Місто Луцьк - обласний центр на річці Стир, стародавня столиця Волині. Згідно з різними версіями, назва походить від слова "лук", тобто вигин річки, або від імені вождя східнослов'янського племені дулібів Луки, який заснував поселення. Вперше згадується як місто Лучеськ в Іпатіївському літописі в описі подій 1085 року, коли містом заволодів князь Володимир Мономах, затвердивши його центром удільного князівства Київської Русі. Увійшовши в 1320 році до складу русько-литовської держави, "Лучеськ Великий на Стиру" (так він згаданий в "Списку городів руських") фактично став другою столицею Литви. Його розвитку посприяв князь Любарт, який побудував кам'яний замок. У 1429 році, за часів правління литовського короля Вітовта, в Луцьку відбувся з'їзд найб ...
Місто Луцьк - обласний центр на річці Стир, стародавня столиця Волині. Згідно з різними версіями, назва походить від слова "лук", тобто вигин річки, або від імені вождя східнослов'янського племені дулібів Луки, який заснував поселення. Вперше згадується як місто Лучеськ в Іпатіївському літописі в описі подій 1085 року, коли містом заволодів князь Володимир Мономах, затвердивши його центром удільного князівства Київської Русі. Увійшовши в 1320 році до складу русько-литовської держави, "Лучеськ Великий на Стиру" (так він згаданий в "Списку городів руських") фактично став другою столицею Литви. Його розвитку посприяв князь Любарт, який побудував кам'яний замок. У 1429 році, за часів правління литовського короля Вітовта, в Луцьку відбувся з'їзд найбільших монархів Європи в зв'язку з загрозою з боку Туреччини. Численним релігійним архітектурним пам'яткам місто зобов'язане періоду польського панування XVI-XVII ст. Після Визвольної війни та входження міста до складу Росії почався період занепаду, посилений двома світовими війнами. Однак всі ці роки Луцьк залишався значним культурним центром та осередком української національної самосвідомості. Тут пройшли дитячі роки поетеси Лесі Українки. Забудова історичного центру добре збереглася й послідовно реставрується. День міста відзначається 23 серпня.
Місто Луцьк - обласний центр на річці Стир, стародавня столиця Волині. Згідно з різними версіями, назва походить від слова "лук", тобто вигин річки, або від імені вождя східнослов'янського племені дулібів Луки, який заснував поселення. Вперше згадується як місто Лучеськ в Іпатіївському літописі в описі подій 1085 року, коли містом заволодів князь Володимир Мономах, затвердивши його центром удільного князівства Київської Русі. Увійшовши в 1320 році до складу русько-литовської держави, "Лучеськ Великий на Стиру" (так він згаданий в "Списку городів руських") фактично став другою столицею Литви. Його розвитку посприяв князь Любарт, який побудував кам'яний замок. У 1429 році, за часів правління литовського короля Вітовта, в Луцьку відбувся з'їзд найб ...
Місто Луцьк - обласний центр на річці Стир, стародавня столиця Волині. Згідно з різними версіями, назва походить від слова "лук", тобто вигин річки, або від імені вождя східнослов'янського племені дулібів Луки, який заснував поселення. Вперше згадується як місто Лучеськ в Іпатіївському літописі в описі подій 1085 року, коли містом заволодів князь Володимир Мономах, затвердивши його центром удільного князівства Київської Русі. Увійшовши в 1320 році до складу русько-литовської держави, "Лучеськ Великий на Стиру" (так він згаданий в "Списку городів руських") фактично став другою столицею Литви. Його розвитку посприяв князь Любарт, який побудував кам'яний замок. У 1429 році, за часів правління литовського короля Вітовта, в Луцьку відбувся з'їзд найбільших монархів Європи в зв'язку з загрозою з боку Туреччини. Численним релігійним архітектурним пам'яткам місто зобов'язане періоду польського панування XVI-XVII ст. Після Визвольної війни та входження міста до складу Росії почався період занепаду, посилений двома світовими війнами. Однак всі ці роки Луцьк залишався значним культурним центром та осередком української національної самосвідомості. Тут пройшли дитячі роки поетеси Лесі Українки. Забудова історичного центру добре збереглася й послідовно реставрується. День міста відзначається 23 серпня.
