Пам'ятки Івано-Франківського району

Музей просто неба знаходиться на території стародавнього городища, на першій лінії оборонних валів. Острівець народної архітектури знайомить відвідувачів із побутом мешканців Прикарпаття ХVІІ-ХХ ст. На території 4,5 га представлені традиційні житла чотирьох етнографічних районів: Покуття, Гуцульщини, Бойківщини та Опілля. Наразі тут зібрано 11 оригінальних пам'яток народної архітектури, в інтер'єрах яких експонуються старовинні предмети побуту.

Конструктивістська будівля ратуші на пл. Ринок - найвідоміший символ Івано-Франківська. На момент побудови у 1932 р. це була найвища будівля міста (49,5 м). Першу дерев'яну ратушу на цьому місці було споруджено невдовзі після заснування міста в XVII ст., проте потім вона неодноразово перебудовувалася. Найцікавішою з архітектурної точки зору була ратуша австрійських часів, що існувала в 1871-1915 роках. У нинішньому вигляді ратушу зведено у міжвоєнний період. Монолітні залізобетонні стіни так і не змогли висадити в повітря німецькі окупанти перед відступом у 1944 р. У квітні 1990 р. над будівлею Івано-Франківської ратуші вперше був піднятий національний український прапор. З радянських часів у приміщенні розміщено кілька експозицій Краєзнавчого музею: природи, історії, народного мистецтва, археології. Представлені багаті колекції зброї та книг, а також старовинних меблів. Усього – 120 тис. предметів. Цікавим експонатом є макет старого Станіславова доби Потоцьких. Щонеділі у вестибюлі проходять зустрічі нумізматів.

Урочище Дем'янів Лаз на околиці Івано-Франківська – місце масового розстрілу в'язнів в'язниці НКВС. Розстріли проводилися перед відступом радянських військ у 1941 р. Під час розкопок тут знайшли людські кістки та змогли ідентифікувати 524 особи. Для 22 осіб вдалося встановити особу, робота в архівах СБУ дозволила визначити імена ще 400 страчених. У 1998 р. неподалік поховань відкрили меморіальний комплекс "Дем'янів Лаз". У 2009 р. відкрито музей. Назва урочища пов'язана з ім'ям одного з місцевих селян Демьяна із села Загвіздя, який володів тут ділянкою Посічнянського лісу.

Івано-Франківський обласний музей визвольної боротьби імені Степана Бандери розміщується у двоповерховій будівлі в стилі модерну недалеко від центру Івано-Франківська. В музеї представлені документи та речові матеріали, що охоплюють період із XI по XX ст. та які розповідають про боротьбу мешканців Прикарпаття за незалежність України. Зокрема, є документи, які висвітлюють боротьбу з радянським режимом Легіону січових стрільців, УНР, ЗУНР, ОУН та повстанської армії. Експозиція, присвячена політв'язням, представлена ​​картою таборів ГУЛАГу та предметами побуту ув'язнених. На місці страти жертв сталінського терору споруджено меморіальний комплекс "Дем'янів Лаз".

Музей історії Давнього Галича розташований у колишніх Митрополичих палатах – пам'ятці архітектури ХVІІІ століття. Після руйнування стародавнього Галича татарами у XIII ст. та перенесення столиці Галичини до Холма, потім до Львова, колишній княжий дитинець залишився резиденцією галицьких митрополитів. Зокрема, тут була літня резиденція митрополита Андрія Шептицького, за сприяння якого в 1937 році археолог Я. Пастернак заснував перший музей давнього Галича. Спочатку експозиція знахідок із розкопок у селі Крилос розміщувалася в каплиці Св. Василя. В 1990-х роках експозицію перенесли до відреставрованого приміщення Митрополичих палат. Тут представлені знаряддя праці епохи міді, бронзи та заліза, старовинна зброя, зокрема давньоруський князівський меч XII ст.

У невеликому будиночку в центрі Галича відкрито музей історії та культури караїмського народу – невеликого етносу, про походження якого точаться давні наукові суперечки. Ймовірно, невелика група караїмів переселилася до Галича з Криму в ХІІІ ст. Достовірні відомості про караїмську колонію в Галичі належать до ХVІ ст. Експозиція музею знайомить відвідувачів із релігійними та культурними традиціями караїмів, громадським та побутовим життям караїмського товариства Галича.

Музей мистецтв Прикарпаття в Івано-Франківську є найбільшою скарбницею сакрального, образотворчого і декоративного мистецтва Івано-Франківщини, чия колекція налічує понад 15 тисяч художніх творів. Заклад відкрився у 1980 році як Івано-Франківський обласний художній музей. З тих пір розташовується у приміщенні римо-католицького костелу. Колегіальний (фарний) костел Пресвятої Діви Марії, святих Андрія та Станіслава є пам’яткою архітектури національного значення, однією з найцінніших та найдавніших архітектурних та духовних пам'яток Івано-Франківська. Зведений у 1672-1703 роках за проектом французьких архітекторів Франсуа Корассіні та Кароля Бенуа на замовлення засновника міста Андрія Потоцького як родова усипальниця цієї магнатської династії (герб Потоцьких "Пилява" розміщений на висоті другого поверху на східній стіні перед контрфорсами). Тринефна базиліка з трансептом виконана у стилі бароко з елементами ренесансу. В інтер'єрах костелу збереглися фрески Еразма Фаб'янського, що за радянських часів і визначило його долю стати художнім музеєм. Зараз в експозиції представлені зразки галицького іконопису і барочної скульптури, творчість класиків західноукраїнського живопису: Корнила Устияновича, Івана Труша, Ярослава Пстрака, Юліана Панькевича, Олекси Новаківського, Осипа Сорохтея, Олени Кульчицької, а також роботи польських, австрійських, німецьких та італійських майстрів ХVIII століття. Найціннішою частиною колекції вважаються шість скульптур видатного українського скульптора Івана Георгія Пінзеля.

Музей Олекси Довбуша в Івано-Франківську створено в 1995 р. на базі приватної колекції відомого історика В. Грабовецького, який упродовж 50 років вивчав карпатський повстанський рух опришків XVI–XIX ст. і життя легендарного героя Олекси Довбуша, шляхетного розбійника та народного месника, який боровся за визволення поневоленого селянства. Невелика музейна експозиція складається в основному з документів та картин, а також деяких етнографічних матеріалів. Найцікавіший експонат - легендарна сокира Довбуша, яку два століття зберігали нащадки свідків загибелі розбійника у с. Космач.

Приватний музей родинни професій створений журналістом Романом Фабрикою. Експозиція розповідає про 150 різноманітних професій, якими займалася родина колекціонера протягом останніх 200 років. Серед них були пасічники, архітектори, ковалі, лікарі, будівельники, геологи, шахтарі, музиканти, агрономи, зоотехніки, вчителі, садівники та ін. Представлені різноманітні професійні інструменти, пристрої, механізми та апарати – від плуга до комп'ютера.