Пам'ятки Київської області

Музей вторинної сировини в районі станції метро "Лівобережна" у Києві називають "музеєм антикваріату" або "музеєм непотрібних речей". Він відкритий у 2007 р. на території заводу "Київміськвторресурс", який займається заготівлею та переробкою вторинної сировини. Ще в середині XX ст. тут стали систематично відбирати зі сміття цікаві речі, а пізніше, дізнавшись, що на заводі приймають старовинні предмети, люди стали зносити їх сюди. Серед унікальних раритетів - найперший у Російській імперії пилосос, старовинний набір перукарських інструментів, комплект інструментів для тортур царської жандармерії, сані-грінджоли, верстат з переробки конопель. Радянській тематиці присвячено цілий стенд, на якому близько 40 різних фігур вождя революції, а у дворі заводу встановлено знамениту 7-метрову статую Леніна, привезену з Криму. Велика експозиція знаходиться на вулиці під навісом, а маленька – у дерев'яному будиночку під старовину.

Музей гетьманства у Києві присвячений історії державотворення України в період Війська Запорозького та Гетьманщини XVII-XVIII століть, а також Гетьманату початку XX століття. Експозиція розкриває сутність специфічної гетьманської форми правління та структуру військово-цивільної адміністрації в тогочасній України, розповідає про історію і традиції козацько-гетьманської доби.

Музей засновано у 1993 році і розміщено в будинку-пам’ятці архітектури кінця ХVІІ століття, відомому киянам як "будинок Мазепи". Справді, цей двоповерховий особняк в характерному для архітектури козацької доби стилі бароко був побудований за часів правління гетьмана Івана Мазепи, хоча прямих свідчень про його перебування тут нема. З 1717 року будинком володіла козацько-міщанська родина Сичевських, представники якої входили в міський магістрат. Серед небагатьох подільських особняків цей будинок уцілів під час пожежі 1811 року, на що вказує його розташування під кутом до більш пізнього вуличного планування. Під час реконструкції Подолу архітектор Андрій Меленський добудував другий поверх і фронтон з колонами. У радянські часи тут були комунальні квартири. У 1992 році Фонд Івана Мазепи провів реставрацію для створення Музею гетьманства.

Фонди музею налічують понад 9000 музейних предметів. В залі Богдана Хмельницького представлена хоругва гетьмана з його родинним гербом. Постійно діють наукові виставки "Гетьман Іван Мазепа", "Пилип Орлик – гетьман, автор першої демократичної конституції України" і "Павло Скоропадський та Українська держава 1918 року". Серед експонатів: гравюра 1706 року "Мазепа серед добрих справ своїх", карта України Йоганна Баптиста Гоманна 1716 року, речі з особистої колекції родини Скоропадських. Музей періодично проводить засідання дискусійного клубу "Гетьманська вітальня".

Музей громадського транспорту Києва створено в 2015 році на базі історичного експозиційно-реставраційного центру КП "Київпастранс". Розташований на території колишнього автобусного парку №3 неподалік станції метро "Берестейська" (вхід з провулка Юрія Матущака). В експозиції представлені раритетні автобуси, тролейбуси, трамваї та автомобілі, які у різні роки працювали на пасажирських маршрутах Києва. Серед них: ЗІС-155, ЛАЗ-695М, "Шкода 8Тр", ЛіАЗ 677 та ін. Працює майстерня з реставрації та відновлення старої техніки. Планується створення екскурсійних маршрутів на ретротранспорті, проведення екскурсій у діючих парках та депо.

Чудова будівля в стилі італійського Відродження була збудована для Київської контори Державного банку. Спочатку була двоповерховою, але через 30 років було надбудовано ще два поверхи. Центральне місце в будівлі відведено операційній залі з кольоровими вітражами у вікнах та скляним плафоном. По середах та п'ятницях після 14:00 проводяться екскурсії до Музею грошей (необхідна попередня письмова заявка). Його експозиція розповідає про грошовий обіг на українських землях із давніх часів понині. Тут представлені примітивні форми грошей, античні, середньовічні монети, гроші Російської імперії, банкноти Української Народної Республіки, а також гроші радянського періоду та сучасної незалежної України. Особливий дозвіл потрібен для відвідування Музею коштовностей "Скарбниця України".

Музей гончарства Вишгородського історико-культурного заповідника знайомить із Вишгородщиною як із провідним історичним осередком традицій гончарного ремесла Київської Русі. Великий гончарний центр Давнього Вишгорода виявили в середині XX ст. під час будівництва інфраструктури Київської ГЕС. За оцінками археологів, в XI ст. на території 5-6 га тут діяло близько 250-300 гончарних горнів. Імовірно, тут виготовляли мірний посуд для оподаткування. Велику частину знахідок було знищено під час будівництва житлових будинків міста енергетиків.

