Селище Микулинці - один з найдавніших населених пунктів Тернопільщини. Розташоване на річці Серет в 20 км на південь від Тернополя, поруч з трасою Тернопіль-Чернівці. Місто Микулин відоме з 1096 року як північний форпост Теребовлянського удільного князівства, потім Галицько-Волинської держави. За однією з версій, назва пов'язана з ім'ям засновника В. Микули, за іншою - з назвою стародавньої церкви Св. Миколи. Тут проходив торговий шлях з Галича до Києва. Нинішню назву Микулинці отримали в XIV ст. в складі Польщі. Для захисту від нападів татар в 1550 році графиня А. Іорданова з роду Сенявських, яка володіла містом, побудувала замок, фрагменти якого збереглися до наших днів. Пізніше він перейшов у власність Конєцпольських, потім Мнішеків, далі Потоцьких. Зберігся палац Потоцьких ( ...
Селище Микулинці - один з найдавніших населених пунктів Тернопільщини. Розташоване на річці Серет в 20 км на південь від Тернополя, поруч з трасою Тернопіль-Чернівці. Місто Микулин відоме з 1096 року як північний форпост Теребовлянського удільного князівства, потім Галицько-Волинської держави. За однією з версій, назва пов'язана з ім'ям засновника В. Микули, за іншою - з назвою стародавньої церкви Св. Миколи. Тут проходив торговий шлях з Галича до Києва. Нинішню назву Микулинці отримали в XIV ст. в складі Польщі. Для захисту від нападів татар в 1550 році графиня А. Іорданова з роду Сенявських, яка володіла містом, побудувала замок, фрагменти якого збереглися до наших днів. Пізніше він перейшов у власність Конєцпольських, потім Мнішеків, далі Потоцьких. Зберігся палац Потоцьких (XVIII ст.), перебудований пізніше бароном Я. Конопкою. При Конопці неподалік від Микулинець було виявлено цілюще мінеральне джерело і відкрито перший в Надзбруччі бальнеологічний курорт, де лікувалася знатна шляхта. Останніми власниками Микулинців були представники графської родини Рей. Популярністю користується живе непастеризоване пиво "Микулинецьке" виробництва місцевого пивзаводу "Бровар", заснованого графом М. Реєм в 1885 році.
Селище Микулинці - один з найдавніших населених пунктів Тернопільщини. Розташоване на річці Серет в 20 км на південь від Тернополя, поруч з трасою Тернопіль-Чернівці. Місто Микулин відоме з 1096 року як північний форпост Теребовлянського удільного князівства, потім Галицько-Волинської держави. За однією з версій, назва пов'язана з ім'ям засновника В. Микули, за іншою - з назвою стародавньої церкви Св. Миколи. Тут проходив торговий шлях з Галича до Києва. Нинішню назву Микулинці отримали в XIV ст. в складі Польщі. Для захисту від нападів татар в 1550 році графиня А. Іорданова з роду Сенявських, яка володіла містом, побудувала замок, фрагменти якого збереглися до наших днів. Пізніше він перейшов у власність Конєцпольських, потім Мнішеків, далі Потоцьких. Зберігся палац Потоцьких ( ...
Селище Микулинці - один з найдавніших населених пунктів Тернопільщини. Розташоване на річці Серет в 20 км на південь від Тернополя, поруч з трасою Тернопіль-Чернівці. Місто Микулин відоме з 1096 року як північний форпост Теребовлянського удільного князівства, потім Галицько-Волинської держави. За однією з версій, назва пов'язана з ім'ям засновника В. Микули, за іншою - з назвою стародавньої церкви Св. Миколи. Тут проходив торговий шлях з Галича до Києва. Нинішню назву Микулинці отримали в XIV ст. в складі Польщі. Для захисту від нападів татар в 1550 році графиня А. Іорданова з роду Сенявських, яка володіла містом, побудувала замок, фрагменти якого збереглися до наших днів. Пізніше він перейшов у власність Конєцпольських, потім Мнішеків, далі Потоцьких. Зберігся палац Потоцьких (XVIII ст.), перебудований пізніше бароном Я. Конопкою. При Конопці неподалік від Микулинець було виявлено цілюще мінеральне джерело і відкрито перший в Надзбруччі бальнеологічний курорт, де лікувалася знатна шляхта. Останніми власниками Микулинців були представники графської родини Рей. Популярністю користується живе непастеризоване пиво "Микулинецьке" виробництва місцевого пивзаводу "Бровар", заснованого графом М. Реєм в 1885 році.
{{itemKey}} | {{itemValue}} |
---|---|
Область |
Тернопільська |