Волиця

Село Волица расположено на выезде из Мостиски в сторону польской границы, в 10 км от погранперехода "Шегини". В документах впервые упоминается в 1433 г. как Титова Воля. Названо по имени шляхтича Тита, которому король Владислав Ягайло предоставил право на основание села. После эпидемии холеры, разразившейся в кон. XVI в., село было возрождено на новом месте польскими колонистами уже как Ляцка Воля. нынешнее название Волица носит с 1947 г. Сохранилась церковь Благовещения Пресвятой Богородицы (1840 г.) и костел Св. Иосифа (1928 г.).

Село Волиця розташоване на виїзді з Мостиськи в бік польського кордону, в 10 км від прикордонного переходу "Шегині". В документах вперше згадується в 1433 році як Титова Воля. Назване по імені шляхтича Тита, якому король Владислав Ягайло надав право на заснування села. Після епідемії холери, що вибухнула в кінці XVI ст., село було відроджене на новому місці польськими колоністами вже як Ляцька Воля. Нинішню назву Волиця носить з 1947 року. Збереглася церква Благовіщення Пресвятої Богородиці (1840 р.) та костел Св. Йосипа (1928 р).