Курортное село на восточном берегу Молочного лимана Азовского моря, в 20 км к югу от Мелитополя. Известно с 1848 г. как Алтагир (тюрк. - "шесть лошадей"). В 1899 г. заложено Алтагирское лесничество (сосновый лес, 135 видов птиц, косули, зайцы). В 1945 г., после депортации крымских татар, село получило нынешнее официальное название, которое, однако, не прижилось. В советские времена было построено несколько баз отдыха и пионерских лагерей. Море в лимане мелкое, вода быстро прогревается, отсутствуют шторма. Имеются выходы реликтовой сероводородной грязи и голубой глины, применяемой в лечебных целей.
Курортне село на східному березі Молочного лиману Азовського моря, в 20 км на південь від Мелітополя. Відоме з 1848 року як Алтагір (тюрк. - "шість коней"). В 1899 році закладено Алтагірське лісництво (сосновий ліс, 135 видів птахів, косулі, зайці). В 1945 році, після депортації кримських татар, село отримало нинішню офіційну назву, яка, однак, не прижилася. В радянські часи було побудовано кілька баз відпочинку та піонерських таборів. Море в лимані неглибоке, вода швидко прогрівається, відсутні шторми. Є виходи реліктової сірководневої грязі та блакитної глини, яка застосовується з лікувальною метою.
{{itemKey}} | {{itemValue}} |
---|---|
Область |
Запорожская |