Мошни

Велике село Мошни на річці Вільшанка розташоване поблизу Дніпра, між Черкасами і Каневом. Назва, можливо, походить від строславянского слова "мошна", що означає кишеню. Вперше згадується в 1494 році в дарчій грамоті литовського князя Олександра боярину В. Єршовичу. Село несло "ясочну службу", тобто в разі наближення ворога подавало ясу - сигнал про небезпеку. Сигнальна вишка стояла на горі Шпиль поруч з нинішнім санаторієм "Мошногір'я". В XVI ст. князь Вишневецький збудував замок і костел, домігся надання Магдебурзького права. На рубежі XVI-XVII ст. виник православний Мошногірський Вознесенський монастир. Під час Визвольної війни Мошногір'я було сотенним містечком. В кінці XVIII ст. ці землі купив князь Г. Потьомкін. Від нього село успадкувала племі ...

Велике село Мошни на річці Вільшанка розташоване поблизу Дніпра, між Черкасами і Каневом. Назва, можливо, походить від строславянского слова "мошна", що означає кишеню. Вперше згадується в 1494 році в дарчій грамоті литовського князя Олександра боярину В. Єршовичу. Село несло "ясочну службу", тобто в разі наближення ворога подавало ясу - сигнал про небезпеку. Сигнальна вишка стояла на горі Шпиль поруч з нинішнім санаторієм "Мошногір'я". В XVI ст. князь Вишневецький збудував замок і костел, домігся надання Магдебурзького права. На рубежі XVI-XVII ст. виник православний Мошногірський Вознесенський монастир. Під час Визвольної війни Мошногір'я було сотенним містечком. В кінці XVIII ст. ці землі купив князь Г. Потьомкін. Від нього село успадкувала племінниця А. Браницька, яка взяла шлюб з графом М. Воронцовим. Граф розгорнув в селі бурхливу діяльність. На закладеній ним судноверфі в 1823 році був побудований перший український пароплав "Бджілка". Був закладений величезний парк (зараз - заповідник "Мошногір'я", санаторій) і побудований палац з 58-метровою вежою Святослава (не збереглися). Оригінальна по архітектурі Преображенська церква (1830-40 рр.) також зведена коштом Воронцова за проектом архітектора Г. Торрічеллі. Останньою власницею села була К. Балашова, яка побудувала школу, лікарню і будиночок для лікарів, які збереглися до наших днів; тоді ж почався розвиток промисловості. Під час Другої світової війни село сильно постраждало і занепало, так і не повернувши собі статус міста.

Велике село Мошни на річці Вільшанка розташоване поблизу Дніпра, між Черкасами і Каневом. Назва, можливо, походить від строславянского слова "мошна", що означає кишеню. Вперше згадується в 1494 році в дарчій грамоті литовського князя Олександра боярину В. Єршовичу. Село несло "ясочну службу", тобто в разі наближення ворога подавало ясу - сигнал про небезпеку. Сигнальна вишка стояла на горі Шпиль поруч з нинішнім санаторієм "Мошногір'я". В XVI ст. князь Вишневецький збудував замок і костел, домігся надання Магдебурзького права. На рубежі XVI-XVII ст. виник православний Мошногірський Вознесенський монастир. Під час Визвольної війни Мошногір'я було сотенним містечком. В кінці XVIII ст. ці землі купив князь Г. Потьомкін. Від нього село успадкувала племі ...

Велике село Мошни на річці Вільшанка розташоване поблизу Дніпра, між Черкасами і Каневом. Назва, можливо, походить від строславянского слова "мошна", що означає кишеню. Вперше згадується в 1494 році в дарчій грамоті литовського князя Олександра боярину В. Єршовичу. Село несло "ясочну службу", тобто в разі наближення ворога подавало ясу - сигнал про небезпеку. Сигнальна вишка стояла на горі Шпиль поруч з нинішнім санаторієм "Мошногір'я". В XVI ст. князь Вишневецький збудував замок і костел, домігся надання Магдебурзького права. На рубежі XVI-XVII ст. виник православний Мошногірський Вознесенський монастир. Під час Визвольної війни Мошногір'я було сотенним містечком. В кінці XVIII ст. ці землі купив князь Г. Потьомкін. Від нього село успадкувала племінниця А. Браницька, яка взяла шлюб з графом М. Воронцовим. Граф розгорнув в селі бурхливу діяльність. На закладеній ним судноверфі в 1823 році був побудований перший український пароплав "Бджілка". Був закладений величезний парк (зараз - заповідник "Мошногір'я", санаторій) і побудований палац з 58-метровою вежою Святослава (не збереглися). Оригінальна по архітектурі Преображенська церква (1830-40 рр.) також зведена коштом Воронцова за проектом архітектора Г. Торрічеллі. Останньою власницею села була К. Балашова, яка побудувала школу, лікарню і будиночок для лікарів, які збереглися до наших днів; тоді ж почався розвиток промисловості. Під час Другої світової війни село сильно постраждало і занепало, так і не повернувши собі статус міста.