Архитектурный ансамбль Михайловского монастыря расположен на территории Епископского двора Переяславского детинца. Это укрепление при впадении речки Альты в реку Трубеж было историческим ядром средневекового Переяслава княжеских времен. Михайловский собор XI в., построенный по инициативе переяславского епископа, преподобного Ефрема Печерского, при князе Владимире Мономаха был самым большим храмом города. В нем были похоронены многие перяславские князья (усыпальница не сохранилась).

Собор был разрушен монголо-татарами при штурме Переяслава в 1237 г. Сейчас можно видеть более позднюю Михайловскую церковь, возрожденную на древних фундаментах переяславским полковником Федором Лободой в середине XVII в. как небольшой деревянный храм, а столетие спустя отстроенную в камне в нынешнем вид ...

Архитектурный ансамбль Михайловского монастыря расположен на территории Епископского двора Переяславского детинца. Это укрепление при впадении речки Альты в реку Трубеж было историческим ядром средневекового Переяслава княжеских времен. Михайловский собор XI в., построенный по инициативе переяславского епископа, преподобного Ефрема Печерского, при князе Владимире Мономаха был самым большим храмом города. В нем были похоронены многие перяславские князья (усыпальница не сохранилась).

Собор был разрушен монголо-татарами при штурме Переяслава в 1237 г. Сейчас можно видеть более позднюю Михайловскую церковь, возрожденную на древних фундаментах переяславским полковником Федором Лободой в середине XVII в. как небольшой деревянный храм, а столетие спустя отстроенную в камне в нынешнем виде. Тогда же была возведена оборонная башня-колокольня с въездными воротами. В результате секуляризации 1876 г. храм стал приходским, получил статус городского собора. При советской власти Михайловскую церковь закрыли, купол сорвали. До последнего времени в ней размещался Музей народного костюма Надднепрянщины. В интерьере сохранились росписи XVIII-XIX вв. Только в 2010 г. монастырский комплекс вернули православной церкви, в нем вновь открылся мужской монастырь Архистратига Михаила (УПЦ МП). Вместо аутентичного купола, зафиксированного на рисунке Тараса Шевченко, религиозная община возвела над церковью купол-макет храма XII в.

Монастырь делит территорию с Музеем архитектуры древнерусского Переяслава, который был открыт в 1982 г. по инициативе основателя Национального историко-этнографического заповедника "Переяслав" Михаила Сикорского. Контур разрушенного монголами храма выложен камнем по периметру церкви, а оригинальная кладка и части мозаик доступны для осмотра в крытом павильоне на подворье Михайловского монастыря. Там же представлен макет древнерусского собора. Остатки других сооружений детинца скрытые под землей. На территории установлен памятный знак в честь древнерусского летописца Сильвестра, одного из авторов "Повести временных лет", и несколько других скульптур.

Архітектурний ансамбль Михайлівського монастиря розташований на території Єпископського двору Переяславського дитинця. Це укріплення при впадінні річки Альти в річку Трубіж було історичним ядром середньовічного Переяслава княжих часів. Михайлівський собор XI ст., споруджений за ініціативою переяславського єпископа, преподобного Єфрема Печерського, за князя Володимира Мономаха був найбільшим храмом міста. У ньому було поховано багато перяславських князів (усипальниця не збереглася).

Собор був зруйнований монголо-татарами під час штурму Переяслава у 1237 р. Зараз можна бачити більш пізню Михайлівську церкву, відроджену на древніх фундаментах переяславським полковником Федором Лободою в середині XVII ст. як невеликий дерев'яний храм, а через сторіччя відбудовану в камені в нинішн ...

Архітектурний ансамбль Михайлівського монастиря розташований на території Єпископського двору Переяславського дитинця. Це укріплення при впадінні річки Альти в річку Трубіж було історичним ядром середньовічного Переяслава княжих часів. Михайлівський собор XI ст., споруджений за ініціативою переяславського єпископа, преподобного Єфрема Печерського, за князя Володимира Мономаха був найбільшим храмом міста. У ньому було поховано багато перяславських князів (усипальниця не збереглася).

Собор був зруйнований монголо-татарами під час штурму Переяслава у 1237 р. Зараз можна бачити більш пізню Михайлівську церкву, відроджену на древніх фундаментах переяславським полковником Федором Лободою в середині XVII ст. як невеликий дерев'яний храм, а через сторіччя відбудовану в камені в нинішньому вигляді. Тоді ж було зведено оборонну вежу-дзвіницю з в'їзною брамою. В результаті секуляризації 1876 р. храм став парафіяльним, отримав статус міського собору. За радянської влади Михайлівську церкву закрили, купол зірвали. До останнього часу в ній розміщувався Музей народного костюма Наддніпрянщини. В інтер'єрі збереглися розписи XVIII-XIX ст. Лише в 2010 р. монастирський комплекс повернули православній церкви, в ньому знову відкрився чоловічий монастир Архистратига Михаїла (УПЦ МП). Замість автентичного куполу, зафіксованого на малюнку Тараса Шевченка, релігійна громада звела над церквою купол-макет храму ХІІ ст.

Монастир ділить територію з Музеєм архітектури давньоруського Переяслава, який був відкритий у 1982 р. за ініціативи засновника Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав" Михайла Сікорського. Контур зруйнованого монголами храму викладений каменем по периметру церкви, а оригінальна кладка і частини мозаїк доступні для огляду в критому павільйоні на подвір'ї Михайлівського монастиря. Там же представлено макет давньоруського собору. Залишки інших споруд дитинця приховані під землею. На території встановлено пам'ятний знак на честь давньоруського літописця Сильвестра, одного з авторів "Повісті временних літ", і кілька інших скульптур.