The village of Bezymennoye is located on the shores of the Sea of Azov, 20 km east of Mariupol. It was first mentioned in 1799 as the village of the Nameless Don Cossack. It is reliably known that in 1820 the poet A. Pushkin passed through the village on his way to the Caucasus. According to local legend, Pushkin asked the fishermen who were mending nets under a large oak tree what their village was called. He was told that the village had no name. "Well, since it has no name, we will call it Nameless," the poet replied. The sandy spit and the bay east of the village have long been called Lukomorye. It is believed that Pushkin described these places in the famous prologue to "Ruslan and Lyudmila" ("A green oak near the sea ...") and, possibly, in "The ...
The village of Bezymennoye is located on the shores of the Sea of Azov, 20 km east of Mariupol. It was first mentioned in 1799 as the village of the Nameless Don Cossack. It is reliably known that in 1820 the poet A. Pushkin passed through the village on his way to the Caucasus. According to local legend, Pushkin asked the fishermen who were mending nets under a large oak tree what their village was called. He was told that the village had no name. "Well, since it has no name, we will call it Nameless," the poet replied. The sandy spit and the bay east of the village have long been called Lukomorye. It is believed that Pushkin described these places in the famous prologue to "Ruslan and Lyudmila" ("A green oak near the sea ...") and, possibly, in "The Tale of the Fisherman and the Goldfish". Recently, the village of Bezymennoye has been developing as a seaside resort. Summer is hot here, the second half is dry. The landscape is steppe, with sparse vegetation. The coast is cut off by a large ledge to the sea. The sandy beach is very long. At the base of the spit there is a camping, and closer to the center of the village there are several recreation centers.
Село Безіменне розташоване на березі Азовського моря в 20 км на схід від Маріуполя. Вперше згадується в 1799 році як станиця Безіменна Війська Донського. Достеменно відомо, що в 1820 році через село проїжджав поет О. Пушкін по дорозі на Кавказ. Згідно з місцевою легендою, Пушкін запитав у рибалок, які лагодили сіті під великим дубом, як називається їхнє село. Йому відповіли, що село не має імені. "Ну, раз воно без імені, так і будемо називати його Безіменне", - відповів поет. Піщану косу й затоку на схід від села здавна називають Лукомор'ям. Вважається, що ці місця Пушкін описав у знаменитому пролозі до "Руслану і Людмилі" ( "У лукомор'я дуб зелений ...") і, можливо, в "Казці про рибака та золоту рибку". Останнім часом село Безіменне розви ...
Село Безіменне розташоване на березі Азовського моря в 20 км на схід від Маріуполя. Вперше згадується в 1799 році як станиця Безіменна Війська Донського. Достеменно відомо, що в 1820 році через село проїжджав поет О. Пушкін по дорозі на Кавказ. Згідно з місцевою легендою, Пушкін запитав у рибалок, які лагодили сіті під великим дубом, як називається їхнє село. Йому відповіли, що село не має імені. "Ну, раз воно без імені, так і будемо називати його Безіменне", - відповів поет. Піщану косу й затоку на схід від села здавна називають Лукомор'ям. Вважається, що ці місця Пушкін описав у знаменитому пролозі до "Руслану і Людмилі" ( "У лукомор'я дуб зелений ...") і, можливо, в "Казці про рибака та золоту рибку". Останнім часом село Безіменне розвивається як морський курорт. Літо тут спекотне, друга його половина посушлива. Ландшафт степовий, з мізерною рослинністю. Берег великим уступом обривається до моря. Піщаний пляж дуже довгий. На початку коси розташований кемпінг, а ближче до центру села - кілька баз відпочинку.
{{itemKey}} | {{itemValue}} |
---|---|
Region |
Donetsk |