Пам'ятки Білгород-Дністровського району

Середньовічна фортеця "Аккерман" на березі Дністровського лиману - одна з найбільших та найбільш збережених в Україні. Побудована на місці античного міста Тіра (поряд ведуться археологічні розкопки). До X стліття тут, мабуть, існувало укріплення слов'янських племен тиверців та уличів. Споруду цитаделі відносять до генуезького періоду XIII-XIV ст. Основні укріплення Білгородської фортеці зведені у період молдавського правління (XV ст.). Загальна довжина стін становить 2 км. Висота стін та веж від 5 до 15 м. Збереглося 26 з 34 веж. В 1484 році фортеця перейшла під владу Туреччини, була побудована мечеть (зберігся мінарет). У 1789 році місто Аккерман було взято без бою донськими козаками М. Платова разом із бузькими козаками, посланими князем Потьомкіним-Таврійським. На цей час архітектурним комплексом фортеці Аккерман розпоряджається комунальне підприємство "Фортеця". На території відкрито експозицію знарядь катувань, у дворі виставлено облогові знаряддя. Проводяться музичні фестивалі та чемпіонати з історичного фехтування.

Головна експозиція Білгород-Дністровського краєзнавчого музею розміщена в одноповерховому будинку в стилі ампір, побудованому в ХІХ столітті для купця та міського голови М. Феміліді. В кількох залах відвідувачі можуть ознайомитися з давньою та середньовічною історією Північного Причорномор'я, історією міста XIX та початку XX ст., природою краю. Представлені оригінальні предмети побуту та мистецтва Стародавньої Греції, нумізматична колекція, зразки східної та російської зброї. В сусідній будівлі розташований етнографічний музей, який знайомить із традиціями народів краю.

Татарбунарський історико-краєзнавчий музей створено в 1949 році як музей Татарбунарського повстання - збройного селянського бунту в Татарбунарах, організованого більшовиками в 1924 році проти румунської влади. Нині у музеї 8 залів та картинна галерея. Представлено історію заселення краю численними народами, починаючи від кіммерійців, скіфів, половців, татар, турків та закінчуючи задунайськими запорожцями. Основні теми експозиції: етнографія, Татарбунарське повстання, період Другої світової війни, епоха колгоспів, спортивна слава Татарбунарщини, творчість татарбунарських художників та поетів (зокрема роботи одеського художника В. Шарапенка). Музей розміщується на другому поверсі Палацу спорту.

Сучасний винзавод "Шабо" заснований на старовинних традиціях шабського виноробства. Турецька назва села Шабо - "Аша-абаг" ("Нижні сади") - свідчить про те, що вже в XVII столітті тут були виноградники. Розвитку виноробства сприяли ффранцузькі переселенці, що прибули в Шабо в 1822 році. Першу виноградну лозу посадив тут швейцарський вчений і винороб Луї Тардан, і вже в 1847 році його син Карл Тардан представив на першій сільськогосподарській виставці в Кишиневі 8 сортів шабських вин. Зараз на 1000 га власних виноградників, розташованих між Дністровським лиманом та Чорноморським узбережжям, у Шабо ростуть найкращі сорти винограду, багато з яких завезено ще 200 років тому першими французькими переселенцями. Вино виготовляється за сучасними технологіями холодного розливу. При заводі створено "Центр культури вина Шабо", проводяться екскурсії та дегустації. Під час екскурсії можна відвідати старовинний Королівський підвал, Хересний підвал, підземні сховища, Коньячний двір, Шампанський будинок, цех холодного розливу, музейний лабіринт.