Переяслав - затишне провінційне місто-музей на р. Трубіж, на лівому березі Дніпра. Вперше Переяславль згадується в договорі між Руссю та Візантією у 907 році як одне з чотирьох найбільших міст Київської держави. Давня легенда приписує заснування міста київському князю Володимиру Великому, який розбив тут в 992 р. печенізьке військо. Згідно "Повісті времінних літ", бою передував поєдинок якогось юного руського богатиря-кожум'яки (можливий прототип казкового Кирила Кожум'яки) з прославленим печенізьким воїном, в якому молодий герой переміг, чим "перейняв славу" печенізького велетня. У княжі часи Переяславль був фортецею на південному кордоні Київської Русі, торговим центром, а також першої духовною столицею країни - резиденцією київських митрополитів (поки буду ...
Переяслав - затишне провінційне місто-музей на р. Трубіж, на лівому березі Дніпра. Вперше Переяславль згадується в договорі між Руссю та Візантією у 907 році як одне з чотирьох найбільших міст Київської держави. Давня легенда приписує заснування міста київському князю Володимиру Великому, який розбив тут в 992 р. печенізьке військо. Згідно "Повісті времінних літ", бою передував поєдинок якогось юного руського богатиря-кожум'яки (можливий прототип казкового Кирила Кожум'яки) з прославленим печенізьким воїном, в якому молодий герой переміг, чим "перейняв славу" печенізького велетня. У княжі часи Переяславль був фортецею на південному кордоні Київської Русі, торговим центром, а також першої духовною столицею країни - резиденцією київських митрополитів (поки будувалася Софія Київська). Тут правили Володимир Мономах, Юрій Довгорукий, Володимир Глібович та ін. В місті було два кам'яних замки (княжий і єпископський), 8 храмів. Після монголо-татарської навали 1239 року збереглися тільки фундаменти давньоруських будівель. У 1654 р. у відродженому місті відбулася Переяславська рада, яка проголосила приєднання України до Московської Русі. До 1782 р. Переяслав був полковим містом, значним центром освіти. Тут жили і працювали філософ Г. Сковорода, поет Т. Шевченко, інші діячі культури. Національний історико-етнографічний заповідник "Переяслав" об'єднує 25 музеїв, в т.ч. відомий скансен - Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини.
Переяслав - затишне провінційне місто-музей на р. Трубіж, на лівому березі Дніпра. Вперше Переяславль згадується в договорі між Руссю та Візантією у 907 році як одне з чотирьох найбільших міст Київської держави. Давня легенда приписує заснування міста київському князю Володимиру Великому, який розбив тут в 992 р. печенізьке військо. Згідно "Повісті времінних літ", бою передував поєдинок якогось юного руського богатиря-кожум'яки (можливий прототип казкового Кирила Кожум'яки) з прославленим печенізьким воїном, в якому молодий герой переміг, чим "перейняв славу" печенізького велетня. У княжі часи Переяславль був фортецею на південному кордоні Київської Русі, торговим центром, а також першої духовною столицею країни - резиденцією київських митрополитів (поки буду ...
Переяслав - затишне провінційне місто-музей на р. Трубіж, на лівому березі Дніпра. Вперше Переяславль згадується в договорі між Руссю та Візантією у 907 році як одне з чотирьох найбільших міст Київської держави. Давня легенда приписує заснування міста київському князю Володимиру Великому, який розбив тут в 992 р. печенізьке військо. Згідно "Повісті времінних літ", бою передував поєдинок якогось юного руського богатиря-кожум'яки (можливий прототип казкового Кирила Кожум'яки) з прославленим печенізьким воїном, в якому молодий герой переміг, чим "перейняв славу" печенізького велетня. У княжі часи Переяславль був фортецею на південному кордоні Київської Русі, торговим центром, а також першої духовною столицею країни - резиденцією київських митрополитів (поки будувалася Софія Київська). Тут правили Володимир Мономах, Юрій Довгорукий, Володимир Глібович та ін. В місті було два кам'яних замки (княжий і єпископський), 8 храмів. Після монголо-татарської навали 1239 року збереглися тільки фундаменти давньоруських будівель. У 1654 р. у відродженому місті відбулася Переяславська рада, яка проголосила приєднання України до Московської Русі. До 1782 р. Переяслав був полковим містом, значним центром освіти. Тут жили і працювали філософ Г. Сковорода, поет Т. Шевченко, інші діячі культури. Національний історико-етнографічний заповідник "Переяслав" об'єднує 25 музеїв, в т.ч. відомий скансен - Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини.
Археологічний музей
Музей/галерея
Експозиційний павільйон Археологічного музею Переяслава зведено 1957 р. над залишками Спаського храму XI ст., що знаходився на території міського посаду і слугував усипальницею знатих людей давнього Переяслава княжих часів. Таким чином вдалося зберегти та представити на огляд відвідувачів фргаменти підмурків і стін давньоруського храму із залишками фрескового розпису, вимощену керамічними плитами підлогу, поховання у цегляних саркофагах під шиферними плитами.
Експозиція Археологічного музею розповідає про давню історію Переяславського краю. Зокрема, можна побачити кам'яні знаряддя праці первісних людей, керамічний посуд Трипільської культури, античний шолом з позолоченої бронзи, рідкісні скляні вироби черняхівської культури, вироби переяславських майстрів великокнязівській доби.
Меморіальний музей В. Заболотного
Музей/галерея
Музей знаменитого академіка, видатного архітектора, засновника української Академії архітектури Володимира Заболотного розташований в будинку, який належав родині Заболотних. В експозиції - унікальні речі з колекції В. Заболотного: живописні полотна західноєвропейських художників, розкішні вази, бібліотека (понад 5 тис. томів). Тут же представлені роботи самого архітектора - макет будівлі Верховної Ради, меблі за його проєктами, акварелі та пейзажі олією.
Меморіальний музей Григорія Сковороди (Колегіум)
Пам'ятка архітектури , Музей/галерея
Переяславський колегіум було відкрито при Вознесенському монастирі в Переяславі в 1738 р. Його основною метою була підготовка православного духовенства для боротьби проти унії та католицтва на Правобережжі. Навчальний заклад мав шість класів: два граматики, по одному – риторики, поетики, філософії та богослов'я. Термін навчання становив шість років. Тут навчалися діти духовенства, козацької старшини, міщан, селян.
З 1750 по 1751 р. у Переяславському колегіумі викладав поетику видатний український філософ-гуманіст, поет і просвітитель Григорій Сковорода. До 250-річчя від дня його народження у реконструйованому приміщенні створено меморіальний музей. Відтворено обстановку бібліотеки, навчального класу, кімнати вчителя. Атмосферу епохи передають старовинні меблі та предмети інтер'єру – шафи, крісла, секретер, астрономічний глобус, старовинні музичні інструменти. Представлена копія Пересопницького Євангелія, яке зберігалося в колегіумі до 1862 року.
В образотворчому відділі можна побачити портрет Сковороди роботи невідомого художника XVIII ст., скульптурний портрет філософа роботи Івана Кавалерідзе, рідкісні народні картини: "Цимбаліст", "Біля хати".
Музей архітектури давньоруського Переяслава (Михайлівська церква)
Храм , Пам'ятка архітектури , Музей/галерея
Архітектурний ансамбль Михайлівського монастиря розташований на території Єпископського двору Переяславського дитинця. Це укріплення при впадінні річки Альти в річку Трубіж було історичним ядром середньовічного Переяслава княжих часів. Михайлівський собор XI ст., споруджений за ініціативою переяславського єпископа, преподобного Єфрема Печерського, за князя Володимира Мономаха був найбільшим храмом міста. У ньому було поховано багато перяславських князів (усипальниця не збереглася).
Собор був зруйнований монголо-татарами під час штурму Переяслава у 1237 р. Зараз можна бачити більш пізню Михайлівську церкву, відроджену на древніх фундаментах переяславським полковником Федором Лободою в середині XVII ст. як невеликий дерев'яний храм, а через сторіччя відбудовану в камені в нинішньому вигляді. Тоді ж було зведено оборонну вежу-дзвіницю з в'їзною брамою. В результаті секуляризації 1876 р. храм став парафіяльним, отримав статус міського собору. За радянської влади Михайлівську церкву закрили, купол зірвали. До останнього часу в ній розміщувався Музей народного костюма Наддніпрянщини. В інтер'єрі збереглися розписи XVIII-XIX ст. Лише в 2010 р. монастирський комплекс повернули православній церкви, в ньому знову відкрився чоловічий монастир Архистратига Михаїла (УПЦ МП). Замість автентичного куполу, зафіксованого на малюнку Тараса Шевченка, релігійна громада звела над церквою купол-макет храму ХІІ ст.
Монастир ділить територію з Музеєм архітектури давньоруського Переяслава, який був відкритий у 1982 р. за ініціативи засновника Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав" Михайла Сікорського. Контур зруйнованого монголами храму викладений каменем по периметру церкви, а оригінальна кладка і частини мозаїк доступні для огляду в критому павільйоні на подвір'ї Михайлівського монастиря. Там же представлено макет давньоруського собору. Залишки інших споруд дитинця приховані під землею. На території встановлено пам'ятний знак на честь давньоруського літописця Сильвестра, одного з авторів "Повісті временних літ", і кілька інших скульптур.
Музей Заповіту Тараса Шевченка
Музей/галерея
Музей "Заповіту" в Переяславі присвячено найвідомішому твору видатного українського поета-пророка Тараса Шевченка. Експозиція розташовується в старовинному дерев'яному будинку 1820 р. побудови, який належаав родині переяславського лікаря Андрія Козачковського. Саме в нього Шевченко гостював під час перебування в Переялаві, і саме тут 25 грудня 1845 р., під час важкої хвороби написав свого програмного вірша, що став закликом до визвольної боротьби українського народу та посланням до нащадків.
В будинку відтворено попереднє планування та інтер'єри гостьової кімнати, де жив поет, вітальні, бібліотеки, кабінету Козачковського. Тривалий час тут розміщувався історичний музей. Значна частина його експозиції збережена і тепер розкриває в хронологічній послідовності історію Переяславщини козацького періоду через призму її розуміння Шевченком.
Найцікавіші експонати відносяться до козацької доби: старовинна зброя, козацькі клейноди, особисті речі козацьких лідерів, копії важливих документів того часу. Зокрема, представлена особиста шабля гетьмана Богдана Хмельницького, подарована йому польським королем Яном Казиміром. Також можна побачити гетьманську булаву XVIII ст., бунчук XVII ст., полковницький пірнач, каламар гетьманського писаря тощо.
Три літературно-художні зали розповідають про навчання Тараса Шевченка в Петербурзькій Академії мистецтв, його ранню творчість, а також знайомство поета з багатьма переяславцями та особисто з господарем будинку, про "Переяславську осінь Кобзаря" – період справжнього творчого злету митця.
Перед садибою росте акація, яку посадив Шевченко разом із Козачковським. Навпроти музею працює сувенірна крамничка.
{{itemKey}} | {{itemValue}} |
---|---|
Область |
Київська |