Пам'ятки Києва

Свято-Успенська Києво-Печерська лавра – найдавніший монастир Русі, один з головних християнських центрів України, об'єкт світової культурної спадщини під охороною ЮНЕСКО. Монастирський комплекс розташований на Печерських пагорбах над Дніпром в Києві і є архітектурною домінантою історичного ландшафту Київських гір.

Києво-Печерський монастир заснований преподобним Антонієм Печерським 1051 року, за князя Ярослава Мудрого. Спочатку це був комплекс викопаних вручну підземних ходів і приміщень на території нинішніх Дальніх печер. У 1062 році з'являються перші наземні споруди, а наприкінці XI століття – комплекс Верхньої лаври. Успенський собор (1073-1089 рр., відновлений в 2000 р.) – найдавніше кам'яна споруда лаври, тут похований князь Костянтин Острозький. Велика лаврська дзвіниця (1731-1745 рр.) висотою 96,5 м – найвища дзвіниця України, тривалий час була найвищою спорудою Києва і всієї Східної Європи (374 сходинок, відкрита для відвідування). Троїцька надбрамна церква (1107 г.) зведена коштом князя Святослава Давидовича (Миколи Святоші), зберігся настінний живопис XVIII століття. Церква Спаса на Берестові (XII ст.) слугувала усипальницею роду Мономаховичів, тут поховані дочка Володимира Мономаха Євфимія, його син Юрій Долгорукий і онук Гліб Юрійович. Загалом же архітектурний комплекс Києво-Печерської лаври налічує понад 50 будівель різного призначення.

Комплекс Нижньої лаври є діючий православним монастирем УПЦ МП. Головні реліквії – мощі преподобних отців Києво-Печерської лаври, які жили в період з XI по XV століття. Зокрема, в Ближніх печерах поховані преподобні Антоній Печерський та Ієронім Печерський, а також билинний богатир Ілля Муромець. У Дальніх печерах спочивають мощі 49 канонізованих святих.

На території Верхньої лаври діє Національний історико-культурний заповідник "Києво-Печерська лавра" з Музей історії лаври, Музеєм мікромініатюр Миколи Сядристого, іншими постійними і тимчасовими виставками. Крім того, на території лаври також розташовані Скарбниця Національного музею історії України, Музей українського народного декоративного мистецтва, Музей книги і друкарства, Музей театрального, музичного та кіномистецтва (квитки продаються біля входу в кожен музей).

Біля входу в лавру знаходиться екскурсійне бюро, продаються путівники різними мовами, можна скористатися аудіогідом. При відвідуванні діючих храмів і Дальніх печер жінкам слід бути в спідницях нижче колін і з покритою головою (на вході в печери можна взяти спідницю напрокат).

Галерея сучасного мистецтва "АртПричал" у Києві відкрилася під новим Гаванським мостом, в районі причалу №1-2. Куратор галереї – відомий фотохудожник О. Ктіторчук. Галерея розміщена під арками мосту, конструкції якого розписані яскравими графіті. На "АртПричалі" проходять виставки картин та фотографій, презентують арт-інсталяції сучасних художників та скульпторів, організовують танцювальні вечірки, приймають кінофестивалі та проводять майстер-класи.

Національний музей "Київська картинна галерея" відкрився в 1922 році в колишньому будинку київського промисловця та мецената Федора Терещенка, що розташований навпроти парку Шевченка та головного корпусу Національного університету імені Шевченка. Особняк збудований у 1880-1884 роках архітектором Володимиром Ніколаєвим за проєктом Андрія Гуна. Від початку архітектори запланували залу для розміщення загальнодоступної картинної галереї з освітленням крізь скляну стелю. Основу музейного фонду склала власна колекція живопису родини Терещенків. Значну її частину становлять твори, які стосуються російської художньої культури.

Колекція налічує понад 13 тисяч творів живопису, скульптури, графіки, декоративно-ужиткового мистецтва. Експозиція відображає всі етапи розвитку російського живопису з XIII століття до наших днів. Представлені роботи Боровиковського, Васнецова, Шишкіна, Ге, Тропініна, Айвазовського, Рєпіна, Верещагіна, Нестерова, Куїнджі та ін., у тому числі хрестоматійні шедеври світового рівня. Гордістю музею є унікальне зібрання робіт Михайла Врубеля, серед яких "Дівчинка на тлі персидського килима" (1886 г.), "Східна казка" (1886 г.), ілюстрація до поеми Михайла Лермонтова "Демон" (1890 р.). Також є досить велика колекція творів багатьох чудових майстрів практично всіх колишніх республік СРСР.

Перед входом до галереї встановлено пам'ятник художнику Іллі Рєпіну. У дворі музею знаходиться пам'ятник російському імператорові Олександру II, який стояв до революції в холі Олександрівської бібліотеки (згідно з міською легендою, це пам'ятник Миколі I, який стояв у парку на місці нинішнього пам'ятника Тарасу Шевченку).

