Гарне провінційне містечко серед пагорбів в долині річки Золота Липа, між Тернополем і Стриєм. Вперше згадується в 1375 році, коли ці землі були передані князем Владиславом Опольським у власність боярину В. Тептуховичу. Тривалий час місто перебувало під владою римо-католицького духовенства, що яскраво виражено в архітектурі - серед історичної забудови домінують католицькі храми. Значний внесок у розвиток міста внесли польські магнати Сенявські: в XVI ст. ними зводиться оборонний комплекс з замком, місто отримує Магдебурзьке право. Після смерті останнього з роду Сенявських в XVIII-XIX ст. місто переходить з рук в руки Чарторийських, Любомирських, Потоцьких. Культурною та архітектурною різноманітністю він зобов'язаний вірменській та єврейській громадам. Багато храмів мають яскраво вир ...
Гарне провінційне містечко серед пагорбів в долині річки Золота Липа, між Тернополем і Стриєм. Вперше згадується в 1375 році, коли ці землі були передані князем Владиславом Опольським у власність боярину В. Тептуховичу. Тривалий час місто перебувало під владою римо-католицького духовенства, що яскраво виражено в архітектурі - серед історичної забудови домінують католицькі храми. Значний внесок у розвиток міста внесли польські магнати Сенявські: в XVI ст. ними зводиться оборонний комплекс з замком, місто отримує Магдебурзьке право. Після смерті останнього з роду Сенявських в XVIII-XIX ст. місто переходить з рук в руки Чарторийських, Любомирських, Потоцьких. Культурною та архітектурною різноманітністю він зобов'язаний вірменській та єврейській громадам. Багато храмів мають яскраво виражений оборонний характер.
Гарне провінційне містечко серед пагорбів в долині річки Золота Липа, між Тернополем і Стриєм. Вперше згадується в 1375 році, коли ці землі були передані князем Владиславом Опольським у власність боярину В. Тептуховичу. Тривалий час місто перебувало під владою римо-католицького духовенства, що яскраво виражено в архітектурі - серед історичної забудови домінують католицькі храми. Значний внесок у розвиток міста внесли польські магнати Сенявські: в XVI ст. ними зводиться оборонний комплекс з замком, місто отримує Магдебурзьке право. Після смерті останнього з роду Сенявських в XVIII-XIX ст. місто переходить з рук в руки Чарторийських, Любомирських, Потоцьких. Культурною та архітектурною різноманітністю він зобов'язаний вірменській та єврейській громадам. Багато храмів мають яскраво вир ...
Гарне провінційне містечко серед пагорбів в долині річки Золота Липа, між Тернополем і Стриєм. Вперше згадується в 1375 році, коли ці землі були передані князем Владиславом Опольським у власність боярину В. Тептуховичу. Тривалий час місто перебувало під владою римо-католицького духовенства, що яскраво виражено в архітектурі - серед історичної забудови домінують католицькі храми. Значний внесок у розвиток міста внесли польські магнати Сенявські: в XVI ст. ними зводиться оборонний комплекс з замком, місто отримує Магдебурзьке право. Після смерті останнього з роду Сенявських в XVIII-XIX ст. місто переходить з рук в руки Чарторийських, Любомирських, Потоцьких. Культурною та архітектурною різноманітністю він зобов'язаний вірменській та єврейській громадам. Багато храмів мають яскраво виражений оборонний характер.
Бережанський історико-архітектурний заповідник
Пам'ятка архітектури , Музей/галерея
Державний історико-архітектурний заповідник (ДІАЗ) у місті Бережани створено у 2001 році для охорони, реставрації і використання об’єктів культурної спадщини міста, де збереглася європейська планувальна забудову з ХІV-ХVІІ століть, архітектурні ансамблі площі Ринок, вулиць Банкової і Вірменської. Загалом заповідник об'єднує понад 30 пам’яток архітектури, 6 із них – національного значення, зокрема Бережанський замковий комплекс (замок Синявских). Адміністрація заповідника розміщується в будівлі садибного типу в стилі пізнього класицизму (ампіру) початку XIX століття, що є пам’яткою архітектури місцевого значення. Центральна частина фасаду оформлена портиком з чотирма колонами коринфського ордеру і класичним фронтоном. В 1828-1829 роках, під час навчання в місцевій гімназії, саме в цьому будинку жив відомий український письменник і просвітитель Маркіян Шашкевич, тому його ще називають "Будинок Шашкевича". В адміністрації Бережанського історико-архітектурного заповідника можна замовити оглядові екскурсії містом, тематичні екскурсії замком Синявських та околицями міста Бережани.
