Пам'ятки Рівненської області

Острозький замок на горі над річкою Вілія - ​​колишня резиденція могутніх князів Острозьких, які у XIV-XVII століттях володіли великими землями на Волині. Укріплення на місці давньоруського городища почав зводити князь Данило – перший точно відомий князь з династії Острозьких. Його нащадки протягом двох століть розширювали та зміцнювали свою столицю, яка досялга розквіту на початку XVI століття за князя Костянтина Острозького.

Із замком пов'язана історія "чорної княгині" Гальшки Острозької, яка після смерті батька Іллі Острозького успадкувала всі його статки. За її руку спалахнули справжні магнатські війни, її двічі примушували до заміжжя насильно, проте її дядько Василь-Костянтин зумів зберегти володіння роду Острозьких. Згодом він прославився як просвітитель та захисник православ'я.

Найдавнішою спорудою Острозького замку є Сторожова вежа або "Вежа мурована" (XIV ст.), в якій ще у 1916 році було розгорнуто експозицію краєзнавчого музею. Головним експонатом є знаменита Острозька Біблія, видана в 1681 році першодрукарем Іваном Федоровим. Експонується колекція унікальних волинських "усміхнених ікон". Представлено макет середньовічного Острога. Також збереглася Кругла (Нова) вежа (XVI ст.) з ренесансною короною зубчиків, від підніжжя якої видно куполи монастиря в Межирічі.

На території замку розташований древній Богоявленський собор (1453 р.), чий силует був гербом міста. За католиків церква була частково зруйнована, одна стіна з бійницями включена до фортифікаційної системи замку. Наприкінці XIX століття собор був реконструйований у псевдовізантійському стилі за проєктом архітектора Базилевського, бані отримали характерну позолоту. У 1905 році споруджено Надбрамну дзвіницю. Храм чинний, належить УПЦ МП.

З 1981 року Острозький замок разом з ансамблем інших архітектурних пам’яток міста та його околиць входить до Державного історико-культурного заповідника Острога. Останніми роками тут впроваджується низка програм з підвищення доступності. Зокрема, заповідник реалізував проект “Інклюзивний музей в Острозькому замку”. Тепер слабозорим відвідувачам доступні тактильні вказівники та схеми, 3D-моделі деяких експонатів (зокрема, тактильний макет замку князів Острозьких), аудіогід із тифлокоментарем, путівник для незрячих, а також путівник з адаптованим текстом для людей з порушеннями слуху. Сайт заповідника адаптований для людей з інвалідністю.

Культурно-археологічний комплекс "Пересопниця" - трирівневий конструктивістський будинок, що нагадує храм. Тут розміщений Музей Першокниги, присвячений історії створення Пересопницького Євангелія, а також конференц-зал та кімнати для археологів. В експозиції, зокрема, представлено 9-кілограмову факсимільну копію Пересопницького Євангелія та макет давньоруського городища Пересопниця. Неподалік розташований музейний комплекс просто неба "Княжий град": реконструкція житлової садиби та фортифікаційної споруди XII-XIII ст., коли Пересопниця була столицею удільного князівства. В селі працює постійно діюча археологічна експедиція, долучитися до якої зможуть студенти та навіть туристи. Знайдені раритети поповнять експозицію Музею Першокниги.

Музей "Пересопницького Євангелія" частково адаптувано для людей з інвалідністю: парквока, мнемосхема, пандус.

Березнівський краєзнавчий музей розташований у колишньому будинку поміщика М. Малинського, побудованому в 1902-03 рр. у стилі класицизму. 5 тисяч експонатів розповідають про історію Березнівщини з найдавніших часів. Зокрема, представлено залізний меч та наконечник стріли XIV-XV ст., предмети козацької доби. Міжвоєнний період характеризують документи, фотографії, предмети побуту, книги, що належали до зруйнованої Різдво-Богородичної церкви, ікони з римо-католицького костелу. Один із залів присвячений сучасному декоративно-ужитковому мистецтву.

Володимирецький народний історичний музей засновано в 1969 році. В експозиції представлені матеріали про історію краю.

