Пам'ятки Вінницької області

Прикордонний замок на південно-східному рубежі Речі Посполитої спорудив у другій половині XVI ст. коронний гетьман Я. Замойський. Замок розташовувався на мисі, утвореному річками Мурафа та Бушанка. 4 кутові замкові вежі з'єднувалися між собою підземними ходами. Кожна з веж мала свій окремий пороховий льох. Ще дві кам'яні вежі входили в систему зовнішніх дерев'яних оборонних укріплень. Замок часто зазнав татарських атак. У 1617 році гетьман Станіслав Жолкевський підписав тут мирний договір із турецьким полководцем Іскандер-пашею, призупинивши на кілька років польсько-турецьку війну. В 1648 році Богдан Хмельницький підпорядкував місто Брацлавському полку, фортецю зайняли козацькі загони. В 1654 році замок обложили польські війська. За легендою останнім етапом оборони керувала вдова сотника Зависного Мар'яна. Коли вороги увірвалися до міста, вона підпалила порохові льохи, знищивши вибухом фортецю разом із ворогами, що захопили її. Збереглася лише одна з фортечних веж, яку в 1756 році перебудували на дзвіницю зведеної поруч Михайлівської церкви (зруйнована за радянських часів). Башта відреставрована, на період реконструкції церкви використовується як храм. В 2000 році створено Державний історико-культурний заповідник "Буша", проводяться археологічні дослідження. На верхньому ярусі вежі розміщено музей оборони Буші, на території замчища відкрито павільйон трипільської культури, організовано виставку сучасної скульптури. На місці верхнього городища знаходиться козацький цвинтар ХVІІІ-ХІХ ст. із масивними кам'яними хрестами різноманітних форм.

Виставку військової техніки та зброї часів Другої світової війни відкрито ентузіастами на території, що прилягає до руїн ставки Гітлера "Вервольф" у Стрижавці, в приміщеннях колишнього пансіонату "Ластівка". В експозиції представлені речі, знайдені місцевими жителями на території ставки, зброя та техніка радянської та німецької армій. У дворі виставлено колекцію раритетної військової техніки часів Другої світової війни, у тому числі макет німецького танка "Тигр". У вихідні дні та за попередніми замовленнями працює кафе, стилізоване під польову кухню.

Вінницький обласний краєзнавчий музей займає одне з приміщень колишнього монастиря єзуїтів - нинішнього історико-архітектурного комплексу "Мури". Заснований у 1918 році за ініціативи представників місцевої інтелігенції. У 1970 році було добудовано новий корпус, а експозицію суттєво оновлено. Наразі колекція налічує 200 тисяч експонатів. Тут зберігаються унікальні предмети, що належать до скіфського та сарматського періодів, великі нумізматичні зібрання, етнографічна колекція: вироби гончарства, ткацтва, вишивки. народний живопис. Представлений скелет мамонта, знайдений на території області.

Жмеринський історичний музей розміщується у колишньому особняку графа Д. Гейдена в центрі Жмеринки. Тут можна ознайомитися з історією сіл Велика та Мала Жмеринка, з яких бере початок сучасне місто, з кустарними промислами краю, з історією прокладання Південно-Західної залізниці та будівництва залізничної станції "Жмеринка" та її вокзалу. Експозиція розповідає про бурхливі події історії України першої половини ХХ ст.: Українська революція, індустріалізація, колективізація, Голодомор. Подіям Другої Світової війни присвячено окрему залу. Завершує експозицію розповідь про сучасний економічний та соціокультурний розвиток міста та околиць.

Могилів-Подільський краєзнавчий музей розміщує свою експозицію в колишньому будинку купця Гальперіна, зведеному в 1905 році в стилі модерн. Основу колекції складають картини з колекції Г. Бронштейна (українські, російські та грузинські автори), а також колекція мінералів В. Афанасьєва, зібраних на території СРСР (1267 зразків), зразки меблів початку ХХ ст. Великий інтерес становлять зібрання археологічних знахідок, нумізматики, фалеристики та зброї XVII-XIX ст. Зокрема, сарматський котел VI ст. до н.е., унікальні знаряддя побуту Трипільської культури, колекція зброї періоду XVI-XVIII ст., козацькі стріли та турецька нарізна рушниця, зброя та спорядження періоду Другої світової війни. В етнографічному відділі представлено сільське домашнє начиння, подільський одяг, колекція творів декоративно-ужиткового мистецтва місцевих авторів, зокрема подільська вишивка та витинанка.

Краєзнавчий музей Гайсинщини створено в 1995 році з ініціативи ветеранської організації Гайсина. Музей розміщується в колишньому будинку директора чоловічої гімназії – пам'ятці архітектури початку ХХ століття. В краєзнавчому музеї зберігаються предмети матеріальної та духовної культури як минулого цього краю, так і його сьогодення. В експозиції представлені зразки зброї часів Другої Світової війни, предмети міського та сільського побуту ХХ ст., ікони XVIII–XX ст., народна кераміка Бубнівського заводу, твори українського декоративно-ужиткового мистецтва.

