Місто Івано-Франківськ - один з найбільш туристично привабливих обласних центрів України, прозваний "маленьким Львовом" за історичну атмосферу та оригінальну архітектуру. Сучасний центр Прикарпаття в межах історичної Галичини. Розташоване в межиріччі Бистриці-Надвірнянської та Бистриці-Солотвинської. З XV ст. відомі села Заболоття, Княгінін і Пасічна, які існували на цьому місці (назви збереглися в міській топоніміці). В середині XVII ст. ці землі належали великому коронному гетьману С. "Ревере" Потоцькому. В 1662 році його син, польний гетьман А. Потоцький, заснував фортецю Станіславів (Станіслав) для захисту від турків і татар (Станіславом також звали сина А. Потоцького). Тут проходив головний торговий шлях зі Львова до гирла Дунаю. Проживало багато поляків і вірме ...
Місто Івано-Франківськ - один з найбільш туристично привабливих обласних центрів України, прозваний "маленьким Львовом" за історичну атмосферу та оригінальну архітектуру. Сучасний центр Прикарпаття в межах історичної Галичини. Розташоване в межиріччі Бистриці-Надвірнянської та Бистриці-Солотвинської. З XV ст. відомі села Заболоття, Княгінін і Пасічна, які існували на цьому місці (назви збереглися в міській топоніміці). В середині XVII ст. ці землі належали великому коронному гетьману С. "Ревере" Потоцькому. В 1662 році його син, польний гетьман А. Потоцький, заснував фортецю Станіславів (Станіслав) для захисту від турків і татар (Станіславом також звали сина А. Потоцького). Тут проходив головний торговий шлях зі Львова до гирла Дунаю. Проживало багато поляків і вірмен, які внесли свій вклад в розвиток економіки міста і його культурне різноманіття. В 1690 році з Варшави до Станіславова прибули монахи ордену тринітаріїв, а в 1716 році єзуїти - їх храми стали окрасою міського ландшафту. З моменту заснування місто було добре укріплене оборонними валами та кам'яними стінами. В 1772 році Станіславів потрапив під владу Австрії, з 1867 р. - Австро-Угорщини. Майже всі укріплення були знесені, на місці валів прокладені вулиці, місто почало швидко розширюватися. дотепер в архітектурі відреставрованої старої частини домінує стиль ренесансу. З історією Станиславова тісно пов'язана діяльність І. Франка, на честь якого місто було перейменовано в 1962 році. Також тут бували та працювали М. Грушевський, М. Коцюбинський, Д. Січинський, М. Рильський, Є. Коновалець, Д. Вітовський, С. Петлюра, С. Бандера. Останнім часом в центрі Івано-Франківська були проведені масштабні реставраційні роботи. Щорічно в пішохідній зоні навколо площі Ринок з'являються нові металеві скульптури, виконані майстрами під час Свята коваля, який проходить в рамках Дня міста Івано-Франківська (7 травня).
Місто Івано-Франківськ - один з найбільш туристично привабливих обласних центрів України, прозваний "маленьким Львовом" за історичну атмосферу та оригінальну архітектуру. Сучасний центр Прикарпаття в межах історичної Галичини. Розташоване в межиріччі Бистриці-Надвірнянської та Бистриці-Солотвинської. З XV ст. відомі села Заболоття, Княгінін і Пасічна, які існували на цьому місці (назви збереглися в міській топоніміці). В середині XVII ст. ці землі належали великому коронному гетьману С. "Ревере" Потоцькому. В 1662 році його син, польний гетьман А. Потоцький, заснував фортецю Станіславів (Станіслав) для захисту від турків і татар (Станіславом також звали сина А. Потоцького). Тут проходив головний торговий шлях зі Львова до гирла Дунаю. Проживало багато поляків і вірме ...
Місто Івано-Франківськ - один з найбільш туристично привабливих обласних центрів України, прозваний "маленьким Львовом" за історичну атмосферу та оригінальну архітектуру. Сучасний центр Прикарпаття в межах історичної Галичини. Розташоване в межиріччі Бистриці-Надвірнянської та Бистриці-Солотвинської. З XV ст. відомі села Заболоття, Княгінін і Пасічна, які існували на цьому місці (назви збереглися в міській топоніміці). В середині XVII ст. ці землі належали великому коронному гетьману С. "Ревере" Потоцькому. В 1662 році його син, польний гетьман А. Потоцький, заснував фортецю Станіславів (Станіслав) для захисту від турків і татар (Станіславом також звали сина А. Потоцького). Тут проходив головний торговий шлях зі Львова до гирла Дунаю. Проживало багато поляків і вірмен, які внесли свій вклад в розвиток економіки міста і його культурне різноманіття. В 1690 році з Варшави до Станіславова прибули монахи ордену тринітаріїв, а в 1716 році єзуїти - їх храми стали окрасою міського ландшафту. З моменту заснування місто було добре укріплене оборонними валами та кам'яними стінами. В 1772 році Станіславів потрапив під владу Австрії, з 1867 р. - Австро-Угорщини. Майже всі укріплення були знесені, на місці валів прокладені вулиці, місто почало швидко розширюватися. дотепер в архітектурі відреставрованої старої частини домінує стиль ренесансу. З історією Станиславова тісно пов'язана діяльність І. Франка, на честь якого місто було перейменовано в 1962 році. Також тут бували та працювали М. Грушевський, М. Коцюбинський, Д. Січинський, М. Рильський, Є. Коновалець, Д. Вітовський, С. Петлюра, С. Бандера. Останнім часом в центрі Івано-Франківська були проведені масштабні реставраційні роботи. Щорічно в пішохідній зоні навколо площі Ринок з'являються нові металеві скульптури, виконані майстрами під час Свята коваля, який проходить в рамках Дня міста Івано-Франківська (7 травня).
