Казацкое

Село в 12 км от Звенигородки в сторону Шполы, неподалёку от "шевченковского треугольника" Моринцы-Шевченково-Будище. Известно с XVIII в. как собственность князя Г.Потёмкина, затем перешло по наследству его племяннице В. Энгельгард, которая вышла замуж за С. Голицина. Он и стал в 1797 г. новым хозяином имения. От усадьбы Голицына сохранились въездные ворота, дом управляющего, флигель и хозяйственный блок, а также большой парк с длинной аллеей и системой прудов. Личным секретарём и учителем детей Голицына в течение 4 лет служил здесь И.Крылов. Последними хозяевами имения были барон и баронесса Врангели (похоронены здесь же, могилы не сохранились). После революции усадьба была сожжена красноармейцами Котовского. Сохранившиеся постройки ХVIII-ХIХ вв. занимает ПТУ.

Село в 12 км від Звенигородки в бік Шполи, неподалік від "шевченківського трикутника" Моринці-Шевченкове-Будище. Відомо з XVIII ст. як власність князя Г. Потьомкіна, потім перейшло у спадок його племінниці В. Енгельгард, яка вийшла заміж за С. Голіцина. Він і став в 1797 році новим господарем маєтку. Від садиби Голіцина збереглися в'їзна брама, будинок керуючого, флігель і господарський блок, а також великий парк з довгою алеєю і системою ставків. Особистим секретарем і вчителем дітей Голіцина протягом 4 років служив тут І. Крилов. Останніми господарями маєтку були барон і баронеса Врангель (поховані тут же, могили не збереглися). Після революції садиба була спалена червоноармійцями Котовського. Збережені будівлі ХVIII-ХIХ ст. займає ПТУ.