Місто Мукачеве - великий райцентр на річці Латориця, друге за величиною місто Закарпаття. Виникло в IX ст. як військове укріплення східнослов'янського племені білих хорватів, вперше згадується в хроніці "Геста Гунгарорум". У X-XI ст. входило до складу Русі (Київської держави), слов'янське населення зберегло самоназву "русини". Після захоплення краю Угорщиною стало її фортецею. Головна визначна пам'ятка - замок Паланок (XIV-XVII ст.), розташований окремо на горі вулканічного походження, зразок середньовічної оборонної архітектури. Складається з вехнього, Середнього та Нижнього замків, збудованих в різний час. В кінці XIV ст. Мукачівський замок став резиденцією подільського князя Ф. Коріатовича (Корятовича), який втік на Закарпаття від литовців. Також замок ...
Місто Мукачеве - великий райцентр на річці Латориця, друге за величиною місто Закарпаття. Виникло в IX ст. як військове укріплення східнослов'янського племені білих хорватів, вперше згадується в хроніці "Геста Гунгарорум". У X-XI ст. входило до складу Русі (Київської держави), слов'янське населення зберегло самоназву "русини". Після захоплення краю Угорщиною стало її фортецею. Головна визначна пам'ятка - замок Паланок (XIV-XVII ст.), розташований окремо на горі вулканічного походження, зразок середньовічної оборонної архітектури. Складається з вехнього, Середнього та Нижнього замків, збудованих в різний час. В кінці XIV ст. Мукачівський замок став резиденцією подільського князя Ф. Коріатовича (Корятовича), який втік на Закарпаття від литовців. Також замок належав династії трансільванських князів Ракоці, був оплотом угорської національно-визвольної боротьби. Мукачівський монастир (XIV-XVIII ст.) на Чернечій горі також заснований князем Коріатовичем. Палац "Білий дім" (XV-XVIII ст.) належав графам Шенборнам, оздоблений розкішним орнаментом, чудовим порталом. Окрасою затишного пішохідного центру є будівля ратуші, а також пам'ятник Кирилу та Мефодію. День міста Мукачево відзначає в останню суботу травня.
Місто Мукачеве - великий райцентр на річці Латориця, друге за величиною місто Закарпаття. Виникло в IX ст. як військове укріплення східнослов'янського племені білих хорватів, вперше згадується в хроніці "Геста Гунгарорум". У X-XI ст. входило до складу Русі (Київської держави), слов'янське населення зберегло самоназву "русини". Після захоплення краю Угорщиною стало її фортецею. Головна визначна пам'ятка - замок Паланок (XIV-XVII ст.), розташований окремо на горі вулканічного походження, зразок середньовічної оборонної архітектури. Складається з вехнього, Середнього та Нижнього замків, збудованих в різний час. В кінці XIV ст. Мукачівський замок став резиденцією подільського князя Ф. Коріатовича (Корятовича), який втік на Закарпаття від литовців. Також замок ...
Місто Мукачеве - великий райцентр на річці Латориця, друге за величиною місто Закарпаття. Виникло в IX ст. як військове укріплення східнослов'янського племені білих хорватів, вперше згадується в хроніці "Геста Гунгарорум". У X-XI ст. входило до складу Русі (Київської держави), слов'янське населення зберегло самоназву "русини". Після захоплення краю Угорщиною стало її фортецею. Головна визначна пам'ятка - замок Паланок (XIV-XVII ст.), розташований окремо на горі вулканічного походження, зразок середньовічної оборонної архітектури. Складається з вехнього, Середнього та Нижнього замків, збудованих в різний час. В кінці XIV ст. Мукачівський замок став резиденцією подільського князя Ф. Коріатовича (Корятовича), який втік на Закарпаття від литовців. Також замок належав династії трансільванських князів Ракоці, був оплотом угорської національно-визвольної боротьби. Мукачівський монастир (XIV-XVIII ст.) на Чернечій горі також заснований князем Коріатовичем. Палац "Білий дім" (XV-XVIII ст.) належав графам Шенборнам, оздоблений розкішним орнаментом, чудовим порталом. Окрасою затишного пішохідного центру є будівля ратуші, а також пам'ятник Кирилу та Мефодію. День міста Мукачево відзначає в останню суботу травня.
Замок Паланок (Мукачівський історичний музей)
Замок/фортеця , Пам'ятка архітектури , Музей/галерея
Мукачівський замок "Паланок" - видатна історико-архітектурна пам'ятка, родове гніздо трансільванських князів Ракоці. Замок зводився на високій вулканічній горі (65 м) у кілька етапів. У ХІ ст. за наказом короля Ласло I на місці давньоруських дерев'яних укріплень була побудована кам'яна вежа-донжон, у 1321 р. за волею короля Карла Роберта італійські майстри розширили твердиню, в 1394 р. перебудовою зайнявся вигнаний з Поділля князь Федір Коріатович (Корятович), а нинішнього вигляду фортеця набула в XVII ст. за Дьєрді I Ракоці. Замок контролював торгові шляхи через Верецький перевал, що сполучав Середньо-Дунайську долину зі Східною Європою. Зовнішні лінії оборони включали рів, вал та частокіл (паланок), який дав назву всьому замку. До Нижнього замку вів міст через сухий рів, у Середньому замку була передбачена площа для урочистостей, у Верхньому замку розміщувалися князівські палати та облоговий колодязь (86 м). Фортеця витримала безліч облог. Найвідомішу оборону в 1685-88 р.р. очолювала Ілона Зріні, вдова Ференца Ракоці. Протягом трьох років вона відбивала атаки австрійців, які змогли примусити гарнізон до капітуляції лише хитрістю. Довгий час замок був оплотом угорської національно-визвольної боротьби під керівництвом її сина Ференца II Ракоці. Їм обом встановлено пам'ятники. За австрійців тут розміщувалася в'язниця для політв'язнів, а за радянської влади - різні установи. З 1993 р. приміщення Мукачівського замку займає історичний музей та картинна галерея. Відпочити та перекусити можна у затишній кав'ярні. У замкових підвалах відкрито дегустаційну залу вин торгової марки "Чизай".
{{itemKey}} | {{itemValue}} |
---|---|
Область |
Закарпатська |