Геройське

Село Геройське розташоване на березі Дніпровського лиману, біля основи Кінбурнської коси, поблизу солоних озер, які за старих часів запорізькі козаки називали Прогноями. Така ж назва закріпилася за слободою, яка була заснована в 1735 році, коли після утворення Нової Січі тут було створено козацький сторожовий пост для захисту запорізьких солепромислів, що поклав початок Прогнойській паланці на Кінбурнській косі. На сільському кладовищі зберігся кам'яний козацький хрест 1769 року. Основним заняттям жителів було рибальство та добування солі, яка поставлялася звідси на Запоріжжя. За Кючук-Кайнарджійським мирним договором між Росією і Туреччиною (1774 р.) Прогної разом з усією Кінбурнською косою відійшли до Росії, а після ліквідації Січі (1775 р.) Прогнойська паланка припинила своє існу ...

Село Геройське розташоване на березі Дніпровського лиману, біля основи Кінбурнської коси, поблизу солоних озер, які за старих часів запорізькі козаки називали Прогноями. Така ж назва закріпилася за слободою, яка була заснована в 1735 році, коли після утворення Нової Січі тут було створено козацький сторожовий пост для захисту запорізьких солепромислів, що поклав початок Прогнойській паланці на Кінбурнській косі. На сільському кладовищі зберігся кам'яний козацький хрест 1769 року. Основним заняттям жителів було рибальство та добування солі, яка поставлялася звідси на Запоріжжя. За Кючук-Кайнарджійським мирним договором між Росією і Туреччиною (1774 р.) Прогної разом з усією Кінбурнською косою відійшли до Росії, а після ліквідації Січі (1775 р.) Прогнойська паланка припинила своє існування. З початком освоєння південних степів землі Прогноїв отримав князь Безбородько. В XIX ст. Прогної були казенним селом. Зберігся храм Казанської ікони Божої Матері, зведений в 1898 році коштом нащадка козацько-старшинського роду Г. Капусти. В 1963 році на честь героїв війни село перейменували в Геройське. Це крайня точка Кінбурнської коси, куди можна дістатися по асфальту.

Село Геройське розташоване на березі Дніпровського лиману, біля основи Кінбурнської коси, поблизу солоних озер, які за старих часів запорізькі козаки називали Прогноями. Така ж назва закріпилася за слободою, яка була заснована в 1735 році, коли після утворення Нової Січі тут було створено козацький сторожовий пост для захисту запорізьких солепромислів, що поклав початок Прогнойській паланці на Кінбурнській косі. На сільському кладовищі зберігся кам'яний козацький хрест 1769 року. Основним заняттям жителів було рибальство та добування солі, яка поставлялася звідси на Запоріжжя. За Кючук-Кайнарджійським мирним договором між Росією і Туреччиною (1774 р.) Прогної разом з усією Кінбурнською косою відійшли до Росії, а після ліквідації Січі (1775 р.) Прогнойська паланка припинила своє існу ...

Село Геройське розташоване на березі Дніпровського лиману, біля основи Кінбурнської коси, поблизу солоних озер, які за старих часів запорізькі козаки називали Прогноями. Така ж назва закріпилася за слободою, яка була заснована в 1735 році, коли після утворення Нової Січі тут було створено козацький сторожовий пост для захисту запорізьких солепромислів, що поклав початок Прогнойській паланці на Кінбурнській косі. На сільському кладовищі зберігся кам'яний козацький хрест 1769 року. Основним заняттям жителів було рибальство та добування солі, яка поставлялася звідси на Запоріжжя. За Кючук-Кайнарджійським мирним договором між Росією і Туреччиною (1774 р.) Прогної разом з усією Кінбурнською косою відійшли до Росії, а після ліквідації Січі (1775 р.) Прогнойська паланка припинила своє існування. З початком освоєння південних степів землі Прогноїв отримав князь Безбородько. В XIX ст. Прогної були казенним селом. Зберігся храм Казанської ікони Божої Матері, зведений в 1898 році коштом нащадка козацько-старшинського роду Г. Капусти. В 1963 році на честь героїв війни село перейменували в Геройське. Це крайня точка Кінбурнської коси, куди можна дістатися по асфальту.