Пам'ятки Києва

Виставку досягнень братів Кличків організовано з ініціативи офіційного фан-клубу спортсменів. Брати передали для виставки близько 70 своїх експонатів, серед яких їхні чемпіонські пояси, халати, боксерські труси, медалі, кубки та інші почесні трофеї. Також Віталій Кличко передав до музею свою зірку Героя України та орден. Відвідувачам виставки демонструють фільм, у якому розповідається про найвидатніші епізоди кар'єри братів Кличків. За допомогою сучасного мультимедійного обладнання відвідувачі музею можуть відчути атмосферу боксерських поєдинків.

Музей книги і друкарства України з 1975 року розташовується в будинку монастирської друкарні Києво-Печерської лаври, що діяла безперервно понад 300 років – з початку ХVІІ століття до початку XX століття. Експозиція висвітлює історію вітчизняної книги і книжкової справи від часів Київської Русі до наших днів. З найдавніших рукописних книг представлено "Реймське Євангеліє" (XI-XIV ст.), "Остромирове Євангеліє" (1056 р.) та невід’ємний атрибут інавгурації президентів України "Пересопницьке Євангеліє" (1556-1561 р.), зразки перекладної й оригінальної літератури Київської Русі. Серед унікальних пам’яток друкарства – перша українська друкована книга "Апостол" (Львів, 1574) та перша слов’янська "Біблія" (Острог, 1581), видані Іваном Федоровим. Також можна познайомитися з раритетними виданнями українських друкарень: братських, монастирських та приватних. У двох виставкових залах періодично демонструються художні, книжково-ілюстративні, фотовиставки, а також проводяться заходи, присвячені важливим подіям у культурному житті України і зарубіжжя. Дитячим групам заклад пропонує музейно-педагогічний захід "Гра у казку".

Поштовий будинок на Полоді - найстаріша поштова станція, що збереглася в Києві. Одноповерхова будівля в стилі класицизму збудована у 1853-65 рр. як головна будівля комплексу подільської поштової станції, яка мала особливе значення завдяки своєму розташуванню у найжвавішому торговому районі міста з найбільшими базарами, кустарними та промисловими підприємствами, Контрактовим ярмарком та пристанню. З 1999 р. у Поштовому будинку розміщується виставка "До історії самоврядування у Києві" - Музей Магдебурзького права. Колекція музею включає різноманітні рідкісні фотографії Києва, архівні документи, ікони, картини, листівки старого міста. У музеї також представлені археологічні знахідки, включаючи монети та Київський фаянс.

Київський музей електротранспорту засновано в 1992 р. до 100-річчя київського трамвая. Наразі знаходиться на території Дарницького трамвайного депо. На майданчику просто неба виставлені екземпляри старих трамвайних вагонів, що збереглися, а також тролейбуси та автобуси різних марок і років випуску, в тому числі раритетна конка. В музейній експозиції - книги та фотографії, моделі трамваїв, колекція квитків на міський транспорт різних часів, справжній пульт управління вагона "Татра". Особливо цікаві діорами, що зображають різні періоди київської трамвайної історії: "Початок" (Олександрівський узвіз, 1892), "Роки війни" (1941-1945) та "Київ сьогодні" (нині). Для відвідування необхідно подати попередню заявку.

Музей однієї вулиці присвячено історії Андріївського узвозу, найвідомішій та найколоритнішій вулиці Києва. Заснований літературно-пошуковим об'єднанням “Майстер”, активісти якого вирішили розкрити відвідувачам деякі таємниці Андріївського узвозу, познайомити з його найзнаменитішими жителями, відтворити та зберегти особливу ауру, що оточує цю романтичну вулицю – Мекку художників, письменників та інших творчих людей. Реконструйовано інтер'єри деяких типових приміщень, що демонструють особливості побуту киян у ХІХ столітті. Окремі експозиції присвячені М. Булгакову, Ф. Красицькому, І. Кавалерідзе та ін. У 2002 році "Музей однієї вулиці" було визнано одним із найкращих музеїв Європи. Регулярно проводяться історичні, документальні та мистецькі виставки.

