Веприк

Село Веприк расположено в 10 км к востоку от Гадяча, на трассе в сторону Ахтырки. Известно с XVII в. как сотенное местечко Гадячского полка. Во время Северной войны в 1708-09 гг. Веприк, в котором располагался русский гарнизон, оказался на стороне России, и после 2-недельной осады был захвачен войсками шведского короля Карла XII и гетмана И. Мазепы. В 1764 г. Екатерина II подарила Веприк последнему гетману Украины К. Разумовскому, а в кон. XVIII в. эти земли перешлим в собственность помещиков П. Масюкова и П. Тимофеевой. С XIX в. сохранилось два храма в стиле классицизма: Успенская церковь (1821 г.) и Николаевская церковь (1823 г.).

Село Веприк розташоване в 10 км на схід від Гадяча, на трасі в бік Охтирки. Відоме з XVII ст. як сотенне містечко Гадяцького полку. Під час Північної війни в 1708-09 рр. Веприк, в якому розташовувався російський гарнізон, виявився на боці Росії, і після 2-тижневої облоги село було захоплене військами шведського короля Карла XII та гетьмана І. Мазепи. В 1764 році Катерина II подарувала Веприк останньому гетьману України К. Розумовського, а в кінці XVIII ст. ці землі перейшли у власність поміщиків П. Масюкова та П. Тимофєєвої. З XIX ст. збереглося два храми в стилі класицизму: Успенська церква (1821 р.) та Миколаївська церква (1823 р.).