Германівка

Село Германівка розташоване на яристих берегах р. Червоної в 15 км на північний захід від Обухова, поруч з трасою Н-01 "Київ - Кагарлик". Вперше згадується в "Повісті времєнних літ" як давньоруське місто Германич, зруйноване в 1093 році половецьким ханом Боняком. За однією з версій, назва походить від грецького слова "Герма" - придорожній стовп. Знову Германівка згадується вже в 1588 році, коли білоцерківський староста Я. Острозький купив її разом з усією Лукавицею (Обухівщиною) у шляхтича П. Дорогостайського, але через 18 років племінник Дорогостайського відсудив ці землі. На початку XVII ст. містечко належало Белзькому каштелянові А. Фірлею, потім графу К. Тарновському. На початку Визвольної війни Германівка стала сотенним містечком Білоцерківського полку ...

Село Германівка розташоване на яристих берегах р. Червоної в 15 км на північний захід від Обухова, поруч з трасою Н-01 "Київ - Кагарлик". Вперше згадується в "Повісті времєнних літ" як давньоруське місто Германич, зруйноване в 1093 році половецьким ханом Боняком. За однією з версій, назва походить від грецького слова "Герма" - придорожній стовп. Знову Германівка згадується вже в 1588 році, коли білоцерківський староста Я. Острозький купив її разом з усією Лукавицею (Обухівщиною) у шляхтича П. Дорогостайського, але через 18 років племінник Дорогостайського відсудив ці землі. На початку XVII ст. містечко належало Белзькому каштелянові А. Фірлею, потім графу К. Тарновському. На початку Визвольної війни Германівка стала сотенним містечком Білоцерківського полку. В 1659 році тут відбулася Чорна рада, на якій було повалено з гетьманства І. Виговського, а новим гетьманом обрано Ю. Хмельницького, з чого почався період занепаду козацької держави, відомий як "Руїна" (встановлено пам'ятник Виговському). В 1812 році власником Германівки став К. Проскура, а після нього село було поділено на кілька маєтків. В 1866 році Германівка стала волосним центром. З тих часів збереглася дуже цікава будівля двокласного училища (1883 рік, архітектоор В. Ніколаєв). Інші пам'ятки: картинна галерея в колишньому приміщенні магазину (1902 р.), музей Козаччини в колишній мануфактурній крамниці (1904 р.), пам'ятний хрест-оберіг, пам'ятник "Колесо часу" та ін. пам'ятні знаки.

Село Германівка розташоване на яристих берегах р. Червоної в 15 км на північний захід від Обухова, поруч з трасою Н-01 "Київ - Кагарлик". Вперше згадується в "Повісті времєнних літ" як давньоруське місто Германич, зруйноване в 1093 році половецьким ханом Боняком. За однією з версій, назва походить від грецького слова "Герма" - придорожній стовп. Знову Германівка згадується вже в 1588 році, коли білоцерківський староста Я. Острозький купив її разом з усією Лукавицею (Обухівщиною) у шляхтича П. Дорогостайського, але через 18 років племінник Дорогостайського відсудив ці землі. На початку XVII ст. містечко належало Белзькому каштелянові А. Фірлею, потім графу К. Тарновському. На початку Визвольної війни Германівка стала сотенним містечком Білоцерківського полку ...

Село Германівка розташоване на яристих берегах р. Червоної в 15 км на північний захід від Обухова, поруч з трасою Н-01 "Київ - Кагарлик". Вперше згадується в "Повісті времєнних літ" як давньоруське місто Германич, зруйноване в 1093 році половецьким ханом Боняком. За однією з версій, назва походить від грецького слова "Герма" - придорожній стовп. Знову Германівка згадується вже в 1588 році, коли білоцерківський староста Я. Острозький купив її разом з усією Лукавицею (Обухівщиною) у шляхтича П. Дорогостайського, але через 18 років племінник Дорогостайського відсудив ці землі. На початку XVII ст. містечко належало Белзькому каштелянові А. Фірлею, потім графу К. Тарновському. На початку Визвольної війни Германівка стала сотенним містечком Білоцерківського полку. В 1659 році тут відбулася Чорна рада, на якій було повалено з гетьманства І. Виговського, а новим гетьманом обрано Ю. Хмельницького, з чого почався період занепаду козацької держави, відомий як "Руїна" (встановлено пам'ятник Виговському). В 1812 році власником Германівки став К. Проскура, а після нього село було поділено на кілька маєтків. В 1866 році Германівка стала волосним центром. З тих часів збереглася дуже цікава будівля двокласного училища (1883 рік, архітектоор В. Ніколаєв). Інші пам'ятки: картинна галерея в колишньому приміщенні магазину (1902 р.), музей Козаччини в колишній мануфактурній крамниці (1904 р.), пам'ятний хрест-оберіг, пам'ятник "Колесо часу" та ін. пам'ятні знаки.