Музей окупації Києва заснований у 2008 році, знаходиться на території парку культури та відпочинку "Партизанська слава". Висвітлює найдраматичніші періоди життя міста – від початку Української революції в 1917 році до відновлення незалежності України в 1991 році, коли країна перебувала під окупаціями різних держав. Експозиція розкриває теми ідеологій різних окупаційних режимів, їхньої політики окупаційного терору проти містян, цілеспрямованого руйнування ними міського середовища. Представлені фотографії та документи, особисті речі безпосередніх учасників подій, листівки та газети різних періодів окупації, зразки зброї та військового спорядження тих часів, карти і схемами. Відвідувачам також пропонують переглянути інтерактивну VR-виставку "Бабин Яр". Музей окупації Києва є філією Музею історії міста.

Музей популярної науки та техніки "Експериментаніум" у Києві - це науково-розважальний центр, де наочно та доступно демонструються закони науки та явища навколишнього світу. Постійна експозиція музею налічує близько трьохсот інтерактивних експонатів та охоплює основні розділи фізики, що вивчаються у школі: механіка, молекулярна фізика, електрика та магнетизм, оптика, акустика. Експонати призначені для того, щоб відвідувачі могли самі проводити досліди, що ілюструють роботу того чи іншого закону природи. Один із найцікавіших експонатів – плазмова куля Тесли, яка демонструє крисиві експерименти з високою напругою. На другому поверсі розміщено затишне кафе.

Музей сучасного образотворчого мистецтва України (МСІІУ) – перший у країні приватний музей, що представляє роботу сучасних українських художників. Музей створив меценат С. Цюпко на основі особистої колекції живопису, графіки, скульптури та декоративно-ужиткового мистецтва. Музейна колекція налічує понад 4500 унікальних експонатів та розташовується на площі 3,5 тис. квадратних метрів. Її основу складає сучасний нефігуративний живопис. Крім того, у залах музею постійно проводяться виставки українських митців.

Музей театрального, музичного та кіномистецтва України заснований 1923 року як театральний музей при Мистецькому об'єднанні "Березіль", очолюваному видатним діячем українського театру Лесем Курбасом. Розташовується на території Києво-Печерської лаври, у пристосованому приміщенні колишнього лаврського лазарету. В експозиції викладено історію театру в Україні від зародження у давній народній творчості до початку ХХ століття. Представлено творчу діяльність плеяди корифеїв українського театру: Марка Кропивницького, Михайла Старицького, Івана Карпенка-Карого, Миколи Садовського, Панаса Саксаганського, Марії Заньковецької. Окрему експозицію присвячено життю і творчому шляху геніального українського актора і режисера-новатора світового рівня Леся Курбаса. Виставка "Український кіногенезис" презентує історії походження і становлення національного кінематографа. Музей також має унікальні колекції українських народних музичних інструментів та раритетних українських вертепів із ляльками. Проводяться оглядові, тематичні й інтерактивні музичні екскурсії, дитячі майстеркласи.

Національна суспільна радіокомпанія України розміщується в легендарній будівлі в самому центрі Києва, чия адреса "Хрещатик 26" свого часу була назвою для всього українського телебачення і радіо. Чотириповерхова будівля в глибині кварталу збудована в 1913-14 рр. як приміщення телефонної станції на місці поштової контори. Після перенесення столиці України з Харкова до Києва в 1934 р. тут розмістився радіокомітет. У 1941 р. будівля була підірвана Червоною армією, що відступала. В 1949-51 рр. було проведено реконструкцію за проєктом архітектора В. Єлізарова (автора монумента "Батьківщина Мати", будівлі метро "Хрещатик", аеропорту "Жуляни", готелів "Київ" та "Дніпро"), збудовано радіотелевізійний комплекс. Перша телевежа розташовувалася на прилеглій горі. Після того, як на початку 1990-х було здано в експлуатацію новий телецентр, державне телебачення у кілька етапів переїхало на Сирець, а на Хрещатику залишилося державне радіо. Наразі НРКУ веде мовлення на чотирьох каналах: УР-1, "Пормінь", "Культура", ВСРУ. Ентузіастами відкрито музейну кімнату, де представлені архівні документи та фотографії, стара звукозаписна техніка, робоча апаратура радіожурналістів. Відвідування режимного об'єкта можливе лише за погодженням із керівництвом НРКУ.

