Пам'ятки Могилев-Подільського району

Прикордонний замок на південно-східному рубежі Речі Посполитої спорудив у другій половині XVI ст. коронний гетьман Я. Замойський. Замок розташовувався на мисі, утвореному річками Мурафа та Бушанка. 4 кутові замкові вежі з'єднувалися між собою підземними ходами. Кожна з веж мала свій окремий пороховий льох. Ще дві кам'яні вежі входили в систему зовнішніх дерев'яних оборонних укріплень. Замок часто зазнав татарських атак. У 1617 році гетьман Станіслав Жолкевський підписав тут мирний договір із турецьким полководцем Іскандер-пашею, призупинивши на кілька років польсько-турецьку війну. В 1648 році Богдан Хмельницький підпорядкував місто Брацлавському полку, фортецю зайняли козацькі загони. В 1654 році замок обложили польські війська. За легендою останнім етапом оборони керувала вдова сотника Зависного Мар'яна. Коли вороги увірвалися до міста, вона підпалила порохові льохи, знищивши вибухом фортецю разом із ворогами, що захопили її. Збереглася лише одна з фортечних веж, яку в 1756 році перебудували на дзвіницю зведеної поруч Михайлівської церкви (зруйнована за радянських часів). Башта відреставрована, на період реконструкції церкви використовується як храм. В 2000 році створено Державний історико-культурний заповідник "Буша", проводяться археологічні дослідження. На верхньому ярусі вежі розміщено музей оборони Буші, на території замчища відкрито павільйон трипільської культури, організовано виставку сучасної скульптури. На місці верхнього городища знаходиться козацький цвинтар ХVІІІ-ХІХ ст. із масивними кам'яними хрестами різноманітних форм.

Могилів-Подільський краєзнавчий музей розміщує свою експозицію в колишньому будинку купця Гальперіна, зведеному в 1905 році в стилі модерн. Основу колекції складають картини з колекції Г. Бронштейна (українські, російські та грузинські автори), а також колекція мінералів В. Афанасьєва, зібраних на території СРСР (1267 зразків), зразки меблів початку ХХ ст. Великий інтерес становлять зібрання археологічних знахідок, нумізматики, фалеристики та зброї XVII-XIX ст. Зокрема, сарматський котел VI ст. до н.е., унікальні знаряддя побуту Трипільської культури, колекція зброї періоду XVI-XVIII ст., козацькі стріли та турецька нарізна рушниця, зброя та спорядження періоду Другої світової війни. В етнографічному відділі представлено сільське домашнє начиння, подільський одяг, колекція творів декоративно-ужиткового мистецтва місцевих авторів, зокрема подільська вишивка та витинанка.

Етнографічна колекція розміщена у старовинній 130-річній хаті в центрі села Буша, поряд із Замковою горою. Музей відкрито у 2004 році. Представлені знаряддя праці, посуд, одяг, рушники, скриня, дитяча колиска, картини, ікони та інші предмети сільського побуту, зібрані в навколишніх селах. У дворі виставлено макет середньовічного замку та міських укріплень. Для відвідування необхідно звернутися до адміністрації Державного історико-культурного заповідника "Буша".

Музей етнографії та народного мистецтва ім. М. Руденко в Могилеві-Подільському розташований у будівлі Будинку культури. В основному присвячений подільській витинанці – традиційному мистецтву художньої вирізки. Основу експозиції складають роботи місцевої майстрині М. Руденко, заслуженої працівниці культури України, знаменитої фольклористки, мистецького керівника фольклорно-етнографічного ансамблю "Горлиця". Окрім витинанок, в експозиції представлено понад 3 тисячі народних пісень, тисячі прислів'їв та приказок, казок, легенд, переказів, замовлянь, голосінь.

Краєзнавчий музей у Мурованих Курилівцях відкрито у 1992 році у будинку культури з ініціативи родини відомого українського художника Ф. Коновалюка, уродженця села Ягідне неподалік Мурованих Курилівців. У подарунок музею родина передала колекцію полотен Коновалюка: портретний живопис, краєвиди, ілюстрації до творів українських письменників. У 2010 році з нагоди 120-річчя від дня народження художника відкрито його музейну кімнату.

Дохристиянський печерний храм у Буші відкрито професором В. Антоновичем в 1883 році. Він виявив тут унікальний наскельний рельєф, що зображує Мирове дерево, півня, оленя, і людину, що стала навколішки. Над цими фігурами вирізаний таємничий прямокутник, який раніше містив напис "Азм есмъ Міробог жрець Ольгов" (зараз напис не видно). Різні дослідники датують Бушанський рельєф різними історичними періодами - від ІІ до ХІІ ст., а деякі відносять і до XVI ст. Можливо, печера використовувалася як християнський храм. Середньовічні написи свідчать, що у печері жили католицькі ченці. В 1824 році місцевий шляхтич Р. Овсяний знайшов і досліджував печеру, зробивши напис: "У пам'ять 1524 р. 3 червня. Р. О." (цього дня Буша була зруйнована татарами). Наразі скельний храм входить до складу Державного історико-культурного заповідника "Буша". Для відвідування необхідно звернутися до адміністрації заповідника.

В Ямпільському музеї образотворчого мистецтва представлено зібрання творів сучасних українських художників, колекція жіночого та чоловічого одягу, нумізматична колекція В. Леви. В музейній експозиції представлені вироби традиційних ремесел Ямпільщини: вишивки, писанки, плетіння із сіл Клембівка, Дзигівка, Цекинівка, Писарівка, Боржки та ін.