Пам'ятки Івано-Франківської області

Музей просто неба знаходиться на території стародавнього городища, на першій лінії оборонних валів. Острівець народної архітектури знайомить відвідувачів із побутом мешканців Прикарпаття ХVІІ-ХХ ст. На території 4,5 га представлені традиційні житла чотирьох етнографічних районів: Покуття, Гуцульщини, Бойківщини та Опілля. Наразі тут зібрано 11 оригінальних пам'яток народної архітектури, в інтер'єрах яких експонуються старовинні предмети побуту.

Конструктивістська будівля ратуші на пл. Ринок - найвідоміший символ Івано-Франківська. На момент побудови у 1932 р. це була найвища будівля міста (49,5 м). Першу дерев'яну ратушу на цьому місці було споруджено невдовзі після заснування міста в XVII ст., проте потім вона неодноразово перебудовувалася. Найцікавішою з архітектурної точки зору була ратуша австрійських часів, що існувала в 1871-1915 роках. У нинішньому вигляді ратушу зведено у міжвоєнний період. Монолітні залізобетонні стіни так і не змогли висадити в повітря німецькі окупанти перед відступом у 1944 р. У квітні 1990 р. над будівлею Івано-Франківської ратуші вперше був піднятий національний український прапор. З радянських часів у приміщенні розміщено кілька експозицій Краєзнавчого музею: природи, історії, народного мистецтва, археології. Представлені багаті колекції зброї та книг, а також старовинних меблів. Усього – 120 тис. предметів. Цікавим експонатом є макет старого Станіславова доби Потоцьких. Щонеділі у вестибюлі проходять зустрічі нумізматів.

Регіональний історико-краєзнавчий музей “Гуцульщина” у Верховині відкрито у 1938 році завдяки активній підтримці громадсько-політичного діяча, етнографа-фольклориста та самобутнього письменника П. Шекерика-Донікова. Представлені предмети народного побуту, одяг, картини тощо. Проводяться майстер-класи, під час яких можна спостерігати процес виготовлення гуцульських килимів.

Історико-меморіальний музей Степана Бандери відкрито в селі, в якому ідеолог українського національного руху народився в 1909 році. Родина Бандер жила тут з 1906 по 1933 рр. Експозиція розкриває середовище, в якому зростав та виховувався Степан Бандера, ілюструє життя та діяльність лідера ОУН. Представлені особисті речі, документи, фотографії. Експонується колекція українських грошових знаків ХХ ст.

Косівський музей народного мистецтва та побуту Гуцульщини представляє багату колекцію виробів народних ремесел: різьблення по дереву, гончарство, художнє ткацтво, вишивку. Експозиція знайомить із народним декоративно-ужитковим мистецтвом краю XIX-XX ст. Особливу художню цінність представляє колекція творів родини різьбярів Шкрибляків із села Яворова.

Літературно-меморіальний музей Івана Франка відкрито в будинку В. Якоб'юка, в якому письменник неодноразово відпочивав у 1906-14 роках. Криворівня так йому сподобалася, що він обрав це село для свого постійного літнього відпочинку та приїжджав сюди майже щоліта із сім'єю упродовж 12 років. Тут його відвідували Л. Українка, Г. Хоткевич, М. Коцюбинський, М. Грушевський, В. Гнатюк, В. Шухевич та ін. Вже хворим Франко продовжував тут працювати, надиктовуючи тексти своїх творів місцевому вчителю. Музей засновано в 1960 р. з ініціативи дружини письменника Г. Хоткевич - Платоніди. В експозиції, розміщеній у 5 кімнатах, зберігаються особисті речі Франка: ліжко, письмовий стіл та стілець, лавка для гостей, годинник тощо. Цікава гуцульська піч, оформлена кахлями роботи О. Бахматюка (1874 р.).

Маєток Святого Миколая під Косовом - "офіційна резиденція" покровителя дітей, одного з найулюбленіших і найшанованіших в Україні святих, свято якого відзначають 19 грудня, напередодні Нового року. За традицією цього дня всі діти отримують подарунки від Святого Миколая. В 2003 році на території Національного природного парку "Гуцульщина" розпочалася реалізація проєкту "Маєток Святого Миколая", який одержав офіційний статус після відповідного указу президента України. В будинку Святого Миколая, виконаному у традиційному карпатському стилі, діти та дорослі можуть відвідати виставку новорічних та різдвяних іграшок, попрацювати на майстер-класі та, звичайно, зустрітися із самим Святим Миколаєм. Садиба працює цілий рік. Зустріч зі Святим Миколаєм – за попередніми заявками.

