Городище

Городище на р. Ольшанка расположен между Корсунем-Шевченковским и Смелой, в 60 км к западу от Черкасс. На месте нынешнего центра города имеются остатки древнерусского городища, которое и дало название нынешнему городу. Впервые в документах Городище упоминается в ХVI в., когда эти земли принадлежали шляхтичам Конецпольским. В 1649 г. Городище стало сотенным городком Черкасского полка. Позже принадлежало князьям Любомирским, Г. Потемкину, графам Браницким, М. Воронцову, Е. Шуваловой. В 1844 г. князь М. Воронцов построил Михайловскую церковь в стиде неоготики. В 1848 г. братья Яхненко и Ф. Симиренко построили сахарный завод. В Городище бывали Т. Шевченко, Н. Костомаров и М. Драгоманов, здесь жил украинский этнограф П. Чубинский.

Місто Городище на річці Вільшанка розташоване між Корсунем-Шевченківським і Смілою, в 60 км на захід від Черкас. На місці нинішнього центру міста є залишки давньоруського городища, яке і дало назву нинішньому місту. Вперше в документах Городище згадується в ХVI ст., коли ці землі належали шляхтичам Конєцпольським. В 1649 році Городище стало сотенним містечком Черкаського полку. Пізніше належало князям Любомирським, Г. Потьомкіну, графам Браницьким, М. Воронцову, Є. Шуваловій. В 1844 році князь М. Воронцов побудував Михайлівську церкву в стилі неоготики. В 1848 році брати Яхненки та Ф. Симиренко побудували цукровий завод. В Городищі бували Т. Шевченко, М. Костомаров і М. Драгоманов, тут жив український етнограф П. Чубинський.