Святогірський державний історико-архітектурний заповідник об'єднує комплекс споруд Святогірської Свято-Успенської Лаври ХVII-XIX століть – однієї з трьох найважливіших православних святинь України. За однією з версій, її заснували у крейдяних печерах Святогір'я на високому березі Сіверського Дінця візантійські монахи ще до хрещення Русі.

Перша письмова згадка про місцевість "Святі гори" відноситься до 1526 року, а офіційно монастир заснований в 1624 році, коли цар Михайло Федорович подарував братії землі Святогір'я і призначив державну платню. Спочатку ченці селилися в печерах на крейдяних відрогах. Вся гора пронизана лабіринтом ходів та келій, які сьогодні відкриті для відвідування. Високу гору вінчає Миколаївська церква XVII століття з крейдяним вівта ...

Святогірський державний історико-архітектурний заповідник об'єднує комплекс споруд Святогірської Свято-Успенської Лаври ХVII-XIX століть – однієї з трьох найважливіших православних святинь України. За однією з версій, її заснували у крейдяних печерах Святогір'я на високому березі Сіверського Дінця візантійські монахи ще до хрещення Русі.

Перша письмова згадка про місцевість "Святі гори" відноситься до 1526 року, а офіційно монастир заснований в 1624 році, коли цар Михайло Федорович подарував братії землі Святогір'я і призначив державну платню. Спочатку ченці селилися в печерах на крейдяних відрогах. Вся гора пронизана лабіринтом ходів та келій, які сьогодні відкриті для відвідування. Високу гору вінчає Миколаївська церква XVII століття з крейдяним вівтарем, що вирізаний прямо зі скелі. Біля підніжжя знаходиться Успенський собор (1859-1861 рр., архітектор Олексій Горностаєв), готель (1877 р.), будинок настоятеля (1900 р.), трапезна з Покровською церквою (1847-1851 рр., архітектор Андрій Тон), вежі монастирських стін. У печерах – підземні церкви Антонія та Феодосія (XVII ст.), Різдва Іоанна Предтечі (XIX ст.), печерна каплиця, дві усипальниці, келії. Лавру відвідували Григорій Сковорода, Антон Чехов, Ілля Рєпін. Двічі монастир закривали, за радянських часів тут розташовувався будинок відпочинку. З 1992 по 2003 рік тривало повернення комплексу УПЦ КП, у 2004 році йому надано статус лаври.

Святогірський державний історико-архітектурний заповідник створено 1980 року. У Гостинному дворі розташований історичний музей заповідника. В п'яти експозиційних залах представлені предмети матеріальної та духовної культури племен і народів, що населяли Святогір'я з часів кам'яного віку, макети архітектурного ансамблю Святогірського монастиря в різні періоди його історії, археологічні знахідки та документи з історії обителі з XVII століття, меморіальні експозиції. Тематична екскурсія "Пам'ятники та пам'ятні місця  Святогірської лаври" також включає відвідування Верхньої лаври з Миколаївською церквою, Всехсвятського скиту, пам'ятника Артему (Федору Сергєєву), створеного в 1927 році скульптором Іваном Кавалерідзе.

Вхід на територію лаври вільний, проте відвідувачів просять дотримуватися суворого дрескоду – при вході жінки можуть отримати хустку та спідницю.

Святогірський державний історико-архітектурний заповідник об'єднує комплекс споруд Святогірської Свято-Успенської Лаври ХVII-XIX століть – однієї з трьох найважливіших православних святинь України. За однією з версій, її заснували у крейдяних печерах Святогір'я на високому березі Сіверського Дінця візантійські монахи ще до хрещення Русі.

Перша письмова згадка про місцевість "Святі гори" відноситься до 1526 року, а офіційно монастир заснований в 1624 році, коли цар Михайло Федорович подарував братії землі Святогір'я і призначив державну платню. Спочатку ченці селилися в печерах на крейдяних відрогах. Вся гора пронизана лабіринтом ходів та келій, які сьогодні відкриті для відвідування. Високу гору вінчає Миколаївська церква XVII століття з крейдяним вівта ...

Святогірський державний історико-архітектурний заповідник об'єднує комплекс споруд Святогірської Свято-Успенської Лаври ХVII-XIX століть – однієї з трьох найважливіших православних святинь України. За однією з версій, її заснували у крейдяних печерах Святогір'я на високому березі Сіверського Дінця візантійські монахи ще до хрещення Русі.

Перша письмова згадка про місцевість "Святі гори" відноситься до 1526 року, а офіційно монастир заснований в 1624 році, коли цар Михайло Федорович подарував братії землі Святогір'я і призначив державну платню. Спочатку ченці селилися в печерах на крейдяних відрогах. Вся гора пронизана лабіринтом ходів та келій, які сьогодні відкриті для відвідування. Високу гору вінчає Миколаївська церква XVII століття з крейдяним вівтарем, що вирізаний прямо зі скелі. Біля підніжжя знаходиться Успенський собор (1859-1861 рр., архітектор Олексій Горностаєв), готель (1877 р.), будинок настоятеля (1900 р.), трапезна з Покровською церквою (1847-1851 рр., архітектор Андрій Тон), вежі монастирських стін. У печерах – підземні церкви Антонія та Феодосія (XVII ст.), Різдва Іоанна Предтечі (XIX ст.), печерна каплиця, дві усипальниці, келії. Лавру відвідували Григорій Сковорода, Антон Чехов, Ілля Рєпін. Двічі монастир закривали, за радянських часів тут розташовувався будинок відпочинку. З 1992 по 2003 рік тривало повернення комплексу УПЦ КП, у 2004 році йому надано статус лаври.

Святогірський державний історико-архітектурний заповідник створено 1980 року. У Гостинному дворі розташований історичний музей заповідника. В п'яти експозиційних залах представлені предмети матеріальної та духовної культури племен і народів, що населяли Святогір'я з часів кам'яного віку, макети архітектурного ансамблю Святогірського монастиря в різні періоди його історії, археологічні знахідки та документи з історії обителі з XVII століття, меморіальні експозиції. Тематична екскурсія "Пам'ятники та пам'ятні місця  Святогірської лаври" також включає відвідування Верхньої лаври з Миколаївською церквою, Всехсвятського скиту, пам'ятника Артему (Федору Сергєєву), створеного в 1927 році скульптором Іваном Кавалерідзе.

Вхід на територію лаври вільний, проте відвідувачів просять дотримуватися суворого дрескоду – при вході жінки можуть отримати хустку та спідницю.