Музей української діаспори, який розповідає про долю українських іммігрантів, розташований у старовинному київському особняку ХІХ ст. Тут представлені документи, фотографії та деякі особисті речі, які свого часу належали українським художникам, письменникам, музикантам, які у різний час були змушені залишити батьківщину. Декілька залів музею присвячено творчості художників-іммігрантів: Л. Морозової, О. Булавницького, В. Доброліжа та ін. Найбільша експозиція присвячена життю та творчості знаменитого балетмейстера та танцюриста С. Лифаря. Тут же розгорнуто виставку "Воїнська слава України" з приватної колекції київської родини Шереметьєвих.

Національний музей "Чорнобиль" є багатофункціональним історико-культурним закладом, який береже та оповідає історію ядерної аварії на Чорнобильській атомній електростанції 1986 року як найбільш важкої радіоекологічної катастрофи ХХ століття. Музей відкрито в 1992 році за ініціативи МВС України в історичній будівлі Пожежної каланчі початку XX століття, де початково розміщувалось Подільське пожежне депо, а згодом і Київське обласне управління пожежної охорони, яке координувало хід ліквідації аварії на ЧАЕС.

Експозиція на площі 1100 кв. м налічує понад 7 тисяч експонатів: розсекречені документи, таємні карти, фотографії, спеціальні прилади, особисті речі ліквідаторів, предмети із зони відчуження. Сприйняття розширюють сучасні аудіовізуальні та інформаційні засоби, художні інсталяції. Представлена діюча трьохфазова діорама "Чорнобильська АЕС до, під час та після аварії", а також діючий макет 4-го енергоблоку ЧАЕС. Підтримується електронна "Книга пам'яті учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС". Пропонуються оглядові екскурсії українською, російською, англійською та німецькою мовами, аудіогіди, тури в Чорнобильську зону від партнерів музею.

Музей шістдесятництва у Києві відкрився в 2012 році в будівлі, в якій розміщується партія "Народний рух України". Особняк у стилі модерн зі скульптурою лева на фасаді збудований у 1907-08 рр. архітектором І. Ледохівським. До революції у ньому містилася хірургічна лікарня доктора І. Маковського. В 1911 році у клініці Маковського помер прем'єр-міністр Російської імперії П. Столипін, смертельно поранений терористом під час вистави в Оперному театрі. З 1999 року до будівлі переїхав центральний офіс НРУ, однієї з найстаріших політичних партій України, засновниками якої були відомі українські шістдесятники В. Чорновіл, І. Драч, М. Горинь та ін. Їхня політична та правозахисна діяльність почалася в період "хрущовської відлиги" у СРСР 1960-х рр., проте згодом частина шістдесятників була репресована. Музей було відкрито на основі колекції, яку зібрали активісти громадської організації шістдесятників. Експозиція музею налічує близько 20 тисяч експонатів. Музей шістдесятництва є філією Музею історії міста Києва.

Музей Шолом-Алейхема у Києві – перший державний музей єврейської тематики на території сучасної України. Відкрився в 2009 році до 150-річчя від дня народження письменника на місці будинку, де він жив у 1896-1903 роках. Експозиція докладно розповідає про життя та творчість Шолом-Алейхема, а також знайомить із єврейською культурою. Представлені деякі обрядові єврейські предмети, предмети традиційного єврейського побуту. На моніторах, встановлених у залі, можна побачити фрагменти фільмів та вистав за творами Шолом-Алейхема, єврейську архітектуру, єврейські надгробні стели (мацеви), старовинні єврейські книги, старовинні рукописи, екземпляри єврейської каліграфії. У програмі музею багато лекцій та презентацій.

Музей-архів преси в Києві – проєкт інтернет-видання "Історична правда". Це перший в Україні музей такого профілю. Розташований на Подолі в Києві. В основі колекції - приватні збори періодики та самвидаву журналіста Вахтанга Кіпіані. Музей відкрився в 2014 році виставкою "За Україну, за її волю! Періодика ОУН, УПА, УГВР та інших визвольних формувань".