Бережанський краєзнавчий музей (Ратуша)
Музей/галерея , Пам'ятка архітектури
Бережанський краєзнавчий музей розміщений на другому поверсі Бережанської ратуші, що є пам'яткою архітектури національного значення. Споруджена в 1803-1811 роках двоповерхова будівля ратуші з годинниковою вежею відображає типовий галицький стиль провінційного містобудування періоду раннього класицизму. Вона є центральною архітектонічною домінантою площі Ринок в Бережанах. На партерному поверсі розташовувалися торгові крамнички, а на другому 1805 року відкрилася Бережанська гімназія, де навчалися письменник і просвітитель Маркіян Шашкевич та письменник-літературознавець і громадський діяч Богдан Лепкий. Бережанський краєзнавчий музей відкрився тут 1980 року. Музейну експозицію розгорнуто у 26 залах: "Природничий зал", "Зал археології", "Епоха Середньовіччя та козацькі часи на Бережанщині", "Бережанська гімназія – центр освіти, науки і культури", "Літературна Бережанщина", "Зал історії "Пласту" та політичних репресій", "Друга світова війна", "Хор "Боян", "Зал національного відродження", "Лемківська світлиця" та ін. Привертає увагу й макет Бережанського замку, а також експонати, які розповідають про історію роду Синявських та зародження Бережан, герб династії Потоцьких. Цінними артефактами є автентична бойова козацька коса, козацькі люльки, наконечник списа та козацький пістоль. Окрему експозицію присвячено історії УСС на Бережанщині, зокрема бою на горі Лисоня. Крім того, в приміщеннях Бережанської ратуші розташовуються Обласний комунальний музей Богдана Лепкого, Музей сакрального мистецтва та історії церкви, Бережанський музей книги.
Бережанський міський музей книги
Пам'ятка архітектури , Музей/галерея
Міський музей книги в Бережанах розташований на першому поверсі Бережанської ратуші. Заснований у 1984 році, з 1994 року є відділом Тернопільського краєзнавчого музею. Розповідає про історію друкарства в Україні та про видатних письменників регіону. В експозиції представлені стародруки XVII–XIX століть, перше видання "Кобзаря" Тараса Шевченка, "Грамматика язика малоруского в Галиції, сочиненная Іваном Вагилевичем" (1845), "Граматика рутенської (русинської) мови" Йосипа Левицького (1834). Також експонуються картини Лева Лепкого, графіка Олени Кульчицької та ін. Окрема експозиція присвячена громадській та меценатській діяльності Романа Смика. Крім того, в приміщеннях Бережанської ратуші розташовуються Бережанський краєзнавчий музей, Музей сакрального мистецтва та історії церкви, Музей Богдана Лепкого.
Будівля магістрату (Виставкова зала ДІАЗ)
Пам'ятка архітектури , Музей/галерея
Будівлю міського Магістрату в Бережанах зведено в середині XIX століття. Її суто адміністративна функціональна роль як органу міського самоврядування пояснює оздоблювальну скромність фасадів. У 1920-1930-х роках на першому поверсі будівлі було розташовано міський музей. Актовий зал Магістрату часто використовувався для проведення різноманітних урочистих подій, зокрема в 1898 році відомий український поет Богдан Лепкий виголошував тут промову на честь 100-річчя від часу видання "Енеїди" Івана Котляревського. У наші дні приміщення будівлі займають науково-дослідний відділ Державного історико-архітектурного заповідника у місті Бережани, виставкова зала ДІАЗ, художня школа, районний архів.
Замок Синявських
Замок/фортеця , Музей/галерея
Бережанський замок Синявських – один із найкращих зразків оборонної архітектури епохи Ренесансу на території України, який поляки називали "Східним Вавелем". Пам’ятка архітектури та містобудування національного значення.
Розкішну оборонну резиденцію в Бережанах збудував у 1534-1554 роках руський (український) воєвода, великий коронний гетьман Микола Синявський. Неприступне укріплення з чотирма вежами зведене італійськими майстрами за за новоголандською системою французького інженере Гійома де Боплана з використанням штучної водної перешкоди у заплаві річки Золота Липа. Фасади палацових корпусів на замковому подвір'ї увінчували двоярусні аркади-галереї на кшталт італійських палаццо, що оббігали корпуси по периметру, а вікна були прикрашені ренесансним різбленням. Інтер'єри 14 парадних залів були оформлені розписом з батальними сценами, на третьому ярусі палацу знаходилася багата картинна галерея.
На території замку розташовувався Троїцький костел, про колишню пишноту якого можна судити навіть у нинішньому напівзруйнованому стані. У XVII столітті до костелу була прибудована каплиця-усипальниця Синявських із мармуровими надгробками роботи Яна Пфістера. Тут були поховані Микола Синявський та його сини Гієронім і Ян, а також дружина Гієроніма – Анна.
У ХІХ столітті замок почав занепадати, сильних руйнувань зазнав під час двох світових воєн. За радянських часів був занедбаний і перетворювався на сміттєзвалище.
У 2002 році замок Синявських увійшов до складу Державного історико-архітектурного заповідника у місті Бережани, розпочалася його реставрація. На території замку відкрито невелику музейну експозицію, встановлено макет Бережанського замку, проводяться екскурсії, можна придбати сувеніри.
{{itemKey}} | {{itemValue}} |
---|---|
Область |
Тернопільська |