Над єдиним уцілілим середньовічним гончарним горном споруджено експозиційний павільйон. Поруч, в сільській хаті середини XX ст., розміщено експозицію археологічних знахідок на території Вишгородського гончарного центру, колекцією виробів Межигірської фарфоро-фаянсової фабрики, виставку робіт сучасних майстрів.

Музей давньоруського гончарства регулярно проводить різноманітні заходи і свята. Майстри гончарної справи запрошують на майстеркласи, під час яких кожен може власноруч виготовити собі на пам’ять сувенір.

Музей декоративно-ужиткового мистецтва в Богуславі є відділом Музею історії Богуславщини. Розташовується у найдавнішій цивільній будівлі міста, яку місцеві мешканці називають "Кам'яниця". Ця архаїчна масивна двоповерхова будівля із зовнішніми дерев'яними сходами зведена у XVIII ст. для єврейської релігійної школи. Товщина її стін сягає 1,2 м, будівля є глибокі підвали. Під час Другої світової війни тут розміщувалося гестапо, потім музей комсомольської слави.

Зараз у відреставрованій "Кам'яниця" розміщується виставка сучасного місцевого декоративно-ужиткового мистецтва – роботи дибинецьких гончарів і майстрів художнього ткацтва. Зокрема, експонується найдовший в Україні тканий рушник довжиною майже 105 м, створений у 2017 р. на честь 985-річчя заснування Богуслава. Щоб оглянути експозицію, необхідно звернутися до Музею історії Богуславщини, що розташований неподалік.

Музей етнографії відкрито в Яготині в 2006 р. в приміщенні колишньої земської школи як відділення Яготинського історичного музею. В експозиції розгорнуті виставки старовинних рушників, селянського одягу XIX ст., предметів побуту. Реконструйовано типовий інтер'єр сільської хати Яготинщини початку XIX ст. Проходять авторські виставки художніх полотен яготинських митців.

Музей "Заповіту" в Переяславі присвячено найвідомішому твору видатного українського поета-пророка Тараса Шевченка. Експозиція розташовується в старовинному дерев'яному будинку 1820 р. побудови, який належаав родині переяславського лікаря Андрія Козачковського. Саме в нього Шевченко гостював під час перебування в Переялаві, і саме тут 25 грудня 1845 р., під час важкої хвороби написав свого програмного вірша, що став закликом до визвольної боротьби українського народу та посланням до нащадків.

В будинку відтворено попереднє планування та інтер'єри гостьової кімнати, де жив поет, вітальні, бібліотеки, кабінету Козачковського. Тривалий час тут розміщувався історичний музей. Значна частина його експозиції збережена і тепер розкриває в хронологічній послідовності історію Переяславщини козацького періоду через призму її розуміння Шевченком.

Найцікавіші експонати відносяться до козацької доби: старовинна зброя, козацькі клейноди, особисті речі козацьких лідерів, копії важливих документів того часу. Зокрема, представлена особиста шабля гетьмана Богдана Хмельницького, подарована йому польським королем Яном Казиміром. Також можна побачити гетьманську булаву XVIII ст., бунчук XVII ст., полковницький пірнач, каламар гетьманського писаря тощо.

Три літературно-художні зали розповідають про навчання Тараса Шевченка в Петербурзькій Академії мистецтв, його ранню творчість, а також знайомство поета з багатьма переяславцями та особисто з господарем будинку, про "Переяславську осінь Кобзаря" – період справжнього творчого злету митця.

Перед садибою росте акація, яку посадив Шевченко разом із Козачковським. Навпроти музею працює сувенірна крамничка.

Приватний музей історичної зброї та обладунків колекціонера Євгена Гредунова відкрився 2020 року на території підприємства "Талісман" у Броварах. В експозиції представлена зброя різних часів та народів. Окрім зразків української та європейської зброї, на стендах є зброя Індії, Китаю, Японії, а також африканська, полінезійська та американська зброя доколумбових часів. Також представлена історична зброя ординців, кримських татар, половців. Найціннішим експонатом є полінезійський кинджал, зроблений із гомілкової кістки людини.

Музей історії Богуславщини вважається одним із найкреативніших історичних музеїв малих міст України. Розташовується у двоповерховому будинку колишньої міністерської школи 1907 р. В експозиції представлене цікаве зібрання археологічних знахідок епохи палеоліту, предметів побуту скіфів і давніх слов'ян, давньоруських прикрас, козацьких реліквій, фотографій і документів періоду Української революції, пов'язаних із Медвинським повстанням.

Оригінальним є оформлений експозиційних залів у дусі свого часу. Спочатку відвідувачі потрапляють у печера кам'яної доби, потім переходять від скіфського поховання до дерев'яного зрубу Богуславського замку, далі опиняються в інтер'єрах сільської хати й міщанського будинку, звідки залізними сходами потрапляють в епоху індустріалізації.