Урочище Дем'янів Лаз на околиці Івано-Франківська – місце масового розстрілу в'язнів в'язниці НКВС. Розстріли проводилися перед відступом радянських військ у 1941 р. Під час розкопок тут знайшли людські кістки та змогли ідентифікувати 524 особи. Для 22 осіб вдалося встановити особу, робота в архівах СБУ дозволила визначити імена ще 400 страчених. У 1998 р. неподалік поховань відкрили меморіальний комплекс "Дем'янів Лаз". У 2009 р. відкрито музей. Назва урочища пов'язана з ім'ям одного з місцевих селян Демьяна із села Загвіздя, який володів тут ділянкою Посічнянського лісу.

Музей гуцульського побуту та мистецтва "У трембітаря" відкрив у себе вдома у Верховині гуцульський музикант Микола Іллюк, керівник ансамблю "Гуцули". Будинок Іллюка розташований на горі у присілку Швейкове. В експозиції представлено традиційні гуцульські костюми, предмети побуту та понад сотню народних музичних інструментів. Господар проводить екскурсії, розповідаючи про походження гуцулів, їх життя та ремесла, обряди та традиції. На більшості представлених музичних інструментів він грає. Пропонує відвідувачам майстер-класи гри на знаменитій гуцульській трембіті, дримбі, цимбалах, дуді.

Музей "Хата-ґражда" створений у Криворівні на основі одного з небагатьох зразків цього типового гуцульського будинку-фортеці 1858 р. побудови. Житлові та господарські будівлі з глухими зовнішніми стінами оточують невеликий внутрішній двір, утворюючи замкнутий простір. Гражди служили для захисту від ворогів, диких звірів та негоди. Криворівненська гражда в кінці ХІХ ст. належала родині Харуків, у яких часто бували в гостях письменник І. Франко та етнограф В. Гнатюк. У 1964 р. ця хата-ґражда була використана під час зйомок фільму "Тіні забутих предків". З 1984 р. хата стояла пусткою. В 1993 р. її відреставрували та відкрили музей. Проходять виставки картин та фотографій.

Косівський музей визвольної боротьби Прикарпатського краю присвячений історичним подіям 1920-54 рр., коли в Україні, зокрема на Прикарпатті, точилася боротьба українського народу за незалежність. Експозиція висвітлює героїчну боротьбу Української повстанської армії, діяльність Організації українських націоналістів, боротьбу мирних жителів із окупаційними режимами, репресії проти патріотів. Відтворено інтер'єр притулку партизанів.

Музей визвольної боротьби Покутського краю відкрито в Заболотові в 2007 році до 65-річчя утворення УПА. Експозиція розміщена у п'яти залах. Експонати умовно розподілені на два відділи. Історичний відділ розповідає про збройну боротьбу покутян проти окупаційних режимів у 1920-х – 1950-х рр. Зокрема, представлено реконструкцію обстановки бункера повстанців. Оригінальні документи та фотографії висвітлюють історію визвольного руху на Покутті. Крім того, у музеї представлено невелику етнографічну експозицію.

Івано-Франківський обласний музей визвольної боротьби імені Степана Бандери розміщується у двоповерховій будівлі в стилі модерну недалеко від центру Івано-Франківська. В музеї представлені документи та речові матеріали, що охоплюють період із XI по XX ст. та які розповідають про боротьбу мешканців Прикарпаття за незалежність України. Зокрема, є документи, які висвітлюють боротьбу з радянським режимом Легіону січових стрільців, УНР, ЗУНР, ОУН та повстанської армії. Експозиція, присвячена політв'язням, представлена ​​картою таборів ГУЛАГу та предметами побуту ув'язнених. На місці страти жертв сталінського терору споруджено меморіальний комплекс "Дем'янів Лаз".

Музей гумору "Весела оселя" в Коломиї відкрито у 2011 р. відомим письменником-гумористом, заслужений артистом України М. Савчуком. Чимало ілюстрацій оформив карикатурист І. Бежук. В експозиції представлено український та світовий гумор, сатира, карикатури. Є тут жартівливі сувеніри та фотографії; альбоми гумористичних гральних карт, візиток, календариків, посвідчень, банкнот; карикатурні листівки; жартівлива карта України, смішні годинники. Центр гумору "Веселий оселя", крім музейної експозиції, має велику бібліотеку (книги, альбоми, журнали), відео- та фонотеку. Є також "Зелена будка" із шаржами на світових політиків та оригінальними смішними листівками країн світу.