The most beautiful castle of the "Golden Horseshoe of Lviv region", a vivid example of the transition from defensive to palace architecture of noble residences. Built by Italian architect. A. del Aqua and military engineer G. de Boplan (author of the famous "Description of Ukraine" and compiler of the "General Map of Ukraine") for Crown Hetman S. Koniecpolski on the northern outskirts of the ancient Russian Plisne settlement. It was one of the most beautiful palaces in Eastern Europe, embodying the then fashionable type of aristocratic residence, combining luxurious housing with bastion fortifications (so-called palazzo in fortezza). After the Liberation War, Sobieski, who had owned the castle since 1648, restored the palace and decorated the interiors. Gra ...

The most beautiful castle of the "Golden Horseshoe of Lviv region", a vivid example of the transition from defensive to palace architecture of noble residences. Built by Italian architect. A. del Aqua and military engineer G. de Boplan (author of the famous "Description of Ukraine" and compiler of the "General Map of Ukraine") for Crown Hetman S. Koniecpolski on the northern outskirts of the ancient Russian Plisne settlement. It was one of the most beautiful palaces in Eastern Europe, embodying the then fashionable type of aristocratic residence, combining luxurious housing with bastion fortifications (so-called palazzo in fortezza). After the Liberation War, Sobieski, who had owned the castle since 1648, restored the palace and decorated the interiors. Grand balls with the participation of European monarchs took place here. Russian Tsar Peter I, who visited here in 1711, took to St. Petersburg several sculptures by Italian masters and soon launched the construction of the Petropalaz. The new owner of Pidhirtsi, V. Rzhevsky, in 1728-79 carried out a large-scale reconstruction of the castle, began to collect a collection of sculptures and paintings, and organized a private theater. In those days Pidhirtsi became famous for "Galician Versailles". The last owners - the princes of Sangushka - turned their residence into a museum, but at the beginning of the First World War they were forced to save the collection. In 1939, R. Sangushko exported a rich collection of works of art to Brazil and created the Sangushko Foundation, which is managed by his descendants. In Soviet times, the palace was looted, the interiors were destroyed by fire, and a tuberculosis sanatorium was placed in the premises. In the Soviet TV series "D" Artanyan and the Three Musketeers "Pidhirtsi Castle played the role of town hall, where a ball was held at the city elders, where the brave Gascon delivered diamond pendants to the queen (many believe it was the Louvre or Versailles). A courtyard with a well, a terrace on bastions, an exhibition of old photographs in casemates, as well as the castle dungeons with the White Lady exposition dedicated to the legend of the ghost of Pidhirtsi Castle are available.

Найкрасивіший замок "Золотої підкови Львівщини", яскравий зразок переходу від оборонної до палацової архітектури дворянських резиденцій. Побудований за проєктом італійського арх. А. дель Акви та військового інженера Г. де Боплана (автора відомого "Опису України" та укладача "Генеральної карти України") для коронного гетьмана С. Конєцпольського на північній околиці давньоруського Пліснеського городища. Був одним із найпрекрасніших палаців на території Східної Європи, втілював модний на той час тип аристократичної резиденції, що поєднував розкішне житло з бастіонними укріпленнями (ттак зване palazzo in fortezza). Після Визвольної війни Собеські, які нволоділи замком з 1648 року, відновили палац та прикрасили інтер'єри. Тут відбувалися грандіозні бали за у ...

Найкрасивіший замок "Золотої підкови Львівщини", яскравий зразок переходу від оборонної до палацової архітектури дворянських резиденцій. Побудований за проєктом італійського арх. А. дель Акви та військового інженера Г. де Боплана (автора відомого "Опису України" та укладача "Генеральної карти України") для коронного гетьмана С. Конєцпольського на північній околиці давньоруського Пліснеського городища. Був одним із найпрекрасніших палаців на території Східної Європи, втілював модний на той час тип аристократичної резиденції, що поєднував розкішне житло з бастіонними укріпленнями (ттак зване palazzo in fortezza). Після Визвольної війни Собеські, які нволоділи замком з 1648 року, відновили палац та прикрасили інтер'єри. Тут відбувалися грандіозні бали за участю європейських монархів. Російський цар Петро I, який побував тут в 1711 році, вивіз до Петербурга кілька скульптур італійських майстрів і невдовзі розгорнув будівництво Петропалацу. Новий власник Підгорців В. Ржевуський у 1728-79 рр. провів масштабну реконструкцію замку, почав збирати колекцію скульптури та живопису, а також організував приватний театр. У ті часи Підгірці прославилися "галицьким Версалем". Останні власники – князі Сангушки – перетворили свою резиденцію на музей, але на початку Першої світової війни змушені були рятувати колекцію. В 1939 році Р. Сангушко вивіз багату колекцію творів мистецтва до Бразилії та створив Фонд Сангушків, яким керують його нащадки. За радянських часів палац був пограбований, інтер'єри знищила пожежа, в приміщеннях розмістили туберкульозний санаторій. У радянському телесеріалі "Д" Артаньян і три мушкетери" Підгорецький замок виконав роль міської ратуші, де проходив бал у міських старійшин, куди бравий гасконець доставив алмазні підвіски королеви (багато хто вважає, що це був Лувр або Версаль). З 1997 року ведеться реставрація та створення музею. Для відвідування доступний двір з колодязем, тераса на бастіонах, виставка старих фотографій у казематах, а також підземелля замку з експозицією "Біла пані", яка присвячена легенді про привид Підгорецького замку.