Тулиголове

Село Тулиголово (Тулиголовы) расположено в 5 км к юго-западу от Комарно. Впервые упоминается в 1524 г. По легенде, основано беженцами от татарского набега, долго искавшими, где им "притулить головы". До XVIII в. Тулиголово принадлежало Фредро и Гумецким, затем Оссолинским. В 1600 г. построен костел Св. Дороты (ныне Покровская церьковь). В нач. XIX в. имение Тулиголовного выкупила у Оссолинских семья Баль (Балл) из Венгрии. Последний владелец села С. Баль построил в кон. XIX в. новый большой дворец в стиле неоренессанса по проекту львовского арх. В. Галицкого (по другой версии, по проекту Ф. Фельнера и Г. Гельмера). В советские времена усадьба была превращена в туберкулезный диспансер. На старом кладбище сохранилась часовня-усыпальница Балей.

Село Тулиголове розташоване в 5 км на північний захід від Комарно. Вперше згадується в 1524 році. За легендою, засноване біженцями від татарського набігу, які довго шукали, де їм "притулити голови". До XVIII ст. Тулиголове належало Фредро та Гумецьким, потім Оссолінським. В 1600 році побудований костел Св. Дороти (нині Покровська церква). На початку XIX ст. маєток Тулиголове викупила у Оссолінських родина Баль (Балл) з Угорщини. Останній власник села С. Баль побудував в кінці XIX ст. новий великий палац в стилі неоренесансу за проєктом львівського архітектора В. Галицького (за іншою версією, за проєктом Ф. Фельнера та Г. Гельмера). В радянські часи садиба було перетворено на туберкульозний диспансер. На старому кладовищі збереглася каплиця-усипальниця Балей.