Буша

Живописное село Буша расположено у слияния рек Мурафа и Бушанка. Здесь обнаружены орудия трипольской культуры, керамика черняховской культуры и другие свидетельства существования поселения на протяжении нескольких тысячелетий. С дохристианских времен сохранился языческий пещерный храм. По легенде, в ХІІ-ХІІІ вв. здесь был древнерусский город Краснополь (Антополь), входивший в состав Галицко-Волынского княжества, затем разрушенный татарами. Название нового поселения народное предание связывает с именем единственной оставшейся в живих жительницы - Баси (Буши): "Буша - осталась одна душа". В XV в. великий литовский князь Витовт отдал поселение роду Бушинских. Во второй пол. XVI в. коронный гетман Я. Замойский начал строительство нового замка. В составе Польши город играл роль пог ...

Живописное село Буша расположено у слияния рек Мурафа и Бушанка. Здесь обнаружены орудия трипольской культуры, керамика черняховской культуры и другие свидетельства существования поселения на протяжении нескольких тысячелетий. С дохристианских времен сохранился языческий пещерный храм. По легенде, в ХІІ-ХІІІ вв. здесь был древнерусский город Краснополь (Антополь), входивший в состав Галицко-Волынского княжества, затем разрушенный татарами. Название нового поселения народное предание связывает с именем единственной оставшейся в живих жительницы - Баси (Буши): "Буша - осталась одна душа". В XV в. великий литовский князь Витовт отдал поселение роду Бушинских. Во второй пол. XVI в. коронный гетман Я. Замойский начал строительство нового замка. В составе Польши город играл роль пограничной крепости и часто подвергался набегам татар (во время одного из них в 1524 г. население было почти полностью уничтожено). В 1648 г. Бушу занял Б. Хмельницкий, но спустя всего 6 лет польские войска взяли город приступом. Последние защитники крепости взорвали пороховые погреба, погибнув вместе с частью нападавших. Замок с тех пор не восстанавливался, город потерял значение и сейчас является небольшим селом. В 2000 г. создан Государственный историко-культурный заповедник "Буша". Ведется реставрация памятников истории и архитектуры, развивается зеленый туризм. Ежегодно в августе проходит пленер скульпторов, многочисленными работами которых украшено все село.

Мальовниче село Буша розташоване біля злиття річок Мурафа і Бушанка. Тут виявлені знаряддя трипільської культури, кераміка черняхівської культури та інші свідоцтва існування поселення на протязі декількох тисячоліть. З дохристиянських часів зберігся язичницький печерний храм. За легендою, в ХІІ-ХІІІ ст. тут було давньоруське місто Краснопіль (Антопіль), яке входило до складу Галицько-Волинського князівства, потім зруйноване татарами. Назву нового поселення народний переказ пов'язує з ім'ям єдиної мешканки, що залишилася в живих - Басі (Буші): "Буша - залишилася одна душа". В XV ст. великий литовський князь Вітовт віддав поселення роду Бушинських. У другій половині XVI ст. коронний гетьман Я. Замойський почав будівництво нового замку. В складі Польщі місто грало роль пр ...

Мальовниче село Буша розташоване біля злиття річок Мурафа і Бушанка. Тут виявлені знаряддя трипільської культури, кераміка черняхівської культури та інші свідоцтва існування поселення на протязі декількох тисячоліть. З дохристиянських часів зберігся язичницький печерний храм. За легендою, в ХІІ-ХІІІ ст. тут було давньоруське місто Краснопіль (Антопіль), яке входило до складу Галицько-Волинського князівства, потім зруйноване татарами. Назву нового поселення народний переказ пов'язує з ім'ям єдиної мешканки, що залишилася в живих - Басі (Буші): "Буша - залишилася одна душа". В XV ст. великий литовський князь Вітовт віддав поселення роду Бушинських. У другій половині XVI ст. коронний гетьман Я. Замойський почав будівництво нового замку. В складі Польщі місто грало роль прикордонної фортеці і часто піддавалося набігам татар (під час одного з них в 1524 році населення було майже повністю знищено). В 1648 році Бушу зайняв Б. Хмельницький, і лише через 6 років польські війська взяли місто приступом. Останні захисники фортеці підірвали порохові льохи, загинувши разом з частиною нападників. Замок з тих пір не відновлювався, місто втратило значення і зараз є невеличким селом. В 2000 році створено Державний історико-культурний заповідник "Буша". Ведеться реставрація пам'яток історії та архітектури, розвивається зелений туризм. Щорічно в серпні проходить пленер скульпторів, численними роботами яких прикрашено все село.