Івано-Франківський краєзнавчий музей (Ратуша)
Пам'ятка архітектури , Музей/галерея
Конструктивістська будівля ратуші на пл. Ринок - найвідоміший символ Івано-Франківська. На момент побудови у 1932 р. це була найвища будівля міста (49,5 м). Першу дерев'яну ратушу на цьому місці було споруджено невдовзі після заснування міста в XVII ст., проте потім вона неодноразово перебудовувалася. Найцікавішою з архітектурної точки зору була ратуша австрійських часів, що існувала в 1871-1915 роках. У нинішньому вигляді ратушу зведено у міжвоєнний період. Монолітні залізобетонні стіни так і не змогли висадити в повітря німецькі окупанти перед відступом у 1944 р. У квітні 1990 р. над будівлею Івано-Франківської ратуші вперше був піднятий національний український прапор. З радянських часів у приміщенні розміщено кілька експозицій Краєзнавчого музею: природи, історії, народного мистецтва, археології. Представлені багаті колекції зброї та книг, а також старовинних меблів. Усього – 120 тис. предметів. Цікавим експонатом є макет старого Станіславова доби Потоцьких. Щонеділі у вестибюлі проходять зустрічі нумізматів.
Меморіальний комплекс "Дем'янів Лаз"
Історична місцевість , Музей/галерея , Пам'ятник/монумент
Урочище Дем'янів Лаз на околиці Івано-Франківська – місце масового розстрілу в'язнів в'язниці НКВС. Розстріли проводилися перед відступом радянських військ у 1941 р. Під час розкопок тут знайшли людські кістки та змогли ідентифікувати 524 особи. Для 22 осіб вдалося встановити особу, робота в архівах СБУ дозволила визначити імена ще 400 страчених. У 1998 р. неподалік поховань відкрили меморіальний комплекс "Дем'янів Лаз". У 2009 р. відкрито музей. Назва урочища пов'язана з ім'ям одного з місцевих селян Демьяна із села Загвіздя, який володів тут ділянкою Посічнянського лісу.
Музей визвольної боротьби імені Степана Бандери
Музей/галерея
Івано-Франківський обласний музей визвольної боротьби імені Степана Бандери розміщується у двоповерховій будівлі в стилі модерну недалеко від центру Івано-Франківська. В музеї представлені документи та речові матеріали, що охоплюють період із XI по XX ст. та які розповідають про боротьбу мешканців Прикарпаття за незалежність України. Зокрема, є документи, які висвітлюють боротьбу з радянським режимом Легіону січових стрільців, УНР, ЗУНР, ОУН та повстанської армії. Експозиція, присвячена політв'язням, представлена картою таборів ГУЛАГу та предметами побуту ув'язнених. На місці страти жертв сталінського терору споруджено меморіальний комплекс "Дем'янів Лаз".
Музей мистецтв Прикарпаття (Колегіальний костел)
Храм
Музей мистецтв Прикарпаття в Івано-Франківську є найбільшою скарбницею сакрального, образотворчого і декоративного мистецтва Івано-Франківщини, чия колекція налічує понад 15 тисяч художніх творів. Заклад відкрився у 1980 році як Івано-Франківський обласний художній музей. З тих пір розташовується у приміщенні римо-католицького костелу. Колегіальний (фарний) костел Пресвятої Діви Марії, святих Андрія та Станіслава є пам’яткою архітектури національного значення, однією з найцінніших та найдавніших архітектурних та духовних пам'яток Івано-Франківська. Зведений у 1672-1703 роках за проектом французьких архітекторів Франсуа Корассіні та Кароля Бенуа на замовлення засновника міста Андрія Потоцького як родова усипальниця цієї магнатської династії (герб Потоцьких "Пилява" розміщений на висоті другого поверху на східній стіні перед контрфорсами). Тринефна базиліка з трансептом виконана у стилі бароко з елементами ренесансу. В інтер'єрах костелу збереглися фрески Еразма Фаб'янського, що за радянських часів і визначило його долю стати художнім музеєм. Зараз в експозиції представлені зразки галицького іконопису і барочної скульптури, творчість класиків західноукраїнського живопису: Корнила Устияновича, Івана Труша, Ярослава Пстрака, Юліана Панькевича, Олекси Новаківського, Осипа Сорохтея, Олени Кульчицької, а також роботи польських, австрійських, німецьких та італійських майстрів ХVIII століття. Найціннішою частиною колекції вважаються шість скульптур видатного українського скульптора Івана Георгія Пінзеля.
Музей Олекси Довбуша
Музей/галерея
Музей Олекси Довбуша в Івано-Франківську створено в 1995 р. на базі приватної колекції відомого історика В. Грабовецького, який упродовж 50 років вивчав карпатський повстанський рух опришків XVI–XIX ст. і життя легендарного героя Олекси Довбуша, шляхетного розбійника та народного месника, який боровся за визволення поневоленого селянства. Невелика музейна експозиція складається в основному з документів та картин, а також деяких етнографічних матеріалів. Найцікавіший експонат - легендарна сокира Довбуша, яку два століття зберігали нащадки свідків загибелі розбійника у с. Космач.
{{itemKey}} | {{itemValue}} |
---|---|
Область |
Івано-Франківська |