Пам'ятки Харківської області

Сільський комунальний заклад "Верхньобишкинський краєзнавчий музей" на Харківщині засновано у 1968 році. Експозиція музею розповідає про природу краю та історію села Верхній Бишкин від найдавніших часів до сучасності. Музей має цікаву етнографічну колекцію. Регулярно проводяться тематичні виставки до пам'ятних дат.

Експозиція Ізюмського краєзнавчого музею імені М.В. Сібільова розміщена в старовинному житловому будинку 1818 року побудови. Нині в музеї налічується понад 11 тисяч одиниць зберігання основного фонду. В експозиції представлені археологічні знахідки різних епох і культур, стародавні знаряддя праці, половецькі кам'яні статуї та ін.На особливу увагу заслуговують: прекрасна нумізматична колекція, в якій представлені рідкісні монети, напрестольне Євангеліє в срібному з позолотою окладі - подарунок Петра I Ізюмському Преображенському собору (видання поч. XVIII ст.), особисті речі сім'ї декабриста А. Розена, твори живопису: етюди С. Васильківського, картини М. Федорова, В. Забашти, Ф. Коган.

Красноградський краєзнавчий музей ім. П. Мартиновича розташований в історичній будівлі в центрі Краснограда. Носить ім'я засновника – українського живописця, фольклориста, етнографа Порфирія Мартиновича. Фонди музею налічують 24 тисячі експонатів. Зокрема, експозиція розповідає про будівництво Української укріпленої лінії та Білевської фортеці, з якої розпочалася історія Краснограда. В розділі, присвяченому історії газової промисловості України, представлено макет бурової вежі, документи та фотографії буровиків, зразки гірських порід.

Куп'янський міський краєзнавчий музей розміщений у будинку, який входив до комплексу споруд зруйнованого за радянських часів Покровського собору (ХІХ ст.). Музей відкрито в 1972 році. Його фонди налічують понад 1 тисячі предметів. Тут зберігаються історичні документи та рідкісні фотографії, виставлені археологічні, етнографічні, нумізматичні колекції, що повністю відображають історію Куп'янщини.

Літературно-меморіальний музей Григорія Саввича Сковороди розташований у колишній садибі поміщиків Ковалевських, де великий український філософ помер у 1794 році (за іншими даними – у будівлі колишньої церковно-парафіяльної школи). В будинку є меморіальна кімната - "спокійна келія", де Сковорода любив працювати і в якій завершив життя. У затишному, добре розпланованому парку, що підтримується в ідеальному стані, збереглися пам'ятні місця, пов'язані з великим мислителем. Це кістяк величезного 700-річного дуба на березі ставка з пам'ятним знаком (1972 р., скульптори Л. Жуковська, Д. Сова), під покровом якого писав філософ, колодязь і величезна дерев'яна поміщицька комора, на широкій галявині перед якою проводяться заходи, що організовуються музеєм. Неподалік садибного будинку у сквері знаходиться могила Григорія Сковороди. На стилізованому під придорожній камінь надгробку (1972 р., скульптори Д. Сова, Л. Жуковська) висічено лаконічну та напрочуд ємну, гідну видатного філософа авторську епітафію: "Світ ловив мене, але не спіймав". Біля входу в сквер встановлено скромний пам'ятник Григорію Сковороді (1972 р., скульптор І. Кавалерідзе, архітектор В. Гнєзділов).

Музей археології Харківського національного університету імені Василя Каразіна веде свою історію з 1807 року, коли при університеті було створено кабінет старожитностей. Того ж року до нього надійшли артефакти та з розкопок Ольвії. Вони лягли в основу експозиції Музею витончених мистецтв та старожитностей, створеного при університеті у 1837 році. На початку XX століття Археологічний музей став самостійною науковою установою. Сучасна експозиція розміщена у Виставковій залі в Головному корпусі університету. Тут представлені одні з найбільших в Україні колекцій предметів бронзового віку, скіфської доби, античного часу, черняхівської та салтівської культур.

Пархомівський художній музей ім. П. Луньова – унікальна картинна галерея, прозвана "сільським Ермітажем". Галерея створена 1955 р. сільським учителем Панасом Луньовим як відділення шкільного музею. Основу експозиції склали картини, придбані Луньовим на повоєнній харківській барахолці, а також подаровані харківськими художниками. Згодом колекцію поповнили полотна, передані сільській галереї багатьма музеями СРСР. На вимогу Луньова унікальну експозицію розмістили у колишньому палаці графа Підгорічані, в якому до того розташовувалася контора цукрозаводу. Сьогодні колекція Пархомівського музею налічує близько 6 тисяч експонатів: картини Рембрандта, Гогена, Ван Дейка, Бенуа, Мане, Брюллова, Шишкіна, Айвазовського, Левітана, Рєпіна, Васнєцова, Реріха, Малевича, малюнки Шевченка, плакати Маяковського та ін. Чотири роботи Пабло Пікассо, подаровані музею І. Еренбургом, у тому числі знаменитий малюнок "Голуб світу", що став символом антивоєнного руху.

Краєзнавчий музей смт Слобожанське на Харківщині знайомить з природою та історією Слобожанського краю. Музей відкрився у 1989 році в колишньому будинку керуючого Циглерівських бурякоцукрового і механічного заводів. Сьогодні фонди музею налічують понад 3000 експонатів. Основна експозиція розповідає про історичне минуле селища Слобожанського та Красноградського району, зокрема про події Другої світової війни. В залі етнографії можна познайомитися з традиційним слобожанським побутом. Також музей презентує колекцію картин місцевого художника Олексія Тикви.

Харківський історичний музей носить ім'я українського фольклориста, етнографа і літературознавця та громадського діяча Миколи Сумцова. Саме за його ініціативи у Харкові в 1920 році був створений Музей Слобідської України ім. Григорія Сковороди, з якого почалася історія нинішнього музею. За радянських часів він розташовувався в приміщеннях Свято-Покровського монастиря, але у 2003 році остаточно переїхав у будівлю колишнього ломбарду, побудовану в 1908-1912 роках за проєктом архітектора Бориса Корнієнка. Під час реконструкції 2021 року до нього добудували скляний павільйон.

Зараз фондова колекція Харківського історичного музею ім. Сумцова нараховує більше 330 тисяч предметів. У чотирьох відділах зібрано археологічні знахідки з розкопок поселень бронзової доби, комплект речей давньоруського періоду з Донецького городища ХІ-ХІІ століть, нумізматичні колекції, етнографічні збори, колекції зброї, прапорів тощо. Зокрема, представлено єдиний в Україні гетьманський прапор XVII століття, що належав Іванові Мазепі та ще двом українським гетьманам. Ще одним із ключових експонатів є діорама "Харківська фортеця", що демонструє вигляд міста у ХVII столітті.

На відкритому майданчику представлена військова техніка, зокрема британський важкий танк Mark V часів Першої світової війни та радянський Т-34-85 часів Другої світової війни. На честь закладу отримала назву розташована поблизу станція метро "Історичний музей".

Харківський художній музей представляє одне з найстаріших і найцінніших за складом мистецьких зібрань в Україні. Він розташовується у двох старовинних будинках у стилі класицизму з елементами бароко і модерну, збудованих у 1912 році відомим харківським архітектором Олексієм Бекетовим для купця і промисловця Івана Ігнатищева.

Початок колекції музею поклав у 1805 році засновник Харківського університету Василь Каразін, який придбав для університету 2477 графічних творів Альбрехта Дюрера, Антона ван Дейка, Франсуа Буше та інших західноєвропейських майстрів. Відділ українського і російського мистецтва XVI-XX століть засновано на колекції Харківського художньо-промислового музею та націоналізованих приватних колекціях.

Зараз фонди Харківського художнього музею налічують понад 20 тисяч експонатів. Експонуються роботи Івана Айвазовського, Івана Шишкіна, Миколи Ге, Василя Сурикова, Миколи Пимоненка, Федора Кричевського, Олександра Мурашка, Юрія Нарбута, Тетяни Яблонської тощо. Окремий зал присвячено творчості Іллі Рєпіна. Зокрема, представлено один із варіантів картини Іллі Рєпіна "Запорожці пишуть листа турецькому султану".

Меморіальний будинок-музей Іллі Рєпіна розташований у маленькому одноповерховому будинку часів військових поселень (початок XIX століття) на колишній вулиці Нікітинській, де знаменитий художник жив і працював у 1876-77 рр. . Відтворено початкову - досить просту обстановку. Основну експозицію присвячено чугуївському періоду в житті та творчості Рєпіна, а також тісним зв'язкам художника з Україною, які не переривалися протягом усього його життя. Тут зібрані особисті речі Рєпіна – синій оксамитовий берет, білий жилет, пристосування для швидкого зняття взуття та ін. Також представлені унікальні роботи місцевих живописців та іконописців ХІХ століття – чугуївських вчителів Рєпіна. Експонуються чотири ікони, та деякі інші роботи Рєпіна: портрет Верьовкіної, малюнки, офорти. Фонди музею включають також роботи відомих художників рєпінського оточення: В. Сєрова, В. Маяковського, П. Верещагіна, М. Пимоненка, І. Пєлєвіна.