Місто Новоград-Волинський на річці Случ розташоване між Житомиром і Рівне, на трасі Е-40 (М-06) "Київ - Чоп". Вперше згадується в Іпатіївському літописі в 1257 році як древлянске місто Звягель (Взвягель, Возвягель), зруйноване князем Данилом Галицьким (городище Звягель збереглося в 5 км на північ від нинішнього центру міста). Пізніше належало Литві, Польщі, Росії. Збереглися залишки фундаменту та стін замку, закладеного в 1507 році князем Костянтином Острозьким на тогочасному східному кордоні Волині. У 1648 році замок захопили козацькі війська М. Кривоноса, перетворивши Звягель на опорний пункт визвольної боротьби на Волині. Після Андрусівського перемир'я 1667 року місто знову відійшло до Польщі. У 1765 році брацлавський воєвода С. Любомирський, який тоді володів містом, д ...
Місто Новоград-Волинський на річці Случ розташоване між Житомиром і Рівне, на трасі Е-40 (М-06) "Київ - Чоп". Вперше згадується в Іпатіївському літописі в 1257 році як древлянске місто Звягель (Взвягель, Возвягель), зруйноване князем Данилом Галицьким (городище Звягель збереглося в 5 км на північ від нинішнього центру міста). Пізніше належало Литві, Польщі, Росії. Збереглися залишки фундаменту та стін замку, закладеного в 1507 році князем Костянтином Острозьким на тогочасному східному кордоні Волині. У 1648 році замок захопили козацькі війська М. Кривоноса, перетворивши Звягель на опорний пункт визвольної боротьби на Волині. Після Андрусівського перемир'я 1667 року місто знову відійшло до Польщі. У 1765 році брацлавський воєвода С. Любомирський, який тоді володів містом, дав дозвіл розібрати Звягельський замок для будівництва Воздвиженського костелу (знищений в 1930-х рр.). Після поділу Речі Посполитої Звягель відійшов до Російської імперії, в 1795 році був перейменований на Новоград-Волинський і навіть ненадовго став губернським центром. Тут народилася українська письменниця Л. Українка: працює Літературно-меморіальний музей, встановлено пам'ятник і меморіальну дошку на будинку, в якому вона жила в 1871-79 рр. При відновленні міста після Другої світової війни було втрачено багато пам'яток архітектури. Збереглася садиба Мезенцева (зараз у веденні військових). У 1990-98 рр. було відроджено Свято-Троїцький кафедральний собор, а в 2007 році - Спасо-Преображенська церква.
Місто Новоград-Волинський на річці Случ розташоване між Житомиром і Рівне, на трасі Е-40 (М-06) "Київ - Чоп". Вперше згадується в Іпатіївському літописі в 1257 році як древлянске місто Звягель (Взвягель, Возвягель), зруйноване князем Данилом Галицьким (городище Звягель збереглося в 5 км на північ від нинішнього центру міста). Пізніше належало Литві, Польщі, Росії. Збереглися залишки фундаменту та стін замку, закладеного в 1507 році князем Костянтином Острозьким на тогочасному східному кордоні Волині. У 1648 році замок захопили козацькі війська М. Кривоноса, перетворивши Звягель на опорний пункт визвольної боротьби на Волині. Після Андрусівського перемир'я 1667 року місто знову відійшло до Польщі. У 1765 році брацлавський воєвода С. Любомирський, який тоді володів містом, д ...
Місто Новоград-Волинський на річці Случ розташоване між Житомиром і Рівне, на трасі Е-40 (М-06) "Київ - Чоп". Вперше згадується в Іпатіївському літописі в 1257 році як древлянске місто Звягель (Взвягель, Возвягель), зруйноване князем Данилом Галицьким (городище Звягель збереглося в 5 км на північ від нинішнього центру міста). Пізніше належало Литві, Польщі, Росії. Збереглися залишки фундаменту та стін замку, закладеного в 1507 році князем Костянтином Острозьким на тогочасному східному кордоні Волині. У 1648 році замок захопили козацькі війська М. Кривоноса, перетворивши Звягель на опорний пункт визвольної боротьби на Волині. Після Андрусівського перемир'я 1667 року місто знову відійшло до Польщі. У 1765 році брацлавський воєвода С. Любомирський, який тоді володів містом, дав дозвіл розібрати Звягельський замок для будівництва Воздвиженського костелу (знищений в 1930-х рр.). Після поділу Речі Посполитої Звягель відійшов до Російської імперії, в 1795 році був перейменований на Новоград-Волинський і навіть ненадовго став губернським центром. Тут народилася українська письменниця Л. Українка: працює Літературно-меморіальний музей, встановлено пам'ятник і меморіальну дошку на будинку, в якому вона жила в 1871-79 рр. При відновленні міста після Другої світової війни було втрачено багато пам'яток архітектури. Збереглася садиба Мезенцева (зараз у веденні військових). У 1990-98 рр. було відроджено Свято-Троїцький кафедральний собор, а в 2007 році - Спасо-Преображенська церква.
Літературно-меморіальний музей Лесі Українки
Музей/галерея
Літературно-меморіальний музей Лесі Українки у Новограді-Волинському створено в маленькому будинку, в якому в 1871 році народилася майбутня поетеса. Простий одноповерховий будинок міщанина Окружка в 1870 році орендувала родина Косачів: голова з'їзду мирових суддів П. Косач та його дружина Ольга, яка відома під літературним псевдонімом Олена Пчілка. Маленька Лариса провела тут перші два роки життя, після чого родина переїхала. В інтер'єрах батьківського будинку Лесі Українки, що збереглися, відновлено обстановку дитячої кімнати та кабінету батька, в інших кімнатах представлені реліквії родини Косачів, у тому числі особисті речі Лесі Українки. Перехідна галерея веде до сусіднього будинку (колишнього господарського), де розгорнуто літературно-меморіальну експозицію. На подвір'ї встановлено бюст Лесі Українки.
Музей родини Косачів
Музей/галерея
Будинок-музей родини Косачів відкрито в 1999 році в реконструйованому будинку Завадських, у якому літературна родина Лесі Українки прожила 6 років. Основу експозиції складають прижиттєві видання Олени Пчілки (матері Лесі Українки), М. Драгоманова (дядька Лесі Українки), самої Лесі Українки. У приміщенні також розташовано музичну школу.
Новоград-Волинський краєзнавчий музей
Музей/галерея
Краєзнавчий музей Новограда-Волинського створено на базі музею бойової слави, який функціонує з 1975 р. Окремий розділ присвячений історії стародавнього Звягеля у XIII-XVIII ст. У музеї зберігається багата колекція письмових документів та старовинних книг. Основу нумізматичної колекції становлять римські монети, гроші епохи козаччини, царські монети. Етнографічний відділ представляє колекцію рушників, вишиванок, предметів домашнього вжитку Поліського краю. У майбутньому планується перенесення експозиції до приміщення колишньої в'язниці (XIX ст.; вул. Волі, 52).
{{itemKey}} | {{itemValue}} |
---|---|
Область |
Житомирська |