Пам'ятки Дніпропетровської області

Меморіальний будинок-музей академіка Дмитра Яворницького в Дніпрі – єдина житлова садиба старого Катеринослава, що збереглася до наших днів. Зведена у 1905 році за проєктом архітектора Леоніда Бродницького навпроти Потьомкінського палацу, що в нинішньому парку Шевченка. У цьому маленькому будиночку червоної цегли з бельведером та різьбленою дерев'яною верандою впродовж 35 років жив і працював видатний український історик, археолог і громадський діяч Дмитро Яворницький. Очолюючи Дніпропетровський історичний музей, він прославився як дослідник історії запорізького козацтва.

Інтер'єри кімнат будинку Яворницького відтворено такими, якими вони були за його життя: вестибюль, передпокій, кабінет, вітальня, їдальня, мезонін. В експозиції представлено багато меморіальних речей: учнівські зошити часів навчання в Харківській гімназії, робочі записні книжки виставлено його власні речі, документи, листи, фотографії, картини. Серед особистих речей: сорочка-вишиванка, палиця, окуляри тощо. Перед будинком досі можна побачити сосну і тополю, посаджені руками Яворницького.

Дніпропетровський національний історичний музей ім. Дмитра Яворницького (ДНІМ) представляє одну з найкращих історичних колекцій України, зокрема козацьких старожитностей. Також це один із найпрогресивніших музеїв України, що проводить регулярні музейні свята, театралізовані нічні екскурсії з музичним супроводом та світловими ефектами, тематичні музейні салони.

Заклад заснований у 1849 році губернатором Андрієм Фабром як Громадський музей Катеринославської губернії. Спочатку він розміщувався в одній із кімнат Потьомкінського палацу, потім кілька разів переїжджав. У 1902 році на його основі, а також на базі кількох приватних колекцій було відкрито Обласний музей імені Олександра Поля, який очолив видатний історик, дослідник українського козацтва Дмитро Яворницький. З 1905 року музей розміщується у спеціально збудованому для нього музейному приміщенні в модернізованому класицистичному стилі.

Сьогодні фонди Історичного музею ім. Яворницького налічують 240 тисяч музейних предметів. З них близько 7 тисяч представлені в експозиції, що розповідає про історію краю з найдавніших часів до середини ХХ століття. Серед них археологічні пам’ятники, реліквії запорозького козацтва, стародруки та раритетні видання, порцеляна, годинники, меблі, зброя і багато інших пам’ятників історії і культури. Зокрема, статуетка фараона Рамзеса VІ, чумацький віз та карета часів подорожі Катерини ІІ на Південь, перший радянський трактор. Перед входом представлена колекція кам’яної пластики: скіфські кам’яні статуї та половецькі "баби". На площі біля музею встановлено пам'ятник на могилі Дмитра Яворницького.

Стара одноповерхова частина музею поєднана з новою двоповерховою будівлею, в якій розміщена найбільша в Україні діорама "Битва за Дніпро" з виставкою військової техніки поруч, а також нова експозиція музею "Громадський подвиг мешканців Дніпропетровщини у подіях АТО", вулична частина якої розгорнута на музейній площі. Крім того, музей має в місті низку філій.

Дніпровський художній музей відкрився в 1914 році з ініціативи членів художньої комісії Катеринославського наукового товариства. Спочатку експозиція розміщувалась у Потьомкінському палаці (тепер Палац студентів ДНУ), потім у будинку Хреннікова (тепер готель Україна). За радянських часів колекція поповнилася роботами вітчизняних та західноєвропейських майстрів із колекції Дмитра Яворницького, а також із Третьяковської галереї (Москва) та Ермітажу (Санкт-Петербург). У 1936 році Дніпропетровський художній музей отримав у дар від живописця І. Бродського понад 300 творів, які й досі є основою експозиції. На сьогоднішній день колекція музею налічує 8,5 тисяч творів живопису, скульптури, графіки та предметів декоративно-ужиткового мистецтва XVI-XXI ст. У постійній експозиції – роботи В. Боровиковського, І. Шишкіна, І. Левітана, К. Коровіна, В. Сєрова, І. Рєпіна, М. Пимоненка, О. Мурашка та ін. Перлиною колекції вважаються роботи катеринославського художника-символіста М. Сапожнікова . Особливе місце у музейній колекції займають твори славетних майстрів петриківського декоративного розпису.

Жовтоводський історичний музей створено в 1985 році. Експозиція розміщена у десяти залах на двох поверхах. Перша зала присвячена подіям Визвольної війни українського народу 1648-54 років та перемозі Богдана Хмельницького на Жовтих Водах. Друга зала представляє розвиток селища Жовта Ріка та видобуток залізної руди: макети львівського кар'єру, шахти "Капітальна", селища Жовта Ріка 1913 року. Окремі експозиції присвячені подіям Другої світової війни та розвитку міста у повоєнні роки. Представлено макет міста Жовті Води. У п'яти залах другого поверху виставлено колекції годинників, мінералів, нумізматики, живопису, графіки, художньої вишивки, скульптури.

