Архітектурний ансамбль Михайлівського монастиря розташований на території Єпископського двору Переяславського дитинця. Це укріплення при впадінні річки Альти в річку Трубіж було історичним ядром середньовічного Переяслава княжих часів. Михайлівський собор XI ст., споруджений за ініціативою переяславського єпископа, преподобного Єфрема Печерського, за князя Володимира Мономаха був найбільшим храмом міста. У ньому було поховано багато перяславських князів (усипальниця не збереглася).

Собор був зруйнований монголо-татарами під час штурму Переяслава у 1237 р. Зараз можна бачити більш пізню Михайлівську церкву, відроджену на древніх фундаментах переяславським полковником Федором Лободою в середині XVII ст. як невеликий дерев'яний храм, а через сторіччя відбудовану в камені в нинішн ...

Архітектурний ансамбль Михайлівського монастиря розташований на території Єпископського двору Переяславського дитинця. Це укріплення при впадінні річки Альти в річку Трубіж було історичним ядром середньовічного Переяслава княжих часів. Михайлівський собор XI ст., споруджений за ініціативою переяславського єпископа, преподобного Єфрема Печерського, за князя Володимира Мономаха був найбільшим храмом міста. У ньому було поховано багато перяславських князів (усипальниця не збереглася).

Собор був зруйнований монголо-татарами під час штурму Переяслава у 1237 р. Зараз можна бачити більш пізню Михайлівську церкву, відроджену на древніх фундаментах переяславським полковником Федором Лободою в середині XVII ст. як невеликий дерев'яний храм, а через сторіччя відбудовану в камені в нинішньому вигляді. Тоді ж було зведено оборонну вежу-дзвіницю з в'їзною брамою. В результаті секуляризації 1876 р. храм став парафіяльним, отримав статус міського собору. За радянської влади Михайлівську церкву закрили, купол зірвали. До останнього часу в ній розміщувався Музей народного костюма Наддніпрянщини. В інтер'єрі збереглися розписи XVIII-XIX ст. Лише в 2010 р. монастирський комплекс повернули православній церкви, в ньому знову відкрився чоловічий монастир Архистратига Михаїла (УПЦ МП). Замість автентичного куполу, зафіксованого на малюнку Тараса Шевченка, релігійна громада звела над церквою купол-макет храму ХІІ ст.

Монастир ділить територію з Музеєм архітектури давньоруського Переяслава, який був відкритий у 1982 р. за ініціативи засновника Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав" Михайла Сікорського. Контур зруйнованого монголами храму викладений каменем по периметру церкви, а оригінальна кладка і частини мозаїк доступні для огляду в критому павільйоні на подвір'ї Михайлівського монастиря. Там же представлено макет давньоруського собору. Залишки інших споруд дитинця приховані під землею. На території встановлено пам'ятний знак на честь давньоруського літописця Сильвестра, одного з авторів "Повісті временних літ", і кілька інших скульптур.

Архітектурний ансамбль Михайлівського монастиря розташований на території Єпископського двору Переяславського дитинця. Це укріплення при впадінні річки Альти в річку Трубіж було історичним ядром середньовічного Переяслава княжих часів. Михайлівський собор XI ст., споруджений за ініціативою переяславського єпископа, преподобного Єфрема Печерського, за князя Володимира Мономаха був найбільшим храмом міста. У ньому було поховано багато перяславських князів (усипальниця не збереглася).

Собор був зруйнований монголо-татарами під час штурму Переяслава у 1237 р. Зараз можна бачити більш пізню Михайлівську церкву, відроджену на древніх фундаментах переяславським полковником Федором Лободою в середині XVII ст. як невеликий дерев'яний храм, а через сторіччя відбудовану в камені в нинішн ...

Архітектурний ансамбль Михайлівського монастиря розташований на території Єпископського двору Переяславського дитинця. Це укріплення при впадінні річки Альти в річку Трубіж було історичним ядром середньовічного Переяслава княжих часів. Михайлівський собор XI ст., споруджений за ініціативою переяславського єпископа, преподобного Єфрема Печерського, за князя Володимира Мономаха був найбільшим храмом міста. У ньому було поховано багато перяславських князів (усипальниця не збереглася).

Собор був зруйнований монголо-татарами під час штурму Переяслава у 1237 р. Зараз можна бачити більш пізню Михайлівську церкву, відроджену на древніх фундаментах переяславським полковником Федором Лободою в середині XVII ст. як невеликий дерев'яний храм, а через сторіччя відбудовану в камені в нинішньому вигляді. Тоді ж було зведено оборонну вежу-дзвіницю з в'їзною брамою. В результаті секуляризації 1876 р. храм став парафіяльним, отримав статус міського собору. За радянської влади Михайлівську церкву закрили, купол зірвали. До останнього часу в ній розміщувався Музей народного костюма Наддніпрянщини. В інтер'єрі збереглися розписи XVIII-XIX ст. Лише в 2010 р. монастирський комплекс повернули православній церкви, в ньому знову відкрився чоловічий монастир Архистратига Михаїла (УПЦ МП). Замість автентичного куполу, зафіксованого на малюнку Тараса Шевченка, релігійна громада звела над церквою купол-макет храму ХІІ ст.

Монастир ділить територію з Музеєм архітектури давньоруського Переяслава, який був відкритий у 1982 р. за ініціативи засновника Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав" Михайла Сікорського. Контур зруйнованого монголами храму викладений каменем по периметру церкви, а оригінальна кладка і частини мозаїк доступні для огляду в критому павільйоні на подвір'ї Михайлівського монастиря. Там же представлено макет давньоруського собору. Залишки інших споруд дитинця приховані під землею. На території встановлено пам'ятний знак на честь давньоруського літописця Сильвестра, одного з авторів "Повісті временних літ", і кілька інших скульптур.