Аптека-музей
Пам'ятка архітектури , Музей/галерея
Будинок старої аптеки збудований у Луцьку родиною Злоцьких на рубежі XVIII-ХІХ ст. Для приготування ліків, мазей, настоянок та сиропів аптечна лабораторія використовувала понад 200 видів лікарських рослин. У 1920 році тут засновано видобуток з артезіанської свердловини та продаж мінеральної води. В 1882 році тут часто купувала лікарські препарати Леся Українка.
Волинський краєзнавчий музей
Музей/галерея
Волинський краєзнавчий музей - найбільший і найстаріший з нині діючих музеїв Волині. Заснований у 1929 році. В нинішній будівлі у центрі Луцька розміщується з 1985 року. В фондах зберігається понад 140 тисяч експонатів, що репрезентують природу, історію, етнографію, мистецтво волинського краю. Музей має багату колекцію природничих матеріалів, колекції геологічних мінералів, рослин, тварин. Колекції музею представлені в експозиції, що складається з розділів природи, давньої та новітньої історії, тематичних виставок. Експозицію музею розміщено на площі понад 2 тис. кв. м у 23 стаціонарних та 9 виставкових залах. Побудована за тематичним (відділ природи) та тематично-хронологічними принципами (відділ історії). Філіями та відділами Волинського краєзнавчого музею є Колодяжненський літературно-меморіальний музей Лесі Українки, Художній музей у Луцькому замку, Музей волинської ікони, Музей історії Луцького братства, меморіальний музей В. Липинського. Створюється Музей етнографії та народних промислів Волині.
Луцький замок
Замок/фортеця , Пам'ятка архітектури , Музей/галерея
Луцький замок князя Любарта – одна з найпотужніших фортець Волині, візитна картка Луцька. Верхній замок існував на вершині пагорба ще за часів Рюриковичів. У нинішньому вигляді типового європейського середньовічного феодального замку збудований 1340-85 рр. литовсько-російським князем Любартом. Став резиденцією волинських князів, а на деякий час – і столицею Галицько-Волинського держави. Укріплений у 1430-1542 pоках за правління князя Свидригайла. Комплекс Луцького замку включає В'їзну, Стирову та Владичу вежі, оточені стінами. Всередині знаходяться шляхетський та єпископський житлові будинки. Збереглися фундаменти та підземелля собору Іоанна Богослова XII ст., в якому було поховано князя Любарта та багатьох інших волинських правителів. На території Луцького замку відкрито кілька музеїв: живопису, дзвонів, будівельної кераміки, друкарства, зброї. Замок постійно реставрується, на території проводяться археологічні дослідження.
Медова хата
Гастротуризм , Музей/галерея
Центр традиційної культури "Медова Хата" відкрито у Луцьку з ініціативи волинського братства бджолярів "Ройовий стан". Центр розповідає про давню культуру бджільництва, виготовлення та вживання меду та медової косметики. Два зали на 50 місць. Проходять екскурсії із дегустаціями. Пропонується продукція бджільництва: мед різних сортів, медові напої (медовуха, питний мед), косметичні засоби, продукція апітерапії.
Музей "Лесина вітальня" (Будинок Косачів)
Палац/садиба , Пам'ятка архітектури , Музей/галерея
Будинок ХІХ століття в центрі Луцька, поряд із замком Любарта, в якому в 1890-1891 роках жила літературна родина Косачів. Це був останній період перебування у місті Лесі Українки, яка на той час була вже тяжко хвора. Службова квартира П. Косача (батька Лесі) розташовувалась на другому поверсі. В 2007 році тут відкрито музей "Лесіна вітальня". Тут розташований офіс Історико-культурного заповідника "Старе місто". Потрапити до музею можна за попереднім погодженням із адміністрацією.
{{itemKey}} | {{itemValue}} |
---|---|
Область |
Волинська |