Пам'ятки Житомирського району

Меморіальний будинок-музей академіка Сергія Корольова в Житомирі є частиною Музею космонавтики ім. Корольова, розташований навпроти основної будівлі експозиції "Космос". Перший музей у квартирі, де у 1907 році народився майбутній вчений-ракетобудівник, провідний конструктор радянських космічних ракет, відкрився ще у 1970 році за ініціативи його матері. Через 7 років меморіальну частину доповнила нова експозиція про життєвий і творчий шлях генерального конструктора. Музей відтворює обстановку помешкання, в якому на початку XX століття мешкала родина Корольових. Експозиція включає багато матеріалів, документів, особистих речей, які передали в дарунок музею родичі та колеги Корольова. Фотографії, посуд, предмети інтер’єру, які належали родині Корольових, записи і креслення, зроблені рукою геніального конструктора, його костюм і навіть пасмо волосся з найпершої стрижки – усе це можна побачити під час екскурсії музеєм.

Великокоровинецький краєзнавчий музей Чуднівської міської ради засновано у 1961 році зусиллями вчителів та учнів місцевої школи. Його експозиція розповідає про минуле й сучасне Великих Коровинців. Окрему експозицію присвячено родині українських промисловців та меценатів Терещенків, яким село належало з 1870 року. Федір Терещенко збудував тут цукровий завод, лікарню, дві школи, церкву, залізничну станцію та інші інфорамструктурні об'єкти.

Старовинний особняк, збудований у XIX столітті на Замковій площі для голови житомирської католицької єпархії називають у Житомирі Єпископським будинком. Наразі тут розміщується Житомирський обласний краєзнавчий музей, заснований ще в 1865 році, коли Волинський губернатор М. Чортков виставив у публічній бібліотеці свою колекцію із зразків 48 мінералів та гірських порід. Далі експозицію поповнила колекція монет ватажка житомирського дворянства К. Симонича, матеріали Волинського єпархіального давньосховища, націоналізовані колекції графів Іллінських-Стецьких та барона І. де Шодуара. Зараз фонди налічують 150 тисяч пам'яток історії та культури, проте в експозиції представлено лише невелику частину, що стосується історичних подій першої половини XX ст. Основні виставкові площі займає художній відділ музею, де представлено унікальну колекцію творів образотворчого мистецтва італійських, голландських, французьких, польських та російських майстрів XVI-XX ст. Історичну експозицію планують розгорнути у будівлі магістрату.

Житомирський обласний літературний музей розташований у старовинній двоповерховій будівлі в стилі модерн, побудованій на початку XX століття. Експозиція складається з чотирьох відділів: французького письменника О. де Бальзака, житомирського театрального художника І. Шевченка, поета-перекладача Б. Тена та родини композитора М. Скорульського.

Синагога в Паволочі збудована в 1772 році, коли в селі була велика єврейська громада. Нині у будівлі синагоги розміщено народний музей історії села.

