Село Миньковцы расположено в живописной долине р. Ушицы между Дунаевцами и Новой Ушицей. Известно с 1407 г., когда польский король Владислав II Ягайло даровал эти земли некоему Якушу из Маньковцев. За всю историю село 8 раз разрушали татары. В нач. XVII в. Миньковцы оказались в собственности польских шляхтичей Станиславских герба "Пилява", которые потсроили здесь небольшой замок (не сохранился). Его дважды захватывали казацкие отряды во время Освободительной войны. В 1782 г. собственником Миньковцев стал магнат В. Сцибор-Мархоцкий, а после его смерти - его племянник И. Сцибор-Мархоцкий. С 1793 по 1831 гг. Миньковцы были столицей провозглашенного Мархоцким Миньковецкого государства, неофициально существоовавшего в составе Российской империи после раздела Польши. Здесь было отме ...
Село Миньковцы расположено в живописной долине р. Ушицы между Дунаевцами и Новой Ушицей. Известно с 1407 г., когда польский король Владислав II Ягайло даровал эти земли некоему Якушу из Маньковцев. За всю историю село 8 раз разрушали татары. В нач. XVII в. Миньковцы оказались в собственности польских шляхтичей Станиславских герба "Пилява", которые потсроили здесь небольшой замок (не сохранился). Его дважды захватывали казацкие отряды во время Освободительной войны. В 1782 г. собственником Миньковцев стал магнат В. Сцибор-Мархоцкий, а после его смерти - его племянник И. Сцибор-Мархоцкий. С 1793 по 1831 гг. Миньковцы были столицей провозглашенного Мархоцким Миньковецкого государства, неофициально существоовавшего в составе Российской империи после раздела Польши. Здесь было отменено крепостное право, жителям предоставлены права и свободы. В 1818 г. В. Сцибор-Мархоцкий принимал в Миньковцах российского императора Александра I. В 1838 г, в Миньковцах было завершено строительство каменной православной церкви Архангела Михаила (по одной из вресий, ее колокольня перестроена из замковой башни). Католический костел не сохранился.
Село Миньківці розташоване в мальовничій долині річці Ушиці між Дунаївцями та Нової Ушицею. Відоме з 1407 року, коли польський король Владислав II Ягайло дарував ці землі якомусь Якушеві з Маньківців. За всю історію село 8 разів руйнували татари. На початку XVII ст. Миньківці опинилися у власності польських шляхтичів Станіславського герба "Пилява", які збудували тут невеликий замок (не зберігся). Його двічі захоплювали козацькі загони під час Визвольної війни. В 1782 році власником Миньківців став магнат В. Сцибор-Мархоцький, а після його смерті - його племінник І. Сцибор-Мархоцький. З 1793 по 1831 рр. Миньківці були столицею проголошеної Мархоцьким Миньковецької держави, що неофіційно існувала в складі Російської імперії після поділу Польщі. Тут було скасоване кріпосне право, ...
Село Миньківці розташоване в мальовничій долині річці Ушиці між Дунаївцями та Нової Ушицею. Відоме з 1407 року, коли польський король Владислав II Ягайло дарував ці землі якомусь Якушеві з Маньківців. За всю історію село 8 разів руйнували татари. На початку XVII ст. Миньківці опинилися у власності польських шляхтичів Станіславського герба "Пилява", які збудували тут невеликий замок (не зберігся). Його двічі захоплювали козацькі загони під час Визвольної війни. В 1782 році власником Миньківців став магнат В. Сцибор-Мархоцький, а після його смерті - його племінник І. Сцибор-Мархоцький. З 1793 по 1831 рр. Миньківці були столицею проголошеної Мархоцьким Миньковецької держави, що неофіційно існувала в складі Російської імперії після поділу Польщі. Тут було скасоване кріпосне право, жителям надані права та свободи. В 1818 році В. Сцибор-Мархоцький приймав в Миньківцях російського імператора Олександра I. В 1838 році, в Миньківцях було завершено будівництво кам'яної православної церкви Архангела Михайла (за однією з версій, її дзвіниця перебудована з замкової вежі). Католицький костел не зберігся.
{{itemKey}} | {{itemValue}} |
---|---|
Область |
Хмельницкая |