Великий райцентр на правому березі річки Бистриця-Надвірнянська, між горами Городище та Потоки, в 30 км від Івано-Франківська в бік Яремчі. Припускають, що місто виникло в XVI ст. як як поселення-супутник Пніва, де був замок великих землевласників Куропатвів ( "на дворі" Пніва). Однак в центрі нинішнього міста є руїни більш давнього замку XV ст., ймовірно спорудженого на місці давньоруської фортеці. Вперше Надвірна згадується 1589 році, на той час вона вже мала статус міста. В XVII-XVIII ст., завдяки вигідному розташуванню, тут активно розвивалася торгівля та ремесла, місто отримало Магдебурзьке право. В 1601 році була побудована ратуша. До 1918 року місто перебувало під владою Австро-Угорщини, що посприяло розвитку нафтопромислу (встановлено ефектний 16-метровий пам'ятник ...
Великий райцентр на правому березі річки Бистриця-Надвірнянська, між горами Городище та Потоки, в 30 км від Івано-Франківська в бік Яремчі. Припускають, що місто виникло в XVI ст. як як поселення-супутник Пніва, де був замок великих землевласників Куропатвів ( "на дворі" Пніва). Однак в центрі нинішнього міста є руїни більш давнього замку XV ст., ймовірно спорудженого на місці давньоруської фортеці. Вперше Надвірна згадується 1589 році, на той час вона вже мала статус міста. В XVII-XVIII ст., завдяки вигідному розташуванню, тут активно розвивалася торгівля та ремесла, місто отримало Магдебурзьке право. В 1601 році була побудована ратуша. До 1918 року місто перебувало під владою Австро-Угорщини, що посприяло розвитку нафтопромислу (встановлено ефектний 16-метровий пам'ятник). В 1919 році місто окупували поляки, проти яких діяли загони ОУН. В 1939 році була встановлена радянська влада, що призвело до чергових репресій. В радянські часи розвивалася промисловість. Зараз це транзитний пункт на туристичному шляху в Карпати.
Великий райцентр на правому березі річки Бистриця-Надвірнянська, між горами Городище та Потоки, в 30 км від Івано-Франківська в бік Яремчі. Припускають, що місто виникло в XVI ст. як як поселення-супутник Пніва, де був замок великих землевласників Куропатвів ( "на дворі" Пніва). Однак в центрі нинішнього міста є руїни більш давнього замку XV ст., ймовірно спорудженого на місці давньоруської фортеці. Вперше Надвірна згадується 1589 році, на той час вона вже мала статус міста. В XVII-XVIII ст., завдяки вигідному розташуванню, тут активно розвивалася торгівля та ремесла, місто отримало Магдебурзьке право. В 1601 році була побудована ратуша. До 1918 року місто перебувало під владою Австро-Угорщини, що посприяло розвитку нафтопромислу (встановлено ефектний 16-метровий пам'ятник ...
Великий райцентр на правому березі річки Бистриця-Надвірнянська, між горами Городище та Потоки, в 30 км від Івано-Франківська в бік Яремчі. Припускають, що місто виникло в XVI ст. як як поселення-супутник Пніва, де був замок великих землевласників Куропатвів ( "на дворі" Пніва). Однак в центрі нинішнього міста є руїни більш давнього замку XV ст., ймовірно спорудженого на місці давньоруської фортеці. Вперше Надвірна згадується 1589 році, на той час вона вже мала статус міста. В XVII-XVIII ст., завдяки вигідному розташуванню, тут активно розвивалася торгівля та ремесла, місто отримало Магдебурзьке право. В 1601 році була побудована ратуша. До 1918 року місто перебувало під владою Австро-Угорщини, що посприяло розвитку нафтопромислу (встановлено ефектний 16-метровий пам'ятник). В 1919 році місто окупували поляки, проти яких діяли загони ОУН. В 1939 році була встановлена радянська влада, що призвело до чергових репресій. В радянські часи розвивалася промисловість. Зараз це транзитний пункт на туристичному шляху в Карпати.
Музей історії Надвірнянщини
Музей/галерея
Музей історії Надвірнянщини розташований у будівлі, збудованій у центрі Надвірної у 1939 році і де розміщувалися органи НКВС-КДБ. Експозиція займає 14 кімнат та налічує понад 6 тис. експонатів. У підвалах музею відтворено обстановку слідчого ізолятора. На стінах тюремної камери збереглися написи, зроблені мешканцями краю, яких закатували в НКВС.
{{itemKey}} | {{itemValue}} |
---|---|
Область |
Івано-Франківська |