Носковцы

Большое село Носковцы в междуречье речек Мурафы и Мурашки расположено в 15 км к юго-западу от Жмеринки, рядом с трассой М21 "Винница - Могилев-Подольский". Известно с 1431 г., когда литовский князь Ягайло подарил Носковцы некоему Л. Циолко. По легенде, село получило название от имени основателя Мойсы Мороза (со временем "Мойсовцы" трансформировались в "Носковцы"). В XVII-XIX вв. село принадлежало роду Потоцких, которые построили дворец в романском стиле (сейчас школа). В 1826 г. поместье унаследовал генерал А. Бахметьев, затем оно несколько раз меняло хозяев. Одним из последних собственников была помещица Ю. Пащенко, принимавшая у себя русского поэта С. Надсона. Построенная в 1751 г. церковь Рождества Богородицы не сохранилась, основанный в 1860 г. сахарный ...

Большое село Носковцы в междуречье речек Мурафы и Мурашки расположено в 15 км к юго-западу от Жмеринки, рядом с трассой М21 "Винница - Могилев-Подольский". Известно с 1431 г., когда литовский князь Ягайло подарил Носковцы некоему Л. Циолко. По легенде, село получило название от имени основателя Мойсы Мороза (со временем "Мойсовцы" трансформировались в "Носковцы"). В XVII-XIX вв. село принадлежало роду Потоцких, которые построили дворец в романском стиле (сейчас школа). В 1826 г. поместье унаследовал генерал А. Бахметьев, затем оно несколько раз меняло хозяев. Одним из последних собственников была помещица Ю. Пащенко, принимавшая у себя русского поэта С. Надсона. Построенная в 1751 г. церковь Рождества Богородицы не сохранилась, основанный в 1860 г. сахарный завод в советские времена также был закрыт. В Носковцах в 1918-20 гг. бывал Ю. Смолич, здесь учился писатель А. Гудима. Бывал здесь и Г. Щепковский - правнук последнего помещика села Носковцы.

Велике село Носківці в межиріччі річок Мурафи та Мурашки розташоване в 15 км на північний захід від Жмеринки, поруч з трасою М21 "Вінниця - Могилів-Подільський". Відоме з 1431 року, коли литовський князь Ягайло подарував Носківці якомусь Л. Ціолку. За легендою, село отримало назву від імені засновника Мойси Мороза (згодом "Мойсовці" трансформувалися в "Носківці"). В XVII-XIX ст. село належало роду Потоцьких, які збудували палац в романському стилі (зараз школа). В 1826 році маєток успадкував генерал А. Бахметьєв, потім воно кілька разів змінювало господарів. Одною з останніх власників була поміщиця Ю. Пащенко, яка приймала у себе російського поета С. Надсона. Збудована в 1751 році церква Різдва Богородиці не збереглася, заснований в 1860 році цукровий завод ...

Велике село Носківці в межиріччі річок Мурафи та Мурашки розташоване в 15 км на північний захід від Жмеринки, поруч з трасою М21 "Вінниця - Могилів-Подільський". Відоме з 1431 року, коли литовський князь Ягайло подарував Носківці якомусь Л. Ціолку. За легендою, село отримало назву від імені засновника Мойси Мороза (згодом "Мойсовці" трансформувалися в "Носківці"). В XVII-XIX ст. село належало роду Потоцьких, які збудували палац в романському стилі (зараз школа). В 1826 році маєток успадкував генерал А. Бахметьєв, потім воно кілька разів змінювало господарів. Одною з останніх власників була поміщиця Ю. Пащенко, яка приймала у себе російського поета С. Надсона. Збудована в 1751 році церква Різдва Богородиці не збереглася, заснований в 1860 році цукровий завод в радянські часи також був закритий. В Носківцях в 1918-20 рр. бував Ю. Смолич, тут навчався письменник А. Гудима. Бував тут і Г. Щепковський - праонук останнього поміщика села Носківці.