Національний історико-архітектурний музей "Київська фортеця" створений у 1927 році на основі частини фортифікаційних споруд однієї з найбільших у світі кам'яно-земляних фортець, що збереглися. Історія Київської фортеці на Печерську починається з другої половини XVII століття, коли козаки під проводом гетьмана Івана Самойловича звели навколо Києво-Печерської лаври земляну чотирикутну фортецю з частоколом. Більш масштабні фортифікаційні роботи були проведені під час царювання Петра I, коли коштом гетьмана Івана Мазепи лавра була обнесена кам'яною стіною з бійницями і чотирма баштами, а згодом до неї прибудована більш досконала фортеця з дев’ятьма земляними бастіонами. У 1831-1856 роках була зведена Нова Печерська фортеця, що складалася з Києво-Печерської цитаделі, Васильківського і Госпітального укріплень, окремо розміщених оборонних башт, казарм, арсенальних майстерень та інших споруд.

Одним із ключових вузлів оборони стало Госпітальне укріплення, яке чудово збереглося до наших днів – на його території розташовується Головний військовий клінічний госпіталь. У Косому капонірі, влаштованому за межами головного валу Госпітального укріплення, розміщується музей "Київська фортеця" з експозиціями "Історія фортифікації на теренах України" та "Історії використання споруд Київської фортеці", виставкою "Від ядра до снаряда", а також експозицію просто неба з оборонними валами, фортечною стіною капонірами та старовинними гарматами. Частинами музейного комплексу є Спаський бастіон Києво-Печерської цитаделі та найбільший в Європі Лисогірський форт площею майже 120 га в Голосіївському районі Києва.

Музей російського письменника Олександра Пушкіна у Києві відкрито в 1999 році напередодні 200-річного ювілею поета. В основу експозиції лягла колекція дослідника Якова Бердичевського, який протягом життя збирав матеріали про Пушкіна і подарував їх місту у 1987 році. Музей розмістився в двоповерховому будинку 1816 року, в якому сам поет ніколи не бував (з перебуванням Пушкіна у Києві пов'язують лише особняк Раєвських на вул. Грушевського, 14), але саме в цьому будинку в дитинстві жив письменник Михайло Булгаков. Інтер'єри помешкання відтворює атмосферу пушкінської епохи. Тут можна побачити меблі, тканини, фарфор, скло, бісерні вишивки, гравюри ХVIII-XIX століть та інші речі, що характерні для побуту російського дворянства. Загалом представлено понад 1200 експонатів. Перлиною колекції є екземпляр журналу "Современник" (1836, том другий) з цензурним дозволом за підписом цензора Крилова. Не менш цінними є прижиттєві видання поета, такі як окремі розділи роману у віршах "Євгеній Онєгін", що видавалися так званими "зошитами" протягом семи років до виходу повного тексту твору в березні 1833 року.

Київський планетарій товариства "Знання" України – один із найбільших планетаріїв СНД. Заснований у 1952 році всесвітньо відомим астрономом С. Всехсвятським. Для потреб планетарію тоді переобладнали костел Св. Олександра (пізніше повернутий віруючим). До 1988 р. було споруджено нову будівлю поруч із НСК "Олімпійський". Зірковий зал планетарію має купол діаметром 23 м та висотою 11,5 м. Він вміщує до 320 глядачів. В центрі зали знаходиться головний апарат - "планетарій", машина для демонстрації зірок та небесних явищ. Для більш ефективного проведення програм у Зірковій залі використовуються допоміжні проектори. Калейдоскоп планетарських зустрічей під зоряним небом включає художні програми та освітні лекції на допомогу шкільній програмі з курсу астрономії, географії та природознавства. Можливості планетарію дозволяють з великою наочністю пояснити закони природи. При київському планетарії працює новий культурно-розважальний центр AtmaSfera360 зі сферичним кінотеатром, ігровою зоною та арт-майданчиком.

Культурно-розважальний комплекс "Мамаєва слобода" є реконструкцією козацького селища XVIII ст. На території площею 9,2 га налічується 98 різних об'єктів, чільне місце серед яких займає дерев'яна церква Покрови Пресвятої Богородиці. Також тут є кам'яниця козацького старшини, полкова скарбниця у стилі українського бароко, паланка (козацька застава), садиби коваля та гончаря, шинок та безліч інших етнографічних об'єктів, що відтворюють побут козаків. Комплекс названий на честь легендарного козака Мамая, одного із найпопулярніших персонажів українських народних переказів. На великі свята тут відбуваються народні гуляння. Можлива організація весільних церемоній у національному стилі, а також різноманітних корпоративних заходів.

Музей Михайла Булгакова відкрито в так званому "будинку Турбіних", де письменник жив з 1906 до 1919 року й куди "поселив" героїв роману "Біла гвардія". Відтворено інтер'єри кімнат в тому вигляді, якими вони відображені на фотографіях та за описами самого Булгакова: парадна вітальня з піаніно, медичний кабінет, кімната сестри письменника Варі, а також кімната самого Булгакова та героя роману Миколки, входом до якої служить шафа з табличкою квартири N50 з роману "Майстер і Маргарита". Особливо вражає ефект "п'ятого виміру" - з їдальні через дзеркало видно кімнату, в якій помирав Олексій Турбін, а в реальному житті - батько Булгакова. В експозиції представлено багато булгаківських реліквій, зібраних родичами письменника та ентузіастами. Для відвідувачів на веранді влаштовують чаювання.