Філіями Музею історії Богуславщини є Музей сучасного декоративно-ужиткового мистецтва, Меморіальний музей-садиба Івана Сошенка, Меморіальний музей-садиба Марка Вовчка.

Музей історії київської каналізації відкритий до сторіччя з моменту заснування в Києві централізованої системи каналізації у 1894 р. Музей розміщено в одному з виробничих приміщень колишньої каналізаційної насосної станції на Лівому березі, в районі Старої Дарниці. Представлені численні експонати каналізаційного господарства: сучасні та старовинні труби, зокрема дерев'яна, якій близько 200 років, зразки колекторів, засувок та насосів, люки різних періодів, макети насосних станцій та спецтехніки, а також різноманітні інструменти та засоби очищення мереж. Під час незвичайної екскурсії відвідувачі музею дізнаються про зародження системи водовідведення у світі, побудову та роботу київської роздільної системи водовідведення – першої на території Російської імперії кінця ХІХ ст., а також про сучасне життя каналізаційного господарства столиці. Екскурсію проводить аудіогід. Вхід безкоштовний.

Музейно-виставковий центр "Музей історії міста Києва" є багатофункціональним комплексом, що репрезентує різноманітні історичні, мистецькі та пізнавальні проєкти. Заснований 1978 року, до кінця радянської доби розташовувався в будівлі Кловського палацу на Печерську, потім довго тулився на двох поверхах Українського дому. Сьогодні музей розміщується в сучасній будівлі на розі вулиць Хмельницького та Пушкінської.

Колекція музею налічує близько 300 тисяч експонатів, що входять до археологічної, нумізматичної, етнографічної колекції, а також тематичних комплексів сучасного періоду. Це й київські пам’ятки пізньопалеолітичного періоду (Кирилівська стоянка), й археологічні знахідки кам’яної доби, доби бронзи (Трипільська культура), знайдені українськими вченими під час археологічних розкопок на теренах Києва; рідкісні кам’яні візантійські іконки та унікальний фресковий живопис з розкопок князівського палацу Давнього Києва; реліквії київського самоврядування, зокрема, печатки київських ремісничих цехів та символ міського самоврядування – барельєф Архангела Михаїла з міської ратуші.

Окрасою зібрання є колекція стародруків XVI–XVII століть, колекції фаянсу та порцеляни Києво-Межигірської фабрики та фабрики Міклашевського, живописні роботи Миколи Прахова і Олександра Мурашка. Представлено типові інтер'єри дворянської вітальні початку ХІХ століття, музичної вітальні з колекцією музичних інструментів XVIII–ХІХ століть, ремісничої світлиці, швецької майстерні, фотоательє початку ХХ століття.

В інклюзивному музейному просторі з пандусами та ліфтами проводяться спеціалізовані екскурсії "Київ на дотик".

Музей історії Київського метрополітену відкрито в 2000 р. на другому поверсі будівлі адміністрації КП "Київський метрополітен". Експозиція розміщена у трьох залах з метою нагадати про те, що перші поїзди метро були тривагонними. Перша зала присвячена будівництву та відкриттю ліній та станцій метрополітену різних років. Особливий експонат - діючий макет станції "Дніпро" (1:87) з першим депо в тому вигляді, який вони мали в 1960-65 рр. Можна побачити, як саме відбувався підйом вагонів типу Д на естакаду станції. Друга зала присвячена різним службам метрополітену - тут представлені моделі вагонів та частини обладнання, проїзні документи різних років. в третій залі встановлено діючий макет оборотного глухого кута (1:87) і перший синхронізуючий годинник. Екскурсії проводяться за попередніми заявками для груп від 10 до 20 осіб.

Найдавніша зі збережених цивільних будівель Подолу, що зазнала безліч перебудов. За переказами, в 1706 році тут зупинявся Петро I, який керував спорудженням Печерської фортеці. Пізніше будинок належав київському війту Биковському, який утримував в ньому шинок. Потім тут розміщувався "будинок покори", парафіяльне училище, сирітський притулок. Зараз приміщення займає Музей історії київської благодійності. З найбільш цінних експонатів - рідкісна барочна ікона "Божа Матір з немовлям" XVIII ст.

Київський музей історії пожежної техніки відкрито на базі 25-ї Державної пожежно-рятувальної частини Оболонського району м. Києва, яка на момент відкриття у 1970-х роках. була найбільшою в Європі. Представлено унікальну колекцію спецтехніки, пожежно-рятувального обладнання та інструментів від царської епохи до сучасності, нагрудні знаки та нагороди пожежників. Зокрема, можна побачити перший пожежний автомобіль, який з'явився в Києві в 1913 р., а також знамениту пожежну машину радянського виробництва на базі вантажівки ЗІС-130. Музей пожежної справи приймає гостей безкоштовно за попереднім записом.