Пограничный замок на юго-восточном рубеже Речи Посполитой возвел во второй пол. XVI в.коронный гетман Я. Замойский. Замок располагался на мысу, образованном реками Мурафа и Бушанка. 4 угловые замковые башни соединялись между собой подземными ходами. Каждая из башен имела свой отдельный пороховой погреб. Еще 2 каменные башни входили в систему внешних деревянных оборонительных укреплений. Замок часто подвергался татарским атакам. В 1617 г. гетман С. Жолкевский подписал здесь мирный договор с турецким полководцем Искандер-пашой, приостановив на несколько лет польско-турецкую войну. В 1648 г. Б. Хмельницкий подчинил город Брацлавскому полку, крепость заняли казацкие отряды. В 1654 г. замок осадили польские войска. По легенде, последним этапом обороны руководила вдова сотника Зависного Марья ...

Пограничный замок на юго-восточном рубеже Речи Посполитой возвел во второй пол. XVI в.коронный гетман Я. Замойский. Замок располагался на мысу, образованном реками Мурафа и Бушанка. 4 угловые замковые башни соединялись между собой подземными ходами. Каждая из башен имела свой отдельный пороховой погреб. Еще 2 каменные башни входили в систему внешних деревянных оборонительных укреплений. Замок часто подвергался татарским атакам. В 1617 г. гетман С. Жолкевский подписал здесь мирный договор с турецким полководцем Искандер-пашой, приостановив на несколько лет польско-турецкую войну. В 1648 г. Б. Хмельницкий подчинил город Брацлавскому полку, крепость заняли казацкие отряды. В 1654 г. замок осадили польские войска. По легенде, последним этапом обороны руководила вдова сотника Зависного Марьяна. Когда враги ворвались в город, она подожгла пороховые погреба, уничтожив взрывом крепость вместе с захватившими ее врагами. Сохранилась лишь одна из крепостных башен, которую в 1756 г. перестроили в колокольню возведенной рядом Михайловской церкви (разрушена в советские времена). Башня отреставрирована, на период реконструкции церкви используется в качестве храма. В 2000 г. создан Государственный историко-культурный заповедник "Буша", проводятся археологические исследования. На верхнем ярусе башни размещен музей обороны Буши, на территории замчища открыт павильон трипольской культуры, организована выставка современной скульптуры. На месте верхнего городища находится казацкое кладбище ХVІІІ- XIX вв. с массивными каменными крестами разнообразных форм.

Прикордонний замок на південно-східному рубежі Речі Посполитої спорудив у другій половині XVI ст. коронний гетьман Я. Замойський. Замок розташовувався на мисі, утвореному річками Мурафа та Бушанка. 4 кутові замкові вежі з'єднувалися між собою підземними ходами. Кожна з веж мала свій окремий пороховий льох. Ще дві кам'яні вежі входили в систему зовнішніх дерев'яних оборонних укріплень. Замок часто зазнав татарських атак. У 1617 році гетьман Станіслав Жолкевський підписав тут мирний договір із турецьким полководцем Іскандер-пашею, призупинивши на кілька років польсько-турецьку війну. В 1648 році Богдан Хмельницький підпорядкував місто Брацлавському полку, фортецю зайняли козацькі загони. В 1654 році замок обложили польські війська. За легендою останнім етапом оборони керувала ...

Прикордонний замок на південно-східному рубежі Речі Посполитої спорудив у другій половині XVI ст. коронний гетьман Я. Замойський. Замок розташовувався на мисі, утвореному річками Мурафа та Бушанка. 4 кутові замкові вежі з'єднувалися між собою підземними ходами. Кожна з веж мала свій окремий пороховий льох. Ще дві кам'яні вежі входили в систему зовнішніх дерев'яних оборонних укріплень. Замок часто зазнав татарських атак. У 1617 році гетьман Станіслав Жолкевський підписав тут мирний договір із турецьким полководцем Іскандер-пашею, призупинивши на кілька років польсько-турецьку війну. В 1648 році Богдан Хмельницький підпорядкував місто Брацлавському полку, фортецю зайняли козацькі загони. В 1654 році замок обложили польські війська. За легендою останнім етапом оборони керувала вдова сотника Зависного Мар'яна. Коли вороги увірвалися до міста, вона підпалила порохові льохи, знищивши вибухом фортецю разом із ворогами, що захопили її. Збереглася лише одна з фортечних веж, яку в 1756 році перебудували на дзвіницю зведеної поруч Михайлівської церкви (зруйнована за радянських часів). Башта відреставрована, на період реконструкції церкви використовується як храм. В 2000 році створено Державний історико-культурний заповідник "Буша", проводяться археологічні дослідження. На верхньому ярусі вежі розміщено музей оборони Буші, на території замчища відкрито павільйон трипільської культури, організовано виставку сучасної скульптури. На місці верхнього городища знаходиться козацький цвинтар ХVІІІ-ХІХ ст. із масивними кам'яними хрестами різноманітних форм.