Марганецький міський краєзнавчий музей працює з 1969 року в приміщенні на першому поверсі житлового будинку на центральній площі міста Марганець. Зібрання музею налічує близько 6000 експонатів, що розповідають про історію, археологію, етнографію, природу краю. Серед них чимало геологічних, палеонтологічних, археологічних матеріалів і побутових речей різних епох. В експозиції про період німецької окупації під час Другої світової війни представлені документи, гроші, фото, аусвайси, нагороди, особисті речі партизан. Окрема експозиція розповідає про історію Марганецкого гірничо-збагачувального комбінату, представлені інструменти шахтарської праці та предмети побуту середини XX століття.

Музей "Пам'ять єврейського народу та Голокост в Україні" – найбільший в країні музей, що розповідає про історію єврейства в Україні, а також про переслідування та масові вбивства євреїв нацистами під час Другої світової війни. Також музей розповідає про трагедії українців, ромів, вірмен, кримських татар, поляків та інших народів. Музейне зібрання налічує понад 16 тисяч експонатів основного фонду. Це предмети юдаїки та колекція видань духовної літератури ХІХ-ХХ століть, побутові речі тієї епохи, артефакти, пов’язані з Голокостом (література, листівки та оголошення, спорядження та озброєння), особисті речі євреїв-учасників Другої світової війни, документи, рукописи та фотографії, що стосуються історії євреїв України. В експозиції використовується принцип поєднання унікальних експонатів, сучасних мультимедійних технологій та арт-інсталяцій. Зокрема, представлена діорама "Бабин яр". Відвідувачам пропонують різні типи екскурсій – як оглядові, по всьому Музею, так і тематичні, присвячені детальному розгляду окремих аспектів єврейської та української історії, культури та релігії. Музей розташовується на 3-му поверсі єврейського культурно-бізнесового центру "Менора" в центрі міста Дніпро. Тут також є хоральна синагога, кошерний ресторан, готель. Відвідувачам пропонують комплексні екскурсії центром, включаючи вихід на оглядовий майданчик 18 поверху.

Музей історії лоцманів Дніпровських порогів розташувався у Лоц-Кам'янському будинку культури на південній околиці Дніпра, у селищі Лоцманська Кам'янка, де здавна жили дніпровські лоцмани, нащадки запорізьких козаків. До будівництва Дніпрогесу лоцмани проводили судна через пороги на Дніпрі. Музей історії лоцманів та лоцманського ремесла створено на основі приватної колекції останнього дніпровського лоцмана Г. Омельченка. В невеликій кімнаті Будинку культури розмістилося близько 200 експонатів: якоря, весла, одяг лоцманів, вишиті рушники та сорочки, скрині, глечики, народні картини та десятки фотографій.

Музей українського живопису у Дніпрі представляє Катеринославсько-Дніпровську школу живопису XX ст., біля витоків якої стояли художники М. Панін, М. Погребняк, О. Куко. Відкритий у 2013 році в сучасній будівлі поряд із Троїцьким собором. Основна експозиція, що налічує понад 200 робіт, присвячена дніпровським художникам ХХ ст. Також представлені альбоми, буклети виставок 1960-70-х років, особисті речі художників, слайди із фотографіями із сімейних архівів.

Музей-квартира художника Григорія Синиці є філіалом Криворізького міського історико-краєзнавчого музею. Відомий митець-бойчукіст, автор концепції "Української колористичної школи", заслужений художник України Григорій Синиця жив та працював у Кривому Розі з 1968 року до самої смерті у 1996 році. Тут він завершив свою фундаментальну теоретичну естетично-філософську працю "Колорит в образотворчому мистецтві", а також працював над новою технікою "Флоромозаїка". В меморіальному музеї-квартирі художника експонуються близько 200 його робіт, виконаних у різних техніках.

Музейний центр Олени Блаватської та її родини у Дніпрі створюється у будинку-пам'ятці на території старовинної катеринославської міської садиби Фадєєвих, побудованої на початку ХІХ ст. У 1816-34 роках садиба належала О. Фадєєву, діду Блаватській, а сама вона народилася тут у 1931 році. Об'їхавши весь світ і дослідивши стародавні східні навчання в Індії та на Тибеті, Олена Блаватська прославилася на весь світ як видатний теософ, релігієзнавець, письменниця, творець Міжнародного теософського товариства. Її роботи вплинули не світогляд М. Реріха, В. Кандінського, Т. Едісона, М. Ганді. Музей Блаватської у Дніпрі створюється з 2004 року. Розгорнуті пілотні експозиції, працює наукова бібліотека, проводяться клубні зустрічі. Екскурсії проводяться з 1 травня по 15 жовтня за попереднім записом. На будівлі встановлено меморіальну дошку, присвячену Олені Блаватській.

Новомосковський історико-краєзнавчий музей ім. Петра Калнишевського засновано в 1963 році. Спочатку музей розміщувався в будівлі Троїцького собору. В 1983 році експозицію перенесено до будинку в стилі українського модерну 1901 року побудови. В колекції – 5 половецьких ідолів, старовинна зброя та предмети побуту, гончарні вироби, вишивка. Зал Козаччини присвячений подіям XV–XVIII ст., зокрема історії першого козацького монастиря, розповідям про священика К. Тарловського, відомого як "дикий піп", а також про останнього кошового отамана Запорізької Січі Петра Калнишевського.