Самый красивый замок "Золотой подковы Львовщины", яркий образец перехода от оборонной к дворцовой архитектуре дворянских резиденций. Построен по проекту итальянского арх. А. дель Аквы и военного инженера Г. де Боплана (автора известного "Описания Украины" и составителя "Генеральной карты Украины") для коронного гетмана С. Конецпольского на северной оконечности древнерусского Плиснеского городища. Был одним из самых великолепнейших дворцов на территории Восточной Европы, воплощал модный в то время тип аристократической резиденции, совмещавший роскошное жилье с бастионными укреплениями (т.н. "palazzo in fortezza"). После Освободительной войны владевшие замком с 1648 г. Собеские восстановили дворец и украсили интерьеры. Здесь проходили грандиозные ба ...

Самый красивый замок "Золотой подковы Львовщины", яркий образец перехода от оборонной к дворцовой архитектуре дворянских резиденций. Построен по проекту итальянского арх. А. дель Аквы и военного инженера Г. де Боплана (автора известного "Описания Украины" и составителя "Генеральной карты Украины") для коронного гетмана С. Конецпольского на северной оконечности древнерусского Плиснеского городища. Был одним из самых великолепнейших дворцов на территории Восточной Европы, воплощал модный в то время тип аристократической резиденции, совмещавший роскошное жилье с бастионными укреплениями (т.н. "palazzo in fortezza"). После Освободительной войны владевшие замком с 1648 г. Собеские восстановили дворец и украсили интерьеры. Здесь проходили грандиозные балы с участием европейских монархов. Побывавший здесь в 1711 г. русский царь Петр I вывез в Петербург несколько скульптур итальянских мастеров и вскоре развернул строительство Петродворца. Новый владелец Подгорцев В. Ржевусский в 1728-79 гг. провел масштабную реконструкцию замка, начал собирать коллекцию скульптуры и живописи, а также организовал частный театр. В те времена Подгорцы прослыли "галицким Версалем". Последние владельцы - князья Сангушко - превратили свою резиденцию в музей, но в нач. Первой мировой войны вынуждены были спасать коллекцию. В 1939 г. Р. Сангушко вывез богатое собрание произведений искусства в Бразилию и создал Фонд Сангушко, которым управляют его потомки. В советские времена дворец был разграблен, интерьеры уничтожил пожар, в помещениях разместили туберкулезный санаторий. В советском телесериале "Д"Артаньян и три мушкетера" Подгорецкий замок исполнил роль городской ратуши, где проходил бал у городских старейшин, куда бравый гасконец доставил алмазные подвески королевы (многие считают, что это был Лувр или Версаль). С 1997 г. ведется реставрация и создание музея. Для посещения доступен двор с колодцем, терраса на бастионах, выставка старых фотографий в казематах, а также подземелья замка с экспозицией "Белая пани", которая посвящена легенде о привидении Подгорецкого замка.

Найкрасивіший замок "Золотої підкови Львівщини", яскравий зразок переходу від оборонної до палацової архітектури дворянських резиденцій. Побудований за проєктом італійського арх. А. дель Акви та військового інженера Г. де Боплана (автора відомого "Опису України" та укладача "Генеральної карти України") для коронного гетьмана С. Конєцпольського на північній околиці давньоруського Пліснеського городища. Був одним із найпрекрасніших палаців на території Східної Європи, втілював модний на той час тип аристократичної резиденції, що поєднував розкішне житло з бастіонними укріпленнями (ттак зване palazzo in fortezza). Після Визвольної війни Собеські, які нволоділи замком з 1648 року, відновили палац та прикрасили інтер'єри. Тут відбувалися грандіозні бали за у ...

Найкрасивіший замок "Золотої підкови Львівщини", яскравий зразок переходу від оборонної до палацової архітектури дворянських резиденцій. Побудований за проєктом італійського арх. А. дель Акви та військового інженера Г. де Боплана (автора відомого "Опису України" та укладача "Генеральної карти України") для коронного гетьмана С. Конєцпольського на північній околиці давньоруського Пліснеського городища. Був одним із найпрекрасніших палаців на території Східної Європи, втілював модний на той час тип аристократичної резиденції, що поєднував розкішне житло з бастіонними укріпленнями (ттак зване palazzo in fortezza). Після Визвольної війни Собеські, які нволоділи замком з 1648 року, відновили палац та прикрасили інтер'єри. Тут відбувалися грандіозні бали за участю європейських монархів. Російський цар Петро I, який побував тут в 1711 році, вивіз до Петербурга кілька скульптур італійських майстрів і невдовзі розгорнув будівництво Петропалацу. Новий власник Підгорців В. Ржевуський у 1728-79 рр. провів масштабну реконструкцію замку, почав збирати колекцію скульптури та живопису, а також організував приватний театр. У ті часи Підгірці прославилися "галицьким Версалем". Останні власники – князі Сангушки – перетворили свою резиденцію на музей, але на початку Першої світової війни змушені були рятувати колекцію. В 1939 році Р. Сангушко вивіз багату колекцію творів мистецтва до Бразилії та створив Фонд Сангушків, яким керують його нащадки. За радянських часів палац був пограбований, інтер'єри знищила пожежа, в приміщеннях розмістили туберкульозний санаторій. У радянському телесеріалі "Д" Артаньян і три мушкетери" Підгорецький замок виконав роль міської ратуші, де проходив бал у міських старійшин, куди бравий гасконець доставив алмазні підвіски королеви (багато хто вважає, що це був Лувр або Версаль). З 1997 року ведеться реставрація та створення музею. Для відвідування доступний двір з колодязем, тераса на бастіонах, виставка старих фотографій у казематах, а також підземелля замку з експозицією "Біла пані", яка присвячена легенді про привид Підгорецького замку.