Київський літературно-меморіальний музей Максима Рильського відкрився у 1966 році в будинку поруч із Голосіївським парком у Києві, де видатний український поет прожив останні 13 років життя, з 1951 по 1964 рік. Саме тут він написав свої найвідоміші поетичні збірки "Троянди й виноград", "Зимові записи", "Вечірні розмови". В будинку збережена обстановка вітальні, кабінету й бібліотеки Максима Рильського. Ще у трьох залах представлена біографічна експозиція, що висвітлює життя і творчий шлях поета. Загалом фонди музею налічують понад 10 тисяч одиниць. Є можливість прослухати записи голосу поета. Будинок оточує сад і квітники, створені руками Максима Рильського. Перед будинком встановлено пам'ятник поету.

Особняк лісопромисловця С. Могильцева на печерських Липках прозваний "Шоколадним будинок" за колір та фактуру зовнішніх стін. Автором проєкту називають академіка архітектури В. Миколаєва. Унікальні інтер'єри виконані у різних художніх стилях (модерн, ренесанс, готика, бароко). В радянський період будинок використовувався як житловий, потім як міський Палац одружень. Нині "Шоколадний будиночок" є філією Київської національної картинної галереї.

Перлина бароко – Андріївська церква – зустрічає відвідувачів Андріївського узвозу в Києві. Церква закладена на місці Андріївського бастіону Старокиївської фортеці в 1744 році до приїзду Єлизавети I до Києва. За легендою, Св. Андрій Первозванний встановив на цьому місці хрест і передрік виникнення "вічного міста". Ймовірно, це єдина робота архітектора В. Растреллі, що збереглася в Україні. Багате внутрішнє оздоблення близьке до стилю рококо. З балюстради церкви відкривається мальовнича панорама Подолу. В Андріївській церкві проводяться богослужіння ПЦУ – щоденні ранкові літургії, вечірні богослужіння, освячення води, хрещення, вінчання, інші обряди та духовні обряди. У ніч із суботи на неділю проводиться всенічна служба.

Резиденція Митрополитів Київських і всієї України на території Софійського монастиря у Києві заснована у 1722–1730 роках, за часів архієпископа Варлаама Ванатовича. Добудована його наступниками, митрополитами Рафаїлом Заборовськиим та Тимофієм Щербацьким. Триповерховий палац у стилі українського бароко поруч із Софією Київською зведений за участі архітекторів Йогана-Ґоттфріда Шеделя та Семена Антонова. Наприкінці XIX століття з західного боку зроблено прибудову та облаштовано балкон зі сходами, якими з другого поверху можна було спуститися в митрополичий сад. В інтер'єрах митрополичих покоїв зберігся автентичний живопис XVIII століття, а також автентичні груби, облицьовані кахлями київського керамічного заводу Андржейовського. Серед оригінальних предметів інтер'єру XVIII-XIX століть: підлоговий годинник, бюро-циліндр, камін з червоного мармуру. Представлені стародруки старослов’янською та іноземними мовами XVI-XVIII століть. З колишніми мешканцями Будинку митрополита знайомить галерея портретів з колекції Київської православної богословської академії Православної церкви України.

Унікальна пам'ятка архітектури та монументального живопису. Храм заснований київським князем Всеволодом Ольговичем у першій половині XII століття, був родовою усипальницею Ольговичів. У ХVII-ХVIII століттях набув рис українського бароко, фрески XII століття збереглися майже повністю. Проводяться служби.

Найбільша в Європі приватна колекція мотоциклів марки Harley-Davidson представлена в київському музеї "Харлі-Девідсон" (HD Museum Kyiv), що відкрився у 2019 році. У колекції понад 20 моделей мотоциклів: ралійних, військових і цивільних. Зокрема, представлена одна з перших моделей Harley-Davidson X8A Single 1912 року, наймасовіший військовий мотоцикл Harley-Davidson WLA 45 1942 року, єдиний за всю історію марки скутер Harley-Davidson Topper H 1964 року, одна з перших комфортабельних туристичних моделей Harley-Davidson FLHT Electra Glide Standard 1968 року тощо. Деякі експонати чи не єдині в світі. Також представлено багато артефактів, пов'язаних з історією Harley-Davidson та байкерською культурою в Україні. Відвідування музею можливе тільки за попереднім записом.

Музей авіації Національного авіаційного університету в Києві відкрито у 1972 році. У затишній залі площею 350 квадратних метрів представлено 28 експозиційних стендів. Історична частина експозиції розповідає про діяльність Київського авіаційного товариства, роботу перших київських авіаконструкторів, рекордні польоти Ігоря Сікорського, відкриття регулярного повітряного руху на маршруті Харків – Київ, створення першого радянського пасажирського літака К-1 та інші події соціально-економічного життя Києва, які стали підґрунтям для відкриття вищого навчального закладу авіаційного профілю. Наступні стенди висвітлюють діяльність навчального закладу в різні періоди.