Будівлю водяного млина на річці Микі на південній околиці Радомишля зведено в кінці ХІХ століття (за іншими даними в 1904 році) на фундаментах паперової фабрики, заснованої в 1606 році архімандритом Єлисеєм Плетенецьким для забезпечення папером друкарні Києво-Печерської лаври. Фабрику було зруйновано під час козацьких повстань. Зведена на руїнах будівля млина у стилі неоготики зовні нагадує середньовічний замок. Будівля має три крила від 3 до 5 поверхів, з'єднаних 8-поверховою вежею в центрі. У вежу-дзвіницю ведуть гвинтові сходи зі 158 сходинок. Млин функціонував до 1960-х років, потім довгий час стояв занедбаним. У 2011 році з ініціативи родини Богомолець-Шереметьєвих у відреставрованій будівлі було відкрито історико-культурний комплекс "Замок Радомисль". В автентичних інтер'єрах XVII-XIX столітть виставлено експозицію "Музею української домашньої ікони" та предметів старовини. Представлено 5 тисяч ікон XVII-XXI ст. з усіх регіонів України із приватної колекції Ольги Богомолець, у тому числі роботи народних художників, які найчастіше надавали образам живих людських рис та емоцій. Перлина колекції – ікона Миколи Чудотворця, вирізана на камені. Також у музеї можна побачити унікальні старовинні фотографії, колекцію старовинних карток у Трапезному залі, колекцію старовинних прасок та домашнього начиння, старовинні дерев'яні скульптури, антикварні люстри, картини та меблі. Крім того, у "Замку Радомисль" відновлено процес ручного виготовлення паперу. Фабрика з виробництва паперу (папірня) має все обладнання, яке використовувалося ченцями в XVII столітті, а також друкарський верстат для нанесення тексту на готові листи. Бажаючі можуть відвідати майстер-клас та власноруч виготовити аркуш паперу. В замку є концертний зал на 150 місць, величний обрядний зал для урочистостей, старовинна трапезна з великою замковою піччю та 60-літровим казаном на відкритому вогні. Поруч із замком розбито ландшафтний парк.

Музей образотворчого мистецтва ім. І. Буханчука представляє унікальну колекцію живопису в стилі соцреалізму. Відкритий у 1974 році з ініціативи мистецтвознавця та колекціонера І. Буханчука, який викладав у 1960-х роках у Ленінградському художньому інституті. Будівлю музею спроєктовано в 1985 році під керівництвом професора І. Фоміна. Буханчук надав музею власну колекцію живопису, що налічувала 600 експонатів. Надалі колекція поповнювалась із державних фондів, свої роботи музею дарували багато радянських художників, і незабаром колекція вже налічувал 3 тисячі оригіналів. Зокрема, представлено картини народних художників України Т. Яблонської, М. Глущенка, М. Максименка. Філігранною технікою захоплюють твори петербурзького скульптора Н. Нікіфорової. Фотозйомка у залах заборонена.

Культурно-мистецький центр "Поліська хата" засновано у селі Городському в 2008 році. Проєкт реалізує Житомирська обласна молодіжна творча спілка художників та мистецтвознавців з ініціативи художника Юрія Камишного. Культурний комплекс є поліською садибою з предметами народного побуту. Такі будинки з великою грубкою, стелею, що тримається на двох брусах, маленькими вікнами та просторими сінями досі зустрічаються майже у кожному поліському селі. На базі "Поліської хати" проводяться різноманітні культурні акції та фестивалі.

Житомирський літературно-меморіальний музей В. Короленка відкрито до 120-річчя видатного письменника та громадського діяча в будинку, де пройшли його дитячі та юнацькі роки. Короленко прославився як активний учасник народницького руху та автор безлічі літературних творів, найвідоміші з яких: "Ліс шумить", "Сліпий музикант", "У поганому суспільстві", "Судний день", "Без мови", "Діти підземелля". Експозиція розміщена у семи залах за хронологічним принципом, налічує 10 тис. експонатів: особисті речі, прижиттєві видання Короленка та письменників-сучасників, твори графіки, живопису, скульптури, прикладного мистецтва.

Музей старовинного інструменту "Ремісничий двір" у Житомирі розташований на залізничній станції Крошня. Кожна річ в експозиції – оригінал. Вся колекція налічує кілька тисяч експонатів, зокрема 115 екземплярів сокир. Представлені гасові всепогодні лампи для залізничників і поліцейських з триколірним семафором, старовинний ручний пристрій для обсмажування кавових зерен з одночасним їх перемішуванням, копія стародавньої кузні, в якій повітря подають справжні австрійські міхи кінця ХІХ ст. Також у колекції є інструменти, призначені для виробництва, технологія якого вважається втраченою.

Музей коштовного та декоративного каміння створено в 1996 році на основі колекції мінералів і гірських порід місцевого підприємства "Кварцсамоцвіти", яке з 1930-х років веде в Хорошові промисловий видобуток кварцу. В музеї зібрано унікальні мінерали з камерних пегматитів Волині, зразки мінералів та гірських порід з України, країн СНД, Європи, Америки, Африки. Загалом – 1,7 тисячі експонатів. Зокрема, представлені унікальні кристали кварцу, топазу та берилу з Волинського родовища моріону. В 2001 році музею надано статус "Науковий об'єкт, який є національним надбанням України".

Національний музей космонавтики імені Сергія Корольова відкрито в 1970 році у Житомирі, де в 1907 році народився майбутній основоположник практичного освоєння космічного простору. Меморіальна частина музею знаходиться у маленькому будинку, в якому на початку XX століття жила родина Корольових. Навпроти розташований павільйон "Космос", відкритий у 1991 році. В експозиції представлені оригінали та макети космічних апаратів, скафандри та інше спорядження космонавтів. Серед них - технологічний зразок космічного корабля "Союз", макет "Лунохода-2", оригінал спускового апарату корабля "Союз-27", що побував у космосі. Одним із найцінніших експонатів є капсула з ґрунтом Місяця, подарована NASA.

Музей активно застосовує сучасні музейні технологі та інноваційні методи роботи з аудиторією. Зокрема, під час дитячих екскурсій використоується робот-помічник екскурсовода Мекканоїд, який розпізнає голосові команди, пересувається, жартує та навіть танцює. У музеї можна замовити інтерактивну екскурсію "Зореліт Еней", під час якої використовується обладнання на кшталт тренажерів для підготовки професійних авіапілотів. За допомогою окулярів віртуальної реальності відвідувачі можуть побувати на Місяці чи на Венері. 

Житомирський музей космонавтики забезпечує високий рівень безбар'єрності. На вході тут є пандус, експозиційних приміщеннях немає порогів та сходів, доступні адаптовані екскурсії та інклюзивна вбиральня.

Народний краєзнавчий музей у Радомишлі заснований у 1959 році. В ньому зібрано експонати, документи, фотографії, що відображають побут та політичне життя радомишлян на тлі світових подій XVII-XX ст. У першій кімнаті представлені стародавні кістки, бивні мамонта, череп туру, роги благородного оленя (в 1963 році в Радомишлі було досліджено стоянку первісних людей, встановлено пам'ятник). Далі йдуть стенди періоду козацтва, Радомишля кінця XIX та початку XX ст., Другої світової війни та подій новітньої історії.

Музей флори та фауни Радомишльщини відкрито в 1968 році з ініціативи директора місцевого лісомисливського господарства О. Філіповича. Музей розташований на території невеликого дендропарку з декоративним ставком, розарієм, акуратними газонами та алеями. Перший зал музею розповідає про історію Державного лісомисливського господарства (1936 р.). Представлено першу бензопилу "Дружба", фотографії та ін. В решті трьох залах представлена ​​флора і фауна: опудала великих травоїдних (шляхетного оленя, лося), сценки з життя лісових косуль, сімейство диких кабанів, вовки та єнотовидний собака. Серед птахів виділяється своїм розміром беркут (розмах крил 2 м). В музеї зберігається колекція мінералів, велика колекція метеликів.

Музей історії Хорошівського району відкрито в 1988 році. Наразі колекція музею налічує понад 1,5 тис. експонатів. У тому числі - знаряддя праці древніх людей (кам'яні молотки, сокири, зубила, скребки тощо); дерев'яні предмети побуту поліщуків (ткацький верстат, коловорот, рубель, гребінки для чесання льону тощо); праски, самовари; мапи, купчі земельних ділянок, векселі, паперові та металеві гроші; домоткані рушники, сорочки; військові нагороди періоду Другої світової війни та інше. Заслуговує на увагу "Геометричний План" (1906 р.) про продаж поміщицею Трубецькою селянинові Гефці трьох десятин землі в селі Горошки (стара назва Хорошова). Також у музеї є експозиція "Кутузов та Горошки", присвячена перебуванню полководця у своєму маєтку в Горошках.