром шевченкознавства та найбагатшою скарбницею творів найбільш відомого митця України є Національний музей Тараса Шевченка у Києві. Тут представлена найбільша в Україні колекція його малярських робіт і графічних творів, а також рукописи його поезій, рідкісні фотографії поета та його друзів, першодруки творів Шевченка з його автографами, особисті речі Кобзаря. Загалом – 4 тисяч експонатів у 24 залах.

Головними експонатами є оригінали найвідоміших картин Шевченка: "Одаліска", "Катерина", "Марія", "Циганка-ворожка", портрет Ганни Закревської, кілька автопортретів. Також великий інтерес відвідувачів викликає портрет поета Василя Жуковського роботи Карла Брюллова, який був розіграний в лотерею для викупу Тараса з кріпаків.

Експозиція Національного музею Шевченка розміщена в особняку XIX століття, що належав колись меценату та підприємцю Миколі Терещенку. Після реконструкції 2014 року внутрішні приміщення музею перетворилися на сучасний культурно-мистецький центр, де практикуються інтерактивні виставки, дитячі та освітні програми.

До складу Національного музею Шевченка також входять Літературно-меморіальний будинок-музей Шевченка та меморіальний будинок "Хата на Пріорці", що відкриті у міщанських будинках, де поет жив в 1859 року під час візиту до Києва.

Одним із найбільших художніх музеїв України і скарбницею української культурної спадщини є Національний музей українського народного декоративного мистецтва у Києві. Він розташований на території Національного історико-культурного заповідника "Києво-Печерська лавра" у приміщеннях колишніх митрополичих покоїв і прилеглої до них Благовіщенської церкви, які є пам'ятками архітектури XVIII – початку ХХ століть.

Колекція музею була заснована в 1899 році як одна зі складових збірки новоствореного Міського музею старожитностей і мистецтв, перейменованого в 1904 році на Київський художньо-промисловий і науковий музей. Зараз музейна збірка становлять понад 78 тисяч творів традиційного народного та професійного декоративного мистецтва України з XV століття до наших днів. Головні раритети музею: дерев'яний різьблений хрест у срібній оправі 1576 року, глиняні кахлі XV–XVII століть, предмети церковного шитва XVIII століття, вироби провідних порцелянових і фаянсових підприємств України XVII–XIX століть. Гордістю та окрасою колекції є комплекси українського народного вбрання ХІХ – початку ХХ століть з усіх регіонів України, де в єдиному художньому ансамблі поєдналися мистецтво крою, ткання, вишивки, аплікації, вибійки, плетіння, обробки шкіри та металу. Привертають увагу традиційні жіночі прикраси: дукачі, коралі, венеціанське намисто, вироби з бісеру. Також музей має найбільшу збірку карти

Національний науково-природничий музей Національної академії наук України розташований у центрі Києва, у старовинному будинку з оригінальною архітектурою у стилі неокласицизму. Заснований 1966 року. Зараз це великий музейний комплекс, що об'єднує 5 музеїв: археологічний, геологічний, палеонтологічний, зоологічний, ботанічний.

У 24 залах на площі 8 тис. кв. м зібрано понад 30 тисяч експонатів, що розповідають про виникнення Землі, її будову і еволюцію, рослинний і тваринний світ, а також про історію матеріальної культури племен і народів, що заселяли територію України в давні часи. Чільне місце посідає комплекс діорам – близько 30 ландшафтних експозицій та біогруп. Зокрема, у палеонтологічній експозиції можна побачити діорами "Палеозойське море", "Північне Причорномор'я наприкінці міоцену" та "Стоянка первісної людини в печері Киїк-Коба", кістяки дейнатерія, мамонта, волохатого носорога і велетенського оленя, реконструкції жител з палеолітичних стоянок у Мезині та Межирічі.

На цокольному поверсі розміщується Археологічний музей Інституту археології НАНУ. Зокрема, тут представлено комплект розмальованих кісток мамонта доби верхнього палеоліту з Мезинської палеолітичної стоянки, інтерпретованих як найдавніші у світі музичні інструменти.

Найбільше зібрання творів українського живопису, скульптури та іконопису від XII-ХХ століть представляє Національний художній музей України (NAMU) – один з найстаріших і найбільших музеїв України. Його музейні фонди нараховують близько 40 тисяч експонатів.

Будівлю музею в стилі неокласицизму, що на початку вулиці Грушевського в Києві, було побудовано в 1899 році архітектором Владиславом Городецьким спеціально для Київського художньо-промислового і наукового музею. Його офіційно відкрили в 1904 році за сприяння меценатів та поціновувачів мистецтв Ханенків, Терещенків та інших. Після того, як у 1934 році історична експозиція була відокремлена, в музеї залишилася лише колекція образотворчого мистецтва.

Найдавнішим експонатом є поліхромний дерев’яний рельєф "Святий Георгій з житієм" ХІІ століття візантійського походження. Серед перлин українського барокового мистецтва: Березнянський іконостас (1760-ті рр., Чернігівщина), ікона "Покрова з портретом Богдана Хмельницького" (перша половина ХVІІІ ст.), козацькі портрети XVIII століття та одне з найбільших в Україні зібрань популярних у ХVІІІ-ХІХ століттях народних картин “Козак-Мамай”.

Мистецтво нового часу представляють твори видатних українських художників Тараса Шевченка, Миколи Пимоненка, Олександра Мурашка та інших. До яскравих здобутків українського авангарду належать роботи всесвітньовідомого скульптора Олександра Архипенка та засновника художнього монументально стилю "бойчукізм" Михайла Бойчука. Велику мистецьку цінність становлять картини художників радянського періоду: Федора Кричевського, Тетяни Яблонської, Миколи Глущенка та ін.

Також у Національному художньому музеї України можна побачити оригінали скульптур "Самсон із Левом" і "Андрій Первозванний" з кам'яної ротонди на Подолі.

Національний центр народної культури "Музей Івана Гончара" створено в 1993 році з ініціативи народного художника України І. Гончара, співзасновника Українського Товариства охорони пам'яток історії та культури, та одного з найбільших у світі скансенів – Музею народної архітектури та побуту України. Музей розміщений у старовинній будівлі – пам'ятці архітектури XVIII століття. Експозиція заснована на приватній колекції І. Гончара, який за радянських часів розшукував та збирав високохудожні твори українського народного мистецтва, а також роботи професійних живописців, які через ідеологічні причини не могли потрапити до державних музеїв. Представлено велику колекцію ікон XVI-XVI ст., тканин, кераміки, музичних інструментів.