Пам'ятки Запорізької області

Комунальна установа "Балківський історико-краєзнавчий музей" Малобілозерської сільської ради Запорізької області працює в селі Балки з 1970 року. Музейний фонд налічує понад 10 тисяч експонатів. В археологічній експозиції представлена частина скарбів скарби кургану "Гайманова могила", зокрема амфори та мідний казан. Етнографічна експозиція "Українська світлиця" відтворює фрагмент інтер'єру сільської хати з пічкою, предметами побуту, вишитим одягом, рушниками, самоваром. Зал бойової слави розповідає про події Української революції та Другої світової війни.

Бердянський краєзнавчий музей імені В. Кравченка заснований у 1929 році. Розташовується на першому поверсі триповерхового житлового будинку середини XX століття. Представлені предмети скіфського періоду IV ст. до н. е. Реконструйовано інтер'єр української селянської хати ХІХ ст. Окремі експозиції розповідають про греків та болгар Причорномор'я. В сквері перед музеєм виставлено колекцію половецьких кам'яних баб, а також старовинну гармату, підняту в середині ХІХ ст. із затопленого в роки Кримської війни корабля "Боєць".

Бердянський художній музей засновано в 1930 році з ініціативи живописця та графіка, доктора мистецтвознавства та професора, колекціонера Ісаака Бродського. В основу експозиції лягла його особиста колекція живопису, в тому числі полотна Іллі Рєпіна, Костянтина Коровіна, Михайла Врубеля, Миколи Реріха, Ісаака Левітана, Костянтина Маковського, Валентина Сєрова, Олександра Бенуа, Марка Шагала та інших, а також роботи самого Бродського. В даний час музейний фонд складається з 4,5 тисяч творів живопису, скульптури, графіки та прикладного мистецтва. Зокрема, в музеї представлена ​​картина Івана Айвазовського "Буря на морі" (1896 р.).

Вільнянський краєзнавчий музей відкрився в 1971 р. У фондах музею зберігається понад 2 тис. предметів. До уваги відвідувачів 7 залів. У залі "Заселення" показано історію краю з найдавніших часів до ХІХ ст. У залі "Початок XX ст." експонуються предмети побуту, знаряддя праці, документи цього періоду. Інші зали розповідають про революційні події, історію заводу ім. Т. Шевченка, події Другої світової війни. Тимчасові виставки експонують твори місцевих художників, майстрів та любителів декоративно-ужиткового мистецтва.

Гуляйпільський краєзнавчий музей розташований в історичній будівлі колишнього банку взаємного кредиту у центрі міста Гуляйполе. Експозиція музею складається з 9 розділів із фондом 17 тисяч експонатів, які розповідають про найдавнішу історію цих земель, епоху запорізького козацтва, побут селянського та міщанського житла, ремесла Гуляйпільського краю тощо. Найцікавіша частина експозиції розповідає про життя та діяльність уславленого анархіста, ватажка Революційної повстанської армії Нестора Махна. Зокрема, представлено легендарну тачанку - винайдену махновцями рухливу вогневу точку на кінній тязі. На подвір'ї встановлено пам'ятник тачанці.

Запорізький обласний краєзнавчий музей розташований у колишній будівлі Земської управи (1912 р.) - одному з небагатьох будинків дореволюційного Олександрівська, що збереглися. Заснований археологом та фольклористом Я. Новицьким. Понад 100 тисяч експонатів висвітлюють історію міста з найдавніших часів до Другої світової війни. Найцікавіші колекції: палеонтологічні залишки тварин неогенового та антропогенового періодів; археологічні знахідки із Запорізького кургану; сарматські прикраси; колекції комах; опудала рідкісних птахів; зброя та предмети побуту запорізьких козаків. Один із відділів присвячений уродженцю запорізького краю отаману Нестору Махну, який прославився у революційні роки як лідер анархістського народного руху у південних областях України.

Комунальна установа "Запорізький обласний художній музей" в підпорядкуванні Запорізької обласної ради репрезентує образотворче мистецтво XIX-ХХ століть. Музей засновано 1971 року. Колекція, зібрана руками колективу мистецтвознавців, налічує понад 16 тисяч експонатів. Зокрема, експонуються полотна Івана Айвазовського, Олексія Боголюбова, Володимира Маковського, Миколи Пимоненка, Олександра Мурашка, Олександра Бенуа, Тетяни Яблонської, Миколи Глущенка. Сучасне мистецтво представлене роботами Олександра Ройтбурда, Івана Марчука, Анатолія Криволапа. Музей має колекцію робіт народної художниці Марії Примаченко, а також унікальну збірку творів українського народного декоративно-ужиткового мистецтва, зокрема колекцію петриківського розпису майстрині Марфи Тимченко.

Історико-культурний комплекс "Запорозька Січ" на острові Хортиця у Запоріжжі відтворює узагальнений образ всіх восьми січей, які існували у XVІ-XVIII століттях за порогами Дніпра. Січ – це обнесене частоколом (засікою) укріплене військове містечко, що слугувало військово-політичним центром запорозького козацтва – столицею Вольностей Війська Запорозького Низового, тобто вільних козацьких земель.

Острів Хортиця в ті часи був стратегічним пунктом на шляху набігів татар на українські землі. Водночас політичний вплив Речі Посполитої та Московського князівства, що контролювали інші українські землі, на ці території практично не розповсюджувався. З Хортицею була пов’язана діяльність першого організатора Війська Запорозького Остапа Дашкевича та засновника першої січі Дмитра (Байди) Вишневецького, який у 1553 році збудував козацький замок на острові Мала Хортиця (зараз – острів Байда). Всі наступні січі розташовувалися нижче по Дніпру, але формувалися за спільними принципами.

Зменшена копія козацької фортеці обнесена ровом, валом та зробленим з колод частоколом з кількома оборонними вежами. Внутрішній простір складається з двох частин – Малого коша (торгове та ремісниче передмістя) та Великого коша (козацький гарнізон). Головною спорудою січі є діюча Церква Покрови Пресвятої Богородиці на центральному майдані. Навколо розташовані козацькі курені, кузня, гончарня, корчма та грецька хата, у якій приймали послів. Експозиції в приміщеннях розповідають про функціонування січових органів управління (Будинок кошового отамана, Військова канцелярія), роботу Пушкарні (арсеналу), традиційні промисли козаків. Виставка "Козак Мамай і люлька" присвячена образу легендарного запорозького воїна-характерника. В "Запорозькій Січі" базується театр козацького бою "Січові козаки", що регулярно проводить демонстрації козацьких бойових мистецтв та майстеркласи із володіння козацькою зброєю.

Меморіально-туристичний комплекс "Скіфський стан" розташований на найвищій точці острова Хортиця (59 м над рівнем Дніпра), яку вінчає найбільший з хортицьких курганів "Зорова могила", що збереглися. На кургані встановлено копію скульптури скіфського воїна. На поч. ХХ ст. на острові Хортиця налічувалося 129 курганів. З 28 могильників, що входили колись у курганну групу "Зорова могила", збереглося лише 3. У 2005 р. археологи реконструювали ще 8 курганів, серед яких один досліджено та відновлено, два відновлено на місці зруйнованих, а решта - кургани-макети та святилище Арея. У музеї просто неба зібрано безліч кам'яних артефактів: жорна (символ достатку і плодючості), каток або гарман (пристосування для обмолоту зерна), ступи (для товчення зерна), статуї, антропоморфні стели та ін.

Мелітопольський міський краєзнавчий музей розташований у старовинному триповерховому будинку купця 2-ї гільдії Чернікова на колишній вулиці Воронцовській. Нині фонди музею налічують 48 тисяч предметів. Представлено унікальну колекцію скіфського золота (IV ст. до н. е.) з розкопок Мелітопольського кургану. Гордістю нумізматичної колекції є скарб срібних монет 1895-1925 років. випуску. З експонатів художньої галереї велику цінність становлять графічні та живописні роботи художника світового значення Олександра Тишлера.

Меморіальний будинок-музей П. Шмідта в Бердянську присвячений знаменитому революціонеру лейтенанту Шмідту, який підняв у 1905 році повстання на крейсері "Очаків", а також його батькові П. Шмідту, який у 1876-86 роках служив начальником міста та порту Бердянська, значно посприявши їхньому благоустрою. Музей розташований у будинку градоначальника навпроти парку, закладеного П. Шмідтом. Експозиція на першому поверсі розповідає про Севастопольське повстання 1905 року, одним із організаторів якого був лейтенант Шмідт. На другому поверсі частково відтворено інтер'єри житла заможних містян початку ХХ ст.

Музейний комплекс Національного заповідника "Хортиця" розташований у північній частині острова Хортиця, навпроти греблі Дніпрогесу. Музей історії запорозького козацтва відкрили в Запоріжжі у 1983 році. Експозиція висвітлює історію козацького краю з найдавніших часів до сучасності. З 2016 року музей перебуває на реконструкції. Після відкриття матиме сучасну експозицію, в якій будуть представлені діорами "Бій Святослава з печенігами" та "Рада на Січі". Будівля музею із внутрішнім двориком є частиною комплексу оглядових майданчиків, з яких відкривається чудова панорама Дніпра, скелястих порогів та гідроелектростанції. Музейна площа використовується як основний майданчик для офіційних заходів. Поруч з музеєм розташований 14-метровий Курган єдності України, на верхівці якого у 2021 році встановлено металеву скульптуру "Коло Єдності" заввишки 7 метрів. Від музею вздовж узбережжя облаштована "Тарасова стежка", присвячена перебуванню молодого Тараса Шевченка на Хортиці влітку 1843 року. Вона супроводжується уривками з творів Кобзаря, де згадується Хортиця, пороги Дніпра, Великий Луг Запорозький та запорозьке козацтво.

Приватний музей історії зброї у Запоріжжі розташований у центрі міста. В основу експозиції лягла особиста колекція підприємця В. Шлайфера. В музеї представлені такі види історичної зброї різних часів та народів: автомати, гвинтівки, рушниці, пістолети та пістолі, мечі, шаблі, шпаги, сокири, кольчуги та багато іншого. Усього понад 4,5 тисячі одиниць. Музеєм проводиться експертиза, оцінка та реставрація антикварної зброї. Експозиція знаходиться в приміщенні магазину зброї "Діана".

Музей історії міста – наймолодший із музеїв Бердянська. Відкрився в 2005 році до Дня міста. Експозиція, сформована на основі частини колекції краєзнавчого музею, висвітлює історію Бердянська з часів заснування на початку ХІХ ст. до наших днів. Зокрема, представлені колекції самоварів та прасок ХІХ-ХХ ст. Конференц-зал музею увічнює пам'ять одного із засновників Бердянська – найсвітлішого князя, генерал-губернатора Новоросії та намісника Бессарабії М. Воронцова. Представлено галерею портретів родини Воронцових.