Ратно

Ратно - поселок на северо-западе Волыни, вблизи границы Белоруссии, в озерном краю Украины. Известен с XIII в. как собственность князя Любарта, Магдебургское право получил в 1440 г. Название связывают со словом "рать" (войско). Город лежал на важном пути из Брест в Киев, и главным источником городских доходов была "мостовая пошлина" за переезд через р. Припять. В XVII в. городком Ратно владели Сенявские, а в XVIII в. - князья Любомирские. С тех времен сохранилась православная церковь Рождества Богородицы (1793 г.) и костел Честного Креста, построенный в 1784 г. луцким каноником Н. Фалишевским на месте деревянного костела XVI в. Фрагменты старой городской застройки с рынком можно увидеть в западной от трассы части поселка.

Ратне - селище на північному заході Волині, поблизу кордону Білорусі, в озерному краї України. Відоме з XIII ст. як власність князя Любарта, Магдебурзьке право отримало в 1440 році. Назву пов'язують зі словом "рать" (військо). Місто лежало на важливому шляху з Бресту до Києва, і головним джерелом міських доходів була "мостове мито" за переїзд через річку Прип'ять. В XVII ст. містечком Ратне володіли Сенявські, а в XVIII ст. - князі Любомирські. З тих часів збереглася православна церква Різдва Богородиці (1793 р.) та костел Чесного Хреста, побудований в 1784 році луцьким каноніком М. Фалішевським на місці дерев'яного костелу XVI ст. Фрагменти старої міської забудови з ринком можна побачити в західній від траси частини селища.