Літинський краєзнавчий музей імені Устима Кармалюка відкрито в 1980 році в приміщенні в'їзних воріт колишньої літинської в'язниці-фортеці. Тюремний замок у Літині збудований на початку ХІХ століття за типовим проєктом О. Захарова поруч із старим польським замком, який не зберігся. З 1813 по 1835 роки тут чотири рази перебував під вартою народний герой Устим Кармалюк, лідер місцевих повстанців. В 1832 році, чекаючи страти, він зміг втекти, розібравши стелю своєї камери. Це була одна з безлічі втеч, які Кармалюку вдалося здійснити з в'язниць та каторги за час його боротьби. Колекція музею налічує близько 8 тисячі предметів. Основна експозиція розповідає про причини, розвиток та наслідки повстанського руху на Поділлі у 1813-35 рр. Також збереглася будівля в'язниці з камерою, де утримувався Кармалюк (зараз на території райспоживспілки, доступ обмежений).

Літературно-меморіальний музей Михайла Коцюбинського відкрито у будинку, в якому майбутній письменник народився та прожив до 33 років. Садибу збудував його дід М. Абаза на початку ХІХ століття, придбавши землю на околиці Вінниці, на Замості. В 1926 році, з ініціативи брата письменника, було проведено реставрацію та створено музей. Експозиція побудована за монографічним принципом та розміщена у п'яти кімнатах батьківського будинку Коцюбинського. Експонати (прижиттєві видання, переклади, живопис) послідовно розкривають творчий шлях письменника та його громадську діяльність.

Літературно-меморіальний музей Михайла Стельмаха відкрито на батьківщині видатного українського письменника в спеціально спорудженій в 1989 році будівлі. На першому поверсі розташована бібліотека та читальна зала. Другий поверх займають шість експозиційних залів та меморіальний кабінет Стельмаха з ірпінської дачі. У колекції є особисті речі письменника, документи, фотографії, кіноматеріали, меблі та книги з особистої бібліотеки Стельмаха. Щорічно проводиться літературне свято до дня народження письменника. Відвідувачі можуть відвідати територію меморіальної садиби, де знаходиться будинок родини Стельмахів.

Музей Батозької битви відкрито в 1990 році як музей історії села Четвертинівка. В 2003 році музец набув статусу народного. Експозиція розміщена в 4-х залах. У першій залі відбито життя селян XIX ст. Друга зала розповідає про історію виникнення села, а також про Батозьку битву. В інших залах розміщені матеріали про Голодомор, Другу світову війну та становлення села у 1960-90 рр. З 2015 року це музей "Батозька битва", частина майбутнього історико-культурного заповідника "Батог".

Музей вініцького трамваю розташований на території трамвайного депо комунального підприємства "Вінницьке трамвайно-тролейбусне управління". Відкритий у 2013 році до сторіччя вінницького трамвая. В експозиції музею представлені фотографії та експонати, пов'язані з історією трамвайного руху міста та розвитком транспортного підприємства. Зокрема, можна побачити зразки компостерів та трамвайних квитків різних часів. Поруч із експозиційною залою розміщено виставку трамвайних вагонів, які працювали на маршрутах Вінниці у різні роки. Усі пасажирські ретровагони можна замовити для індивідуальної екскурсії містом. Також можна замовити трамвай-кафе "Везунчик" для проведення урочистостей.

Етнографічна колекція розміщена у старовинній 130-річній хаті в центрі села Буша, поряд із Замковою горою. Музей відкрито у 2004 році. Представлені знаряддя праці, посуд, одяг, рушники, скриня, дитяча колиска, картини, ікони та інші предмети сільського побуту, зібрані в навколишніх селах. У дворі виставлено макет середньовічного замку та міських укріплень. Для відвідування необхідно звернутися до адміністрації Державного історико-культурного заповідника "Буша".

Музей етнографії та народного мистецтва ім. М. Руденко в Могилеві-Подільському розташований у будівлі Будинку культури. В основному присвячений подільській витинанці – традиційному мистецтву художньої вирізки. Основу експозиції складають роботи місцевої майстрині М. Руденко, заслуженої працівниці культури України, знаменитої фольклористки, мистецького керівника фольклорно-етнографічного ансамблю "Горлиця". Окрім витинанок, в експозиції представлено понад 3 тисячі народних пісень, тисячі прислів'їв та приказок, казок, легенд, переказів, замовлянь, голосінь.

Музей історії міста Козятина відкрився в 2004 році, до 130-річчя від дня надання Козятину статусу міста. Експозиція розміщується у старовинній одноповерховій будівлі колишньої земської пошти кінця XIX – початку XX ст. Основу фонду складають колекції залізничних ліхтарів, міщанських меблів, народного одягу, знарядь праці селян, фотографій, листівок, мідних монет, фронтових листів періоду І та ІІ Світових воєн, ювілейних медалей тощо.

Будинок-музей Миколи Леонтовича в Тульчині відкрито в 1977 році до 100-річчя від дня народження композитора. В цьому будинку він жив у 1908-21 роках, працюючи викладачем співу в єпархіальному жіночому училищі (зараз – школа-інтернат). Збереглися інтер'єри кімнат та особисті речі Леонтовича: камертон, диригентська паличка, диван, робочий стіл, дорожня валіза, стіл тощо.