Пам'ятки Дрогобича

Галерея сакрального мистецтва в Дрогобичі відкрита в 1996 р. у будинку, який було збудовано на початку ХХ ст. віцебургомістром Я. Файєрштейном. Фасад невеликої будівлі в стилі сецесії повністю зберігся. Особливо цінні експонати – старовинні бойківські ікони XVI-XX ст. Також в експозиції: сакральна скульптура, декоративне різьблення, ковані хрести, рукописні церковні книги та стародруки, вбрання священиків та ін.

Дрогобицька солеварня - підприємство-музей, що безперервно діє з ХІІІ ст. й до сьогодні. Вважається одним із найстаріших постійно діючих промислових підприємств в світі та найстарішим в Україні. Солеварня в Дрогобичі вперше згадується в 1250 році. З того часу вона безперервно працює на тому ж місці – біля озер соляної ропи, з якої сіль видобувають випарюванням. Саме навколо цього підприємства розвинулося місто Дрогобич, ставши значним промисловим та торговим центром Галичини. Найбільшого розквіту солеварня досягла за австрійських часів. Технічна база за радянських часів була оновлена, виробництво солі досягало 10-11 тис. тонн на рік, проте зараз технологія повернулася на кустарний рівень, загальний стан старовинних цехів викликає побоювання. До останнього часу завод орендувало ЗАТ "Дрогобич-Галка", проте в 2013 році підприємство було повернуто до держвласності. Планується будівництво нового цеху та створення музею на базі старовинних виробничих приміщень. За попередніми замовленнями проводяться екскурсії.

Історичний відділ, відділ природи та адміністрація музею "Дрогобичина" розташовані в колишній будівлі Дрогобицької повітової ради (1894 р.). В основу експозиції музею, відкритого в 1940 р., лягли колекції графа Лянцкоронського, Хіровської єзуїтської школи, а також частина зібрання самбірського музею. Зокрема, представлено найдавніший на території Прикарпаття глиняний посуд, бронзовий скарб ранньозалізної доби, грамота про підтвердження Дрогобичу Магдебурзького права, ваги для зважування солі, громадська каса XVI ст., колекція монет XIV-XIX ст. та ін. До 60-річчя УПА відкрито діораму-макет "Повстанська криївка", яка була виготовлена ​​за описом командира УПА С. Стебельського.

Палац мистецтв "Вілла Б'янки" у Дрогобичі – яскравий зразок архітектурного стилю сецесії (віденського модерну) кін. XIX – поч. XX ст. Багато оформлена темно-зелена двоповерхова будівля належала доктору-рентгенологу Й. Ротту. Будинок описаний у новелі Б. Шульца "Весна" як "Вілла Бьянки". Зараз це будівля Палацу мистецтв, що належить музею "Дрогобиччина", і використовується як виставковий центр. Тут представлені настінні малюнки Б. Шульца, виявлені в 2001 році на "Віллі Ландау" в Дрогобичі. Тематична виставка "Скарби графа Лянцкоронського" представляє понад 150 предметів високохудожніх творів образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва. Також представлено український живопис ХХ ст.

Висока годинникова вежа нинішньої дрогобицької ратуші піднялася над містом у 1927 році, коли Дрогобич повернувся до складу Польської держави, але традиції самоврядування в місті набагато старші. Дрогобич отримав Магдебурзьке право в 1460 році, і тоді була побудована перша дерев'яна ратуша. До 1829 року ця будівля сильно застаріла і стала непридатною, тому була побудована нова ратуша в австрійському стилі - цього разу з каменю. Необхідність у новому приміщенні виникла після Першої світової війни. Архітекторами проєкту стали І. Семковіч, М. Никодимович. Триповерховий будинок квадратом оточує невеликий внутрішній дворик. Головне приміщення – мармуровий зал засідань. У будівлі розміщується Музей терезів, що налічує понад 500 експонатів. Також тут розташований Туристично-інформаційний центр Дрогобича, який, зокрема, організує екскурсії на вежу ратуші, що дозволяють оглянути механізм годинника та побачити кращу панораму міста.

Дерев'яна тризрубна церква Воздвиження Чесного Хреста в Дрогобичі вважається однією з найкращих споруд у стилі галицької народної архітектури. Храм заснований у XVI ст., однак в результаті розбудови 1661 року втратив первісний вигляд. Зберігся монументальний темперний розпис XVII ст. та унікальні зразки іконопису XV-XVIII ст. Знаходиться у передмісті Зваричі, на території пожежної частини. Поруч розташована дерев'яна дзвіниця XVII ст.

Дерев'яна церква Св. Юра - один із найяскравіших творів галицької народної архітектури. Входить до списку Світової спадщини ЮНЕСКО в категорії "Дерев'яні церкви Карпатського регіону України". Належить до кінця XV - початку XVI ст. Привезена до Дрогобича з прикарпатського с. Надєєво в 1656 р. і встановлена на місці згорілої попередниці. В 1678 році побудована дзвіниця. Інтер'єр розписаний чудовими фресками С. Медицького, зберігся старовинний різьблений іконостас. Церква кілька разів ремонтувалась, але не втратила свого первісного вигляду. Наразі тут розміщено частину експозиції історико-краєзнавчого музею. Інша частина експозиції знаходиться у сусідньому дерев'яному храмі Воздвиження Чесного Хреста (1613 р.)