Мошны

Крупное Мошны село на р. Ольшанка расположено вблизи Днепра, между Черкассами и Каневом. Название, возможно, восходит к строславянскому слову "мошна", что значит карман. Впервые упоминается в 1494 г. в дарственной грамоте литовского князя Александра боярину В. Ершовичу. Село несло "ясочную службу", т.е. в случае приближения неприятеля подавало ясу - сигнал об опасности. Сигнальная вышка стояла на горе Шпиль рядом с нынешним сан. "Мошногорье". В XVI в. князь Вишневецкий построил замок и костел, добился предоставления Магдебургского права. На рубеже XVI-XVII вв. возник православный Мошногорский Вознесенский монастырь. Во время Освободительной войны Мошногорье было сотенным местечком. В кон. XVIII в. эти земли купил князь Г. Потемкин. От него село унаследовал ...

Крупное Мошны село на р. Ольшанка расположено вблизи Днепра, между Черкассами и Каневом. Название, возможно, восходит к строславянскому слову "мошна", что значит карман. Впервые упоминается в 1494 г. в дарственной грамоте литовского князя Александра боярину В. Ершовичу. Село несло "ясочную службу", т.е. в случае приближения неприятеля подавало ясу - сигнал об опасности. Сигнальная вышка стояла на горе Шпиль рядом с нынешним сан. "Мошногорье". В XVI в. князь Вишневецкий построил замок и костел, добился предоставления Магдебургского права. На рубеже XVI-XVII вв. возник православный Мошногорский Вознесенский монастырь. Во время Освободительной войны Мошногорье было сотенным местечком. В кон. XVIII в. эти земли купил князь Г. Потемкин. От него село унаследовала племянница А. Браницкая, которая вышла замуж за графа М. Воронцова. Граф развернул в селе бурную деятельность. На заложенной им судоверфи в 1823 г. был построен первый украинский пароход "Пчелка". Был заложен огромный парк (сейчас - заповедник "Мошногорье", санаторий) и построен дворец и 58-метровая башня Святослава (не сохранились). Оригинальная по архитектуре Преображенская церковь (1830-40 гг.) также возведена на средства Воронцова по проекту арх. Г. Торричелли. Последней собственницей села была К. Балашева, которая построила сохранившиеся до наших дней школу, больницу и домик для врачей; тогда же началось развитие промышленности. Во время Второй мировой войны село сильно пострадало и пришло в упадок, так и не вернув себе статус города.

Велике село Мошни на річці Вільшанка розташоване поблизу Дніпра, між Черкасами і Каневом. Назва, можливо, походить від строславянского слова "мошна", що означає кишеню. Вперше згадується в 1494 році в дарчій грамоті литовського князя Олександра боярину В. Єршовичу. Село несло "ясочну службу", тобто в разі наближення ворога подавало ясу - сигнал про небезпеку. Сигнальна вишка стояла на горі Шпиль поруч з нинішнім санаторієм "Мошногір'я". В XVI ст. князь Вишневецький збудував замок і костел, домігся надання Магдебурзького права. На рубежі XVI-XVII ст. виник православний Мошногірський Вознесенський монастир. Під час Визвольної війни Мошногір'я було сотенним містечком. В кінці XVIII ст. ці землі купив князь Г. Потьомкін. Від нього село успадкувала племі ...

Велике село Мошни на річці Вільшанка розташоване поблизу Дніпра, між Черкасами і Каневом. Назва, можливо, походить від строславянского слова "мошна", що означає кишеню. Вперше згадується в 1494 році в дарчій грамоті литовського князя Олександра боярину В. Єршовичу. Село несло "ясочну службу", тобто в разі наближення ворога подавало ясу - сигнал про небезпеку. Сигнальна вишка стояла на горі Шпиль поруч з нинішнім санаторієм "Мошногір'я". В XVI ст. князь Вишневецький збудував замок і костел, домігся надання Магдебурзького права. На рубежі XVI-XVII ст. виник православний Мошногірський Вознесенський монастир. Під час Визвольної війни Мошногір'я було сотенним містечком. В кінці XVIII ст. ці землі купив князь Г. Потьомкін. Від нього село успадкувала племінниця А. Браницька, яка взяла шлюб з графом М. Воронцовим. Граф розгорнув в селі бурхливу діяльність. На закладеній ним судноверфі в 1823 році був побудований перший український пароплав "Бджілка". Був закладений величезний парк (зараз - заповідник "Мошногір'я", санаторій) і побудований палац з 58-метровою вежою Святослава (не збереглися). Оригінальна по архітектурі Преображенська церква (1830-40 рр.) також зведена коштом Воронцова за проектом архітектора Г. Торрічеллі. Останньою власницею села була К. Балашова, яка побудувала школу, лікарню і будиночок для лікарів, які збереглися до наших днів; тоді ж почався розвиток промисловості. Під час Другої світової війни село сильно постраждало і занепало, так і не повернувши собі статус міста.