Дубровицький історико-етнографічний музей створено у 1957 році як Музей збройного повстання 1917 року. Експозиція в 4 залах розповідає про виникнення та розвиток Дубровиці у хронологічному порядку: "Історія древнього міста", "Побут і знаряддя праці", "Наш край у роки Другої світової війни", "Сучасність". Серед експонатів – художні твори гончаря Є. Кулика, майстра народної творчості У. Кіт, фотоматеріали про графів Плятерів, копії сторінок Пересопницького Євангелія.

Комунальний заклад "Краєзнавчий музей" Заріченської селищної ради заснований у 2001 році, відвідувачів приймає з 2007 року. Близько 1500 експонатів презентують історичні та етнографічні пам’ятки Полісся. Серед них човен-рубанка козацької доби, знайдений у річці Стир. Експозиція музею знайомить із ткацтвом та традиційною вишивкою Полісся, традиційними заняттями і ремеслами (хліборобство, рибальство, бортництво), основними історичними подіями Другої світової війни. Представлено інтер'єр типової поліської хати.

Національний історико-меморіальний заповідник "Поле Берестецької битви" заснований у 1912 році на місці, де у 1651 році відбулася найбільша битва Визвольної війни під керівництвом гетьмана Богдана Хмельницького (іноді невірно говорять "Берестейська битва"). 100-тисячне козацьке військо за підтримки 30 тисяч татар хана Іслама III Гірея воювало під Берестечком із 300-тисячною польською армією короля Яна Казимира II. Через зраду татар запорожці були розбиті, втративши за різними оцінками від 10 до 30 тисяч убитими. Внаслідок поразки у Берестецькій битві Хмельницький змушений був укласти з Яном Казимиром невигідний Білоцерківський мир. У 1912 році на згадку про трагічну битву на острів Журавлиха було перенесено дерев'яну Михайлівську церкву (XVII ст.), у якій Хмельницький молився перед боєм. За проєктом архітектора В. Максимова та О. Щусєва було споруджено чудовий храм-пам'ятник Св. Георгія у стилі козацьких храмів з дев'ятьма банями та винесеним назовні іконостасом (худ. І. Єжакевич). На другому поверсі розташована т.зв. "балконна" церква Бориса та Гліба. Підземний хід з'єднує Михайлівську церкву з підземною каплицею-усипальницею Параскеви П'ятниці під Георгіївським храмом, де поховано останки загиблих козаків (зокрема, ними заповнено пустотілий центральний стовп). У 1966 році було створено музей-заповідник "Козацькі могили". Нині це Національний історико-меморіальний заповідник "Поле Берестецької битви". У музеї комплексу представлені знахідки, зроблені археологами на полі битви. У 1991 році відкрито пам'ятник козакам та селянам-повстанцям (скульптор А. Кущ). Тут діє Свято-Георгіївський чоловічий монастир ПЦУ.

Костопільський краєзнавчий музей розташований у маленькому одноповерховому будиночку в центрі міста Костопіль. Представлено 10 виставок про природу, історію та етнографію краю. В експозиції "Природа рідного краю" найцікавіші діорами "Річка та луг" та "Ліс". В етнографічному куточку реконструйовано інтер'єр поліського будинку, представлено повний процес виготовлення тканини. Археологічна колекція включає знаряддя праці доісторичних часів, фрагменти глиняного посуду, бронзові вироби. Про історію краю розповідає виставка "Костопільщина з ІХ ст. по 1921 р.". Стенди "Костопільщина сьогодні" фактично є рекламною виставкою продукції місцевих підприємств. На майданчику перед музеєм виставлено велику колекцію військової техніки періоду Другої світової війни, відкриту до 40-річчя перемоги. Серед 17 експонатів - танк ІС-3, реактивний міномет БМ-13 "Катюша", самохідно-артилерійські установки ІСУ-122 та ІСУ-152, 203-мм гаубиця Б-4, автоматична зенітна установка тощо.

Луцька вежа була ключовим оборонним елементом нижнього міста, виконуючи також функцію в'їзної брами з боку Луцька. Це одна з двох веж зовнішніх міських укріплень, що збереглися. В даний час приміщення пристосоване для експозиції музею книги та друкарства (в 1580 році Іван Федоров створив в Острозі друкарню, в якій було видано першу "Читанку" та першу повну слов'янську Острозьку Біблію). Також відбуваються тимчасові виставки.