The house-museum of the General Judge of the Zaporizhia Army Vasyl Kochubey in Baturyn is a rare example of civil architecture of the Ukrainian Baroque era. This is the only building that has survived since the Baturyn Fortress after the destruction of the Hetman's capital by Moscow troops in November 1708.

The one-storey brick building of the General Court was built in the second half of the 17th century during the time of Hetman Demyan Mnohohrishny. He performed both administrative and housing functions. From 1700 it was inhabited by Judge General Vasyl Kochubey and her family. His 16-year-old daughter Motrona (Motrya) was in love with her godfather, 58-year-old Hetman Ivan Mazepa, but the father was adamantly against their marriage. Kochubey and his associate Ivan Iskra tri ...

The house-museum of the General Judge of the Zaporizhia Army Vasyl Kochubey in Baturyn is a rare example of civil architecture of the Ukrainian Baroque era. This is the only building that has survived since the Baturyn Fortress after the destruction of the Hetman's capital by Moscow troops in November 1708.

The one-storey brick building of the General Court was built in the second half of the 17th century during the time of Hetman Demyan Mnohohrishny. He performed both administrative and housing functions. From 1700 it was inhabited by Judge General Vasyl Kochubey and her family. His 16-year-old daughter Motrona (Motrya) was in love with her godfather, 58-year-old Hetman Ivan Mazepa, but the father was adamantly against their marriage. Kochubey and his associate Ivan Iskra tried to settle accounts with Mazepa by informing Tsar Peter I of Moscow about the hetman's secret negotiations with King Charles XII of Sweden. The tsarist government extradited the informers to Mazepa, and they were sentenced to death. After the execution of her father, Motrya went to the monastery. The monument, the Alley of Love and 500-year-old oaks in the manor park (there are the remains of the ramparts of the Baturyn fortress) remind of this dramatic story.

The house of Judge Kochubey has housed the Museum of History and Local Lore since 1975, which in 2006 became part of the National Historical and Cultural Reserve "Hetman's Capital". The exposition acquaints with the history of the house and the Kochubey family, and also deeply reveals the theme of Motria’s and Mazepa's love. The interiors of the investigation and pre-trial detention rooms with an exposition of instruments of torture are recreated in the basements. Part of the exhibition is dedicated to the beekeeper, inventor of the hive Peter Prokopovich, who lived in Baturyn.

Будинок-музей генерального судді Війська Запорозького Василя Кочубея в Батурині – рідкісний зразок цивільної архітектури доби українського бароко. Це єдина будівля, що збереглася з часів Батуринської фортеці після зруйнування гетьманської столиці московськими військами в листопаді 1708 року.

Одноповерховий цегляний будинок Генерального суду зведено в другій половині XVII століття за часів гетьмана Дем'яна Многогрішного. Він виконував одночасно адміністративні та житлові функції. З 1700 року в ньому жив генеральний суддя Василь Кочубей їй зі своєю родиною. Його 16-річна дочка Мотрона (Мотря) була закохана у свого хрещеного, 58-річного гетьмана Івана Мазепу, проте батько був категорично проти їхнього шлюбу. Кочубей зі своїм сподвижником Іваном Іскрою намагався звести рахун ...

Будинок-музей генерального судді Війська Запорозького Василя Кочубея в Батурині – рідкісний зразок цивільної архітектури доби українського бароко. Це єдина будівля, що збереглася з часів Батуринської фортеці після зруйнування гетьманської столиці московськими військами в листопаді 1708 року.

Одноповерховий цегляний будинок Генерального суду зведено в другій половині XVII століття за часів гетьмана Дем'яна Многогрішного. Він виконував одночасно адміністративні та житлові функції. З 1700 року в ньому жив генеральний суддя Василь Кочубей їй зі своєю родиною. Його 16-річна дочка Мотрона (Мотря) була закохана у свого хрещеного, 58-річного гетьмана Івана Мазепу, проте батько був категорично проти їхнього шлюбу. Кочубей зі своїм сподвижником Іваном Іскрою намагався звести рахунки з Мазепою, повідомивши московському цареві Петру I про таємні переговори гетьмана зі шведським королем Карлом XII. Царський уряд видав донощиків Мазепі, і вони були засуджені на смерть. Після страти батька Мотря пішла до монастиря. Про цю драматичну історію нагадує пам'ятник, Алея Кохання та 500-річні дуби у садибному парку (там же залишки валів Батуринської фортеці).

У будинку генерального судді Кочубея з 1975 року розміщувався історико-краєзнавчий музей, який у 2006 році став частиною Національного історико-культурного заповідника "Гетьманська столиця". Експозиція знайомить з історією будинку та родини Кочубеїв, а також глибоко розкриває тему кохання Мотрі та Мазепи. У підвалах відтворено інтер'єри кімнати слідства та попереднього ув'язнення з експозицією знарядь тортур. Частина експозиції присвячена вченому-бджоляру, винахіднику вулика Петру Прокоповичу, який жив у Батурині.