Козацьке

Село в 12 км від Звенигородки в бік Шполи, неподалік від "шевченківського трикутника" Моринці-Шевченкове-Будище. Відомо з XVIII ст. як власність князя Г. Потьомкіна, потім перейшло у спадок його племінниці В. Енгельгард, яка вийшла заміж за С. Голіцина. Він і став в 1797 році новим господарем маєтку. Від садиби Голіцина збереглися в'їзна брама, будинок керуючого, флігель і господарський блок, а також великий парк з довгою алеєю і системою ставків. Особистим секретарем і вчителем дітей Голіцина протягом 4 років служив тут І. Крилов. Останніми господарями маєтку були барон і баронеса Врангель (поховані тут же, могили не збереглися). Після революції садиба була спалена червоноармійцями Котовського. Збережені будівлі ХVIII-ХIХ ст. займає ПТУ.

Село в 12 км від Звенигородки в бік Шполи, неподалік від "шевченківського трикутника" Моринці-Шевченкове-Будище. Відомо з XVIII ст. як власність князя Г. Потьомкіна, потім перейшло у спадок його племінниці В. Енгельгард, яка вийшла заміж за С. Голіцина. Він і став в 1797 році новим господарем маєтку. Від садиби Голіцина збереглися в'їзна брама, будинок керуючого, флігель і господарський блок, а також великий парк з довгою алеєю і системою ставків. Особистим секретарем і вчителем дітей Голіцина протягом 4 років служив тут І. Крилов. Останніми господарями маєтку були барон і баронеса Врангель (поховані тут же, могили не збереглися). Після революції садиба була спалена червоноармійцями Котовського. Збережені будівлі ХVIII-ХIХ ст. займає ПТУ.