Белоречица

Село Белоречица расположено в 35 км к северо-западу от Прилук. Впервые упоминается в 1629 г. В 1717 г. Белоречицу купил граф Вейсбах. Следующим владельцем был офицер Измайловского полка А. Гампф, затем полковник И. Корбе, дом которого посетил Т. Шевченко. С 1873 г. Белоречица находилась в собственности Е. Волконской-Рахмановой - дочери декабриста О. Волконского. В селе жил и творил Александр Юлиевич Ягно - архитектор, художник и мастер художественной керамики. Это с его руки в имении Рахмановых были построены все жилые и хозяйственные постройки. В комплекс входили дворец (1886 г.), флигель для гостей (1878 г.), пекарня и церковь (1850 г.). До нашего времени сохранился только здание флигель для приезжих, в котором сейчас находится Свято-Николаевская церковь.

Село Білорічиця розташоване в 35 км на північний захід від Прилук. Вперше згадується в 1629 році. В 1717 році Білорічицю купив граф Вейсбах. Наступним власником був офіцер Ізмайлівського полку О. Гампф, потім полковник І. Корбі, будинок якого відвідував Т. Шевченко. З 1873 року Білорічиця перебувала у власності Є. Волконської-Рахмановой - доньки декабриста О. Волконського. В селі жив і творив Олександр Юлійович Ягно - архітектор, художник і майстер художньої кераміки. Це з його руки в маєтку Рахманових були побудовані всі житлові та господарські будівлі. В комплекс входили палац (1886 р.), гостьовий флігель (1878 р.), пекарня та церква (1850 р.). До нашого часу збереглася лише будівля флігелю для приїжджих, в якій зараз знаходиться Свято-Миколаївська церква.