Пановцы

Старинное село Пановцы (Панівці) на р. Смотрич расположено в 10 км ниже по течению от Каменца-Подольского. Впервые упоминается в 1460 г. как собственность каменецких епископов. Около 1590 г. каменецкий староста Я. Потоцкий построил Пановецкий замок, который вскоре стал пристанищем кальвинистов, бежавших из Западной Европы от гонений на протестантов. Кальвинисты построили в Пановцах кирху и основали коллегиум, а 1608 г. запустили первую на Подолье типографию. Из пановецкой типографии вышло несколько антикатолических изданий, остро критиковавших политику Папы Римского. Лишь после сметри Я. Потоцкого в 1611 г. типографию закрыли, а кальвинистов выгнали из села. В 1651-52 гг. Пановецкий замок был разрушен украинскими казаками, в 1769-70 гг., после изгнания турок, частично восстановлен. В на ...

Старинное село Пановцы (Панівці) на р. Смотрич расположено в 10 км ниже по течению от Каменца-Подольского. Впервые упоминается в 1460 г. как собственность каменецких епископов. Около 1590 г. каменецкий староста Я. Потоцкий построил Пановецкий замок, который вскоре стал пристанищем кальвинистов, бежавших из Западной Европы от гонений на протестантов. Кальвинисты построили в Пановцах кирху и основали коллегиум, а 1608 г. запустили первую на Подолье типографию. Из пановецкой типографии вышло несколько антикатолических изданий, остро критиковавших политику Папы Римского. Лишь после сметри Я. Потоцкого в 1611 г. типографию закрыли, а кальвинистов выгнали из села. В 1651-52 гг. Пановецкий замок был разрушен украинскими казаками, в 1769-70 гг., после изгнания турок, частично восстановлен. В нач. XIX вв. граф К. Старжинский перестроил часть замка под дворец, а остальные сооружения превратил в хозяйственные постройки. В 1907 г. к северному фасаду башни-часовни был пристроен костел (сейчас - дом культуры). Отдельные сооружения пановецкого замка сохранились и используются для административных и хозяйственных нужд, другие лежат в руинах. Также сохранились опоры недостроенного моста через Смотрич, по которому австрийцы в 1915 г. планировали проложить железную дорогу.

Старовинне село Панівці на річці Смотрич розташоване в 10 км нижче за течією від Кам'янця-Подільського. Вперше згадується в 1460 році як власність кам'янецьких єпископів. Близько 1590 року кам'янецький староста Я. Потоцький побудував Панівецький замок, який незабаром став притулком кальвіністів, які втекли із Західної Європи від гонінь на протестантів. Кальвіністи побудували в Панівцях кірху та заснували колегіум, а в 1608 році запустили першу на Поділлі друкарню. З панівецької друкарні вийшло кілька антикатолицьких видань, які гостро критикували політику Папи Римського. Лише після сметрі Я. Потоцького в 1611 році друкарню закрили, а кальвіністів вигнали з села. В 1651-52 рр. Панівецький замок було зруйновано українськими козаками. А в 1769-70 рр., після вигнання турків, час ...

Старовинне село Панівці на річці Смотрич розташоване в 10 км нижче за течією від Кам'янця-Подільського. Вперше згадується в 1460 році як власність кам'янецьких єпископів. Близько 1590 року кам'янецький староста Я. Потоцький побудував Панівецький замок, який незабаром став притулком кальвіністів, які втекли із Західної Європи від гонінь на протестантів. Кальвіністи побудували в Панівцях кірху та заснували колегіум, а в 1608 році запустили першу на Поділлі друкарню. З панівецької друкарні вийшло кілька антикатолицьких видань, які гостро критикували політику Папи Римського. Лише після сметрі Я. Потоцького в 1611 році друкарню закрили, а кальвіністів вигнали з села. В 1651-52 рр. Панівецький замок було зруйновано українськими козаками. А в 1769-70 рр., після вигнання турків, частково відновлено. На початку XIX ст. граф К. Старжинський перебудував частину замку під палац, а решту споруди перетворив на господарські будівлі. В 1907 році до північного фасаду вежі-каплиці було прибудовано костел (зараз - будинок культури). Окремі споруди Панівецького замку збереглися й використовуються для адміністративних і господарських потреб, інші лежать в руїнах. Також збереглися опори недобудованого мосту через Смотрич, яким австрійці в 1915 